11.11.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа № 10-323/2010 Головуючий в 1 інстанції: Головко О.В.

Категорія: постанова про обрання Доповідач: Пляс М.Г.

запобіжного заходу

УХВАЛА

іменем України

11 листопада 2010 року м. Херсон

Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Годуна В А.,

суддів Гемми Ю.М., Пляса М.Г.

з участю прокурора Котенко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 26 жовтня 2010 року, -

встановила:

Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 12 вересня 2010 року близько 09 год. 45 хв., він, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись в приміщені кафе «Лідер», розташованого по вул. Ушакова в м. Херсоні, вчинили розбійний напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров”я бармена ОСОБА_2, та з погрозою застосування такого насильства до працівника охоронної фірми «Арсенал» ОСОБА_3, під час якого заволоділи грошовими коштами кафе «Лідер» в сумі 3000 грн.

В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду як незаконної з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинення тяжкого злочину за попередньою змовою з невстановленою особою, а тому, перебуваючи на волі, може перешкодити встановленню місця знаходження цієї особи. Крім того, ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11.10.2010р. постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 23.09.2010р. щодо відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 було скасовано. З таких підстав прокурор вважає, що у разі обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, останній, знаходячись на волі, може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжити злочинну діяльність.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія судців вважає, що вона ідлягає задоволенню з таких піцстав.

Віцповідно до ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст.148 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до ч.1 ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Однак зазначених вимог кримінально-процесуального закону судом дотримано не було.

Так, рішення про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, та обрання йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, суд обґрунтував тим, що підозрюваний має постійне місце проживання і неоформлене місце роботи у м.Херсоні, має малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а також тим, що суд не вбачає можливості підозрюваного вплинути на хід слідства та перешкодити встановленню істини у справі чи намірів переховуватися від слідства і суду. Крім того, суд першої інстанції вважає, що обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді взяття під варту фактично пов’язане з метою слідства подавити волю підозрюваного, який відмовився від визнання своєї вини при допиті у якості підозрюваного.

Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.148, 150, 155 КПК України, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, в недостатній мірі врахував те, що він підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я потерпілих, тяжкого злочину, передбаченого 4.2 ст.187 КК України, санкцією якої передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна, що може бути причиною ухилення підозрюваного від слідства і суду.

На цю обставину суд апеляційної інстанції звертав увагу суду першої інстанції в своїй ухвалі від 11.10.2010р., скасовуючи попередню постанову суду про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, але при повторному розгляді справи суд знову цю обставину належним чином не врахував.

В порушення вимог ч.1 ст.374 КПК України щодо обов’язковості вказівок суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, суд першої інстанції при повторному розгляді справи не виконав вказівки щодо всебічного і повного дослідження даних про особу підозрюваного.

Так, суд першої інстанції вказав у постанові, що ОСОБА_1 має документально підтверджене постійне місце проживання та неоформлене місце роботи у м.Херсоні. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які офіційні дані (копія паспорту, довідка з місця проживання), які б підтверджували реєстрацію і постійне місце проживання ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в постанові, а поняття “неоформлене місце роботи” не передбачене трудовим законодавством, тобто фактично ОСОБА_1 не працює. Відсутні дані і про те, що він мешкає із сім’єю та має на утриманні неповнолітню дитину, які б підтверджували показання підозрюваного із цього приводу.

Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді взяття під варту фактично пов’язане з метою слідства подавити волю підозрюваного, який відмовився від визнання своєї вини при допиті у якості підозрюваного, є безпідставним, оскільки такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанову суду про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_1 не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 26 жовтня 2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 та про обрання йому запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі.

Головуючий: підпис.

Судді: підписи.

Згідно з оригіналом: суддя підпис.