СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
12 березня 2007 року | Справа № 2-22/15641-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з"явився
відповідача: не з"явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 17.11.2006 по справі № 2-22/15641-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4, місто Керч, АР Крим,98310)
до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, місто Керч,98300)
про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Судобудівний завод "Залів" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003723-4/0 від 04.09.2006 Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач за результатами проведення позапланової виїзна документальної перевірки 13.03.2006 склав акт № 422/23-4/14307251, в якому вказав, що позивачем здійснений розрахунок суми бюджетного відшкодування з порушенням діючого податкового законодавства, в наслідок чого сума дозволеного податкового кредиту , який заявлений до відшкодування , завишєна на 294684 грн. На підставі вказаного акту відповідач 04.09.2006 прийняв податкове повідомлення-рішення №00003723-4/0 щодо зменьшення суми бюджетного вішкодування ПДВ по декларації за грудень 2005 у розмірі 294684 грн. Позивач вважає, що вказане рішення прийнято відповідачем при невірному відображенні дійсних обставин справи, помилковому з'ясуванні положень Закону України " Про податок на додану вартість".
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 17.11.2006 року у справі № 2-22/15641-2006А позов Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення задоволено.
Суд визнав противоправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Керчі №00003723-4/0 від 04.09.2006 та скасувати його.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Судобудівний завод "Залів" 3,40 грн.- судового збору.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції необгрунтовано зроблений висновок про неправомірність зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 294684 грн. оскільки векселі, які погашені не грошовими коштами не підлягають включенню платником податку на додану вартість у розрахунок суми бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість по податковим векселям (абз. а, пп.7.7.2, п.7.7,ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість”, де вказано, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченої одержувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів), то вказане порушення призвело до необгрунтованого завищення бюджетного відшкодування позивачем, заявленого на розрахунковий рахунок платника податку в сумі 294684,00 грн. по декларації з ПДВ за грудень 2005 року.
В листі ДПА України №2741/7/16-1517 від 14.02.2006 зазначено, що платник податку при придбанні на митної території України товарів (послуг) сплачує постачальнику платнику податку на додану вартість, вартість таких товарів (послуг), підвищену на суму податку на додану вартість, а при імпорті товарів, в тому числі при їх ввозі з метою включення до Статутного фонду, суму податку органам, які здійснюють контроль за правильністю числення та сплати податку в бюджет за імпортні товари.
Таким чином, підставою для розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а у випадку постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині податку на додану вартість).
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 склад судової колегії змінено, суддю Волкова К.В. замінено на суддю Дугаренко О.В.
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2007 склад судової колегії змінено, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Волкова К.В.
Судом 19.02.2007 була оголошена перерва до 22.02.2007.
Ухвалою від 22.02.2007 справа була відкладена на 12.03.2007.
Після відкладення справи в судове засідання представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін, що не з'явились. Явка сторін визнана не обов'язковою.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстрований рішенням №1004-Р виконкомом Керченської міської ради від 28.11.1994.
На підставі направлення № 104/23-4/12 від 20.02.2006 відповідач провів виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правомірною заявленої до відшкодування з бюджету України суми ПДВ за грудень 2005. За результатами проведення вказаної первірки 03.03.2006 було складено акт №422/23-4/14307251.
У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем п.п. 7.2.1.п.7.2.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що привело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2005 та завищення заявленої до відшкодування з бюджету України суми ПДВ по податковій декларації за грудень 2005 на суму 294684 грн.
Крім того, відповідач вказав, що розрахунок суми бюджетного відшкодування складено з порушенням чинного законодавства, внаслідок чого сума дозволеного податкового кредиту , заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок згідно абз. а) п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" в період, що перевіряється завищено на 294 684 грн. ( суми погашених векселів).
На підставі акту № № 422/23-4/14307251 відповідачем 04.09.2006 прийнято податкове повідомлення рішення №00003723-4/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменьшення податкових зобов'язань наступних періодів) з додатку на додану вартість у розмірі 294684 грн.
Платникі податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України "Про податок на додану вартість".
Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених у законі.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з ПДВ видані або отримані платником податку векселі, крім податкових векселів.
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону. Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2. закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
У п.п. 11.5. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, платник податків може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштш до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податків має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов язань за звітний (податковий період), в якому відбулась його поставка органу митного контроля.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі укладеної з компанією «Rollа, Тгаvегsо & Тогras" 30.01.2003 угоди № ZALIV/1-2003 про постачання металопрокату на загальну 1900000 євро, позивач у листопаді 2005 імпортував товар.Керуючись п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", позивач надав органу митного контролю податкові векселя на суму податкового зобов'язання, яке виникло при ввозі товару, у розмірі 416092,88 грн. Термін погашення вказаних векселів був визначений з 01.12.2005 по 29.12.2005.
Відповідно до положень п.п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", позивач достроково погасив податкові векселя № 613848341528,613848341530, 613848341510, 3848341511,613848341512, 613848341518,613848341519, 613848341520, 613848341517, 3848341525, 613848341524, 613848341526, 613848341529, 613848341527 на суму 294684 грн. шляхом заліку сум бюджетного відшкодування.
Згідно з п.п. 7.4.І.п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначена вище сума була вказана позивачем в декларації по НДС за грудень 2005 у рядку 12.2. розділу 2 "Податковий кредит" та зарахована до суми, яка визначена у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2005.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність у позивача у грудні 2005 суми підтвердженого відповідачем суму бюджетного відшкодування по ПДВ, яка була значно більше суми зобов'язань по вказаним векселям. Визначення у Законі України "Про податок на додану вартість"неможливості віднесення до засобів платежу векселів крім податкових, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач правомірно включив 294684 грн.- суми достроково погашених саме податкових векселів - до суми бюджетного відшкодування за грудень 2005.
У зв'язку з наведеним суд першої інстанції вірно визначив, що у відповідача не було правових підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за грудень 2005 на вказану суму.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Стаття 1 вказаного Закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
У п.6.1 ст. 6 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказано, що в податковому повідомленні , яке надсилається платнику податків, зазначається підстава для нарахування суми податкового зобов'язання , посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору ( обов'язкового платежу) , належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності. Граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки , передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання.
У податковому повідомленні-рішенні №00003723-4/0 від 04.09.2006 вказано, що встановлено порушення позивачем п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На думку суду зменшення суму бюджетного відшкодування з ПДВ не пов'язане з оформленням позивачем податкової накладної.
За таких обставин судова колегія погоджується з тим, що знайшов підтвердження факт недодержання відповідачем вимог закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами під час оформлення вказаного податкового повідомлення-рішення.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2006 у справі № 2-22/15641-2006А залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова