СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
14 березня 2007 року | Справа № 2-24/15042-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Видашенко Т.С.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватне підприємство "Фанелс-ТТ" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 13.11.2006 по справі № 2-24/15042-2006А
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, місто Сімферополь, 95017)
до Приватного підприємства "Фанелс-ТТ" (вул. Ялтинська, 19, с.Танкове, Бахчисарайський район, 98471)
про стягнення 9450,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 у справі № 2-24/15042-2006А (суддя Колосова Г.Г.) позов задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства "Фанелс-ТТ" на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2005 році у сумі 9450,00 грн.
Постанова суду мотивована тим, що Приватне підприємство "Фанелс-ТТ" у 2005 році не створило належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі, передбаченому статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991. Тому, на підставі статті 20 цього Закону за нестворені 2 робочих місця стягнути штрафні санкції у розмірі 9450,00 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити.
На думку відповідача Приватним підприємством "Фанелс-ТТ" у повному обсязі виконаний норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме – 6 таких місць. Підприємство належним чином інформувало Бахчисарайський районний центр про вакантні місця для інвалідів. При цьому відповідач не зобов’язаний займатися пошуком та працевлаштування інвалідів. Відповідно до статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” № 875-ХII від 21.03.1991 зобов’язання щодо працевлаштування інвалідів покладено на органи виконавчої влади та соціальної політики, а також на органи місцевого самоврядування та суспільні організації інвалідів.
Також у апеляційній скарзі відповідач просить розглянути справу за відсутністю свого представника.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Позивач надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутністю свого представника.
Судова колегія вирішила розглядати справу за відсутністю представників сторін, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства "Фанелс-ТТ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 9450,00 грн. за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Згідно зі статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” № 875-ХII від 21.03.1991 для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Відповідно до звіту форми №10-ПІ (а.с.5) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2005 рік в Приватному підприємстві "Фанелс-ТТ" складає 152 чоловіка.
Отже, норматив числа інвалідів, яких необхідно було працевлаштувати відповідачу - 6 чоловік.
Фактично підприємством було працевлаштоване 4 інваліди.
Середньорічна заробітна плата за 2005 рік в Приватному підприємстві "Фанелс-ТТ" складає 4725,00 грн. Сума штрафних санкцій, яку необхідно сплатити відповідачу за нестворені робочі місця у 2005 році складає 9450,00 грн.
Згідно зі статтею 20 Закону № 875-ХII від 21.03.1991 підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі і організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до пункту 3 Положення „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 03.05.1995 за № 314 робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в діє шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Тобто, вищевказана норма Постанови Кабінету Міністрів України № 314 встановлює, що робоче місце для інваліда вважається створеним з моменту працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до пункту 5 Положення „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктами 10-14 вказаного Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органі соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Доказів того, що протягом 2005 року відповідач надавав зазначеним органам інформацію про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, не надано.
Згідно з листами Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації Приватне підприємство "Фанелс-ТТ" протягом 2005 року не надавало відомості про вакансії для працевлаштування інвалідів.
Доказів того, що на підприємстві відповідача використовуються шкідливі умови праці, на яких не може використовуватись праця інвалідів, також не надано.
У зв’язку з вищевикладеним доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються до уваги.
Судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що відповідачем не виконано норматив працевлаштування інвалідів у 2005 році. Приватним підприємством "Фанелс-ТТ" не надано належних доказів стосовно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фанелс-ТТ" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2006 у справі № 2-24/15042-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскарженою в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Т.С. Видашенко
Л.М. Заплава