Справа №22-3838 Головуючий у 1-й інстанції – Постигач Б.А.

Категорія: 31 Доповідач в апел. Інстанції – ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.

при секретарі: Стасів М.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,-

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним рішенням позовзадоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 150 грн. моральної шкоди в користь ОСОБА_2 51 грн. судового збору в дохід держави і 37 грн. збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти прозову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач.

В апеляційній скарзі апелянт вважає рішення незаконним, оскільки, не враховано, що він пережив стрес, моральні страждання, переживав. У нього загострилась гіпертонічна хвороба.

Просить рішення суду скасувати та задоволити позов в частині стягнення 400 грн. моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що позивач звернувся в суд з позовом до батьків неповнолітніх, відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та просив стягнути з ОСОБА_4 в його користь 370 грн. матеріальної і 2 тис. грн. моральної шкоди, солідарно стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 320 грн. матеріальної і з ОСОБА_3 1 тис. грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що неповнолітні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 2 листопада 2009 року за попереднім зговором між собою проникли в жилий будинок в м. Глиняни Золочівського району Львівської області і викрали з будинку його гроші в сумі 320 грн. листопада 2009 року неповнолітній ОСОБА_6 сам один знову проник в будинок і викрав звідти його гроші в сумі 1470 грн.

Вироком суду від 28.01.2010 року неповнолітні засуджені по ст.185 ч.3 КК України.

Йому з викрадених ОСОБА_6 грошей повернуто 1100 грн. Неповернутим залишається 320 грн. Також йому не повернуто 320 грн., які неповнолітні викрали разом.

Крім цього йому завдана і моральна шкода, яка полягає в тому, що він пережив стрес, моральні страждання, переживав. У нього загострилась гіпертонічна хвороба. Моральну шкоду він відчуває і через байдужість відповідачів, які не збираються відшкодовувати йому завдану шкоду. Моральну шкоду він оцінив в 3000 грн.

В судовому засіданні позивач зменшив свої позовні вимоги і просив стягнути з ОСОБА_3 лише 400 грн. моральної шкоди.

Що стосується позову про відшкодування шкоди ОСОБА_4, то ОСОБА_2 в цій частині відмовився від позову і його відмова судом прийнята та провадження по справі в цій частині закрито.

Судом встановлено, що виявивши крадіжку його грошей, позивач переніс моральні страждання.

Суд прийшов до вірного висновку, що ніяких доказів інших страждань і якихось негативних насідків, які наступили для нього позивач не представив.

Суд вказав, що покликання його на загострення гіпертонічної хвороби є голослівним, та в судовому засіданні ОСОБА_2 сам пояснив, що він навіть не звертався за медичною допомогою з цього приводу.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" врахував суть заявлених вимог, моральні втрати завдані позивачу внаслідок, характер порушення його життєвих зв'язків.

З урахуванням пояснень позивача в судовому засіданні як обґрунтування розміру моральної шкоди, зважаючи на те, що він зазнав інших негативних впливів внаслідок цього, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, з урахуванням викладених обставин, суд прийшов до вірного висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в сумі 150 грн.

Цю шкоду повинна відшкодувати мати неповнолітнього ОСОБА_7, т.я. сам він з ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в 9 класі і ніяких доходів не має

Доводи апелянта про те, що суд невірно визначив розмір моральної шкоди, не заслуговують на увагу, т.я. нічим не стверджені і в засідання судової колегії жодних доказів про це не представлено.

З урахування зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ч.1 п.1 ст.307, 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: