ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" березня 2007 р. | Справа № 15/342/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бойко Л.І.,
суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача – Лежачов В.В.
від відповідача –Бойко О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївського регіонального управління „ПриватБанк”, м. Миколаїв
на постанову господарського суду Миколаївської області від 08.08.2006р.
у справі № 15/342/06
за позовом: ЗАТ КБ „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, в особі Миколаївського регіонального управління „ПриватБанк”, м. Миколаїв
до: ДПІ у Миколаєві
про скасування податкових повідомлень-рішень
встановив:
ЗАТ КБ „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, в особі Миколаївського регіонального управління „ПриватБанк”, м. Миколаїв, 03.07.2006р. звернулось із позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000181501 від 30.01.2006р., № 0000181501/1 від 27.02.2006р. та № 0000181501/2 від 12.04.2006р., прийнятих ДПІ у м. Миколаєві, посилаючись на їх необґрунтованість та невідповідність чинному законодавству України.
Відповідач - ДПІ у Миколаєві –стверджує про законність оскаржених податкових-рішень, і наполягає на відмові у задоволенні позову.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 08.08.2006р. (суддя О.Ф. Середа) у задоволенні позову ЗАТ комерційний банк ”ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, в особі Миколаївського регіонального управління ”ПриватБанку”, відмовлено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що позивачем сплачена сума узгодженого податкового зобов’язання із затримкою в один день, а тому до нього слід застосувати штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Не погодившись із постановою суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів дійшла висновку про законність прийнятого судового рішення і відсутність підстав для його скасування з огляду на таке.
ДПІ у м. Миколаєві проведена перевірка Філії МРУ ЗАТ КБ „Приватбанк” щодо своєчасності перерахування платежів, зборів (обов’язкових платежів) в бюджет, за результатами якої складено акт № 118/15-100/23618145 від 25.01.2006р.
Як вбачається із цього акту, перевіркою встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме несвоєчасне перерахування податку на прибуток.
На підставі цього акту, ДПІ у м. Миколаєві прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000181501 від 30.01.2006р., яким позивача зобов’язано сплатити штраф у сумі 9573,00 грн. за вказане порушення.
Це рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку і рішеннями ДПІ у м. Миколаєві № 3247/10/30-014/2 від 27.02.2006р., ДПА у Миколаївській області № 630/10/25-014 від 07.04.2006р., ДПА України № 6786/6/25-0215 від 21.06.2006р. залишено без змін, а скарги товариства –без задоволення із прийняттям податкових повідомлень-рішень № 0000181501/1 від 27.02.2006р. і № 0000181501/2 від 12.04.2006р. відповідно, якими позивачу визначений штраф у такому же розмірі.
Як вбачається із акту перевірки, узгоджена сума податкового зобов’язання по податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2006 р. № 0001332301 складає 95730 грн., граничний строк сплати узгодженого податкового зобов’язання –20.01.2006р., фактична сплата узгодженого податкового зобов’язання –23.01.2006р., отже, кількість днів затримки –1 день.
Як правильно зазначено судом першої інстанції і підтверджується наявними матеріалами справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2006р. у справі 7/334/04-нр. податкове повідомлення-рішення від 06.10.2004р. № 0001332301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 95730 грн., визнано чинним, і передбачене цим податковим повідомленням-рішенням зобов’язання вважається узгодженим з моменту прийняття постанови суду згідно пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким закріплено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття судового рішення.
Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 цього Закону, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що граничним строком сплати узгодженого податкового зобов’язання є 20.01.2006р., фактично ж сплата була здійснена 23.01.2006р., з чим позивач погоджується.
Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З урахуванням викладеного висновки суду першої інстанції являються правильними, законними та обґрунтованими, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Посилання скаржника на порушення судом низки правових норм, у тому числі процесуальних, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони не підтверджуються наявними матеріалами справи, і перевірка цих обставин не уявляється можливою.
З огляду на зазначене, постанову господарського суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 08.08.2006р. у справі № 15/342/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді: Т.А. Величко
А.М. Жукова