ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" липня 2006 р.

Справа № 7/340

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді –Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання –Павловій Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача – Лопатишкіна С.Ю., Глушко Д.В.

від відповідачів –не з’явились

від третіх осіб –не з’явились

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2006р.

зі справи № 7/340

за позовом ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва

до ТОВ ТД „Доманівський”, ПП „Колос”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ ТД „Талан Агро”, ТОВ ТВФ „Талан Плюс”

про визнання угоди купівлі-продажу амінної солі недійсною

встановила:

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ ТД „Доманівський” та ПП „Колос” про визнання недійсною угоди купівлі-продажу амінної солі на суму  3419,28 грн., укладеної між відповідачами у травні 2001р., на підставі ст.49 ЦК УРСР в редакції 1963р., із застосуванням наслідків, передбачених цією статтею.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2004р. (суддя Васильєва Л.І.) в задоволенні позову відмовлено, разом з тим оспорювана угода визнана недійсною на підставі п.1 ст.83 ГПК України, з ТОВ ТД „Доманівський” стягнуті судові витрати та 2500 грн., оскільки ПП „Колос” розрахувалось з останнім за отриману продукцію частково у сумі 2500 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2004р. (головуючий суддя –Туренко В.Б., судді: Бандура Л.І., Поліщук Л.В.) рішення господарського суду від 20.04.2004р. скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського Суду України від 13.10.2004р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2004р. і рішення господарського суду від 20.04.2004р. скасовані, справа направлена на новий розгляд, із зобов’язанням залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ ТД „Талан Агро” та ТОВ „Талан Плюс”, всебічно і повно перевірити обставини справи, проаналізувати їх та інші докази, що містяться в матеріалах справи, визначитися щодо належних способів доказування в даній справі і прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.05.2006р. (суддя Семенчук Н.О.) ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва в задоволенні позовних вимог  відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів притягнення відповідачів у справі до відповідальності шляхом накладення штрафу повноважним органом за здійснення торгівлі амінною сіллю без ліцензії; вчинення або загрози вчинення шкоди державі з цих операцій; враховуючи, що у ТОВ ТВФ „Талан Плюс” в наявності ліцензія від 26.04.2001р. серії АА № 048672, угода, яку просить позивач визнати недійсною, є усною, а договір доручення від 01.02.2002р. не визнаний у встановленому  законом порядку недійсним, а тому умисел, що суперечить інтересам держави, згідно ст. 49 ЦК УРСР, матеріалами справи не підтверджується.

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, не погодившись з рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке підлягає задоволенню на підставі ст.53 ГПК України.

ТОВ ТД „Доманівський” вважає доводи скаржника безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.         

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, виходячи з такого.

26.04.2001р. ТОВ ТВФ „Талан Плюс” на виконання договору доручення від 01.04.2001р., укладеного між ним і ТОВ ТД „Доманівський”, передало останньому 20250 кг амінної солі на загальну суму 437969,88 грн., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі товару та накладними б/н від 07.05.2001р., № 53 від 01.06.2001р. і № 66 від 31.08.2001р.

Розрахунки за цей товар проведені ТОВ ТД „Доманівський” у травні, червні, серпні  2001р., про що зазначено у додатку № 2 до довідки ДПА у Миколаївській області від 08.11.2002р. № 174/35-027. Після отримання коштів ТОВ ТВФ „Талан Плюс” видав ТОВ ТД „Доманівський” вищезазначені податкові накладні, про що зазначено у додатку № 5 до вказаної довідки.

Із матеріалів справи, а саме із накладних № 985 від 16.05.2001р. вбачається, що ТОВ ТД „Доманівський” продало ПП „Колос” 180 кг амінної солі на загальну суму 3419,28 грн., виписавши податкову накладну № 419 від 29.06.2001р. Розрахунки проводились шляхом заліку взаємної заборгованості, що підтверджується додатком № 5 до довідки ДПА в Миколаївській області від 08.11.2002р. № 174/35-027.

Згідно ст.49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін – у разі виконання угоди обома сторонами – в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін, все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Висновок  суду першої інстанції щодо відсутності у діях ТОВ ТД „Доманівський” умислу, суперечного інтересам держави і суспільства ґрунтується на повному дослідженні матеріалів справи і відповідає вимогам чинного законодавства України, а посилання позивача на відсутність при укладенні спірної угоди у ТОВ „ТД „Доманівський” ліцензії на право продажу пестицидів та агрохімікатів, зокрема,  на продаж амінної солі, не можна вважати умислом, суперечним інтересам держави і суспільства, за відсутністю заборони державою здійснювати підприємницькі операції з цим видом продукції взагалі.

Так, Законом України „Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності” визначено види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, а п. 11 ст.9 цього Закону закріплено, що виробництво пестицидів та агрохімікатів, оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами підлягають ліцензуванню.

Згідно ст.9 Закону України „Про пестициди та агрохімікати” діяльність з продажу пестицидів та агрохімікатів дозволяється за наявності ліцензії на таку діяльність.

Відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без ліцензії передбачена ст.22 вказаного Закону України „Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності”, а не статтею 49 ЦК УРСР.

Враховуючи зазначене, рішення господарського суду відповідає чинному законодавству України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 53, 93, 101, 103-105 ГПК України,

колегія суддів постановила:

Поновити ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва строк для подання апеляційної скарги.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2006р. у справі № 7/340 залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної  сили з дня її прийняття.

   Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                 Л.І. Бойко

Судді :                                                                                      Т.А. Величко

                                                                            

                                                                                                  О.Т. Лавренюк