СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 березня 2007 року | Справа № 2-24/17936-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Голика В.С.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача:Яготинцев О.Ю., довіреність № 2 від 01.12.2005,
відповідача: Лукпанова К.В., довіреність Б/н від 09.01.2007,
розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 15 грудня 2006 року по справі № 2-24/17936-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" (вул. Московська, 182а,Джанкой,96108)
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)
про визнання протиправними дій та нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про донарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 939,01грн. та застосування штрафних санкцій - 639,51грн., а також визнання протиправними дії відповідача по прийняттю вказаного акту ненормативного характеру з тих підстав, що позивач не повинен подавати уточнюючий розрахунок за 2005 рік.
У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач до зміни ставок податку надав податковому органу податкову декларацію за 11 одиниць автотранспортних засобів, помилок у цій декларації не має; однак позивач після придбання ще одної одиниці транспорту своєчасно не надав податковому органу уточнюючий розрахунок податку. Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування податку за новими ставками, 50% штрафу від цієї суми податку та штраф у сумі 170грн. за несвоєчасну подачу декларації за придбану одиницю транспорту.
Постановою господарського суду позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення у частині донарахування податку у сумі 939,01грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 469,51грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що на час подачі розрахунку позивач не допустив заниження податкового зобов’язання, зі зміною ставок закон не передбачає для платника податку обов’язку надати уточнюючий розрахунок. Але позивач несвоєчасно надав уточнюючий розрахунок за новопридбаний транспорт. Також позивач не довів, у чому полягає протиправність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати у задоволеній частині позову, у позові відмовити повністю. Обґрунтував це тим, що постанова прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме Закону України „Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та інші законодавчі акти України” №2505 від 25 березня 2005 року, який є спеціальним законом з питань оподаткування та набрав чинності з 31 березня 2005 року і підлягає виконанню.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача з цими доводами не погодився, так як подання уточнюючого розрахунку є правом платника податку і можливо лише при самостійному виявленні помилки, однак позивач при подачі розрахунку ніяких помилок не допустив, застосував існуючу на той час ставку податку, бюджетний закон про збільшення ставки податку не передбачає зобов’язання подати новий розрахунок, з застосуванням штрафу у сумі 170грн. за несвоєчасну подачу уточнюючого розрахунку по новопридбаному транспортному засобу позивач згодний.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційна інстанція встановила наступне.
8 серпня 2006 року керівником (заступником керівника) Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції Ващенко І.В. на підставі акту перевірки №1517\23-1\19013028 від 3 серпня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №001688\17-01\0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 939,01грн. і застосуванні штрафних санкцій – 639,51грн., усього 1.578,52грн. (а.с. 10).
З вказаного акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування податку та застосування штрафних санкцій стало те, що позивач після збільшення ставок податку не надав уточнюючого розрахунку податку, чим занизив податкові зобов’язання за період з 1 квітня до 31 грудня 2005 року на 939,01грн.. Також позивач порушив строк подання розрахунку податку з новопридбаного 10 серпня 2005 року транспортного засобу (а.с. 7-9, 62-68).
Дійсно, позивач 21 лютого 2005 року надав відповідачу розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2005 рік за 11 транспортних засобів, застосував діючу на той період ставку податку (а.с. 11).
30 серпня 2005 року позивач подав розрахунок суми податку на новопридбаний 1 серпня 2005 року транспортний засіб, що підтверджує розрахунок податку та документи на придбання і оплату автомашини (а.с. 38, 74-76).
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” N2505-IV від 25 березня 2005 року, який набрав чинності з 31 березня 2005 року, частина 1 статті 3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” N1963-XII від 11 грудня 1991 року була викладена у новій редакції. Цими змінами збільшені ставки податку.
Вказаний Закон набрав чинності і підлягає виконанню. Питання про дотримання вимог по процедурі введення в дію закону про збільшення ставок не є компетенцією господарських судів.
Але підставою для визначення податковим органом платнику податку податкового зобов’язання згідно підпункту „б” підпункту 4.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N2181-III від 21 грудня 2000 року (зі змінами на час прийняття податкового повідомлення-рішення, далі Закон України N2181-III) є заниження платником податків суми податкового зобов’язання, заявлених у податкових деклараціях.
Як вказано вище, на час подання позивачем податкової декларації податкові зобов’язання були визначені за встановленими законом ставками, будь-якого заниження податкового зобов’язання платник не допустив, проти чого податковий орган не заперечує. Також обов’язку надати новий (чи уточнюючий) розрахунок податку через зміну ставок Закони України N2505-IV від 25 березня 2005 року, N2181-III від 21 грудня 2000 року та спеціальний Закон України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” N1963-XII від 11 грудня 1991 року не встановлює, що також не оспорюється відповідачем. При цьому податковим органом до платника не застосований штраф за неподачу уточнюючого розрахунку податку за новими ставками. А тому апеляційний господарський суд згодний з висновком суду першої інстанції про те, що у податкового органу не було підстав вважати, що у податковій декларації занижені податкові зобов’язання та визначати позивачу податкове зобов’язання з податку і штрафним санкціям за заниження податкового зобов’язання.
Стосовно позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у частині застосування штрафних санкцій у сумі 170грн. за порушення строку надання уточнюючого розрахунку за новопридбаний автотранспортний засіб та визнання протиправними дії відповідача по прийняттю вказаного акту ненормативного характеру апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог.
Частина 2 статті 5 Закону України N1963-XII (зі змінами на 1 серпня 2005 року) встановлює обов’язок юридичних осіб надати розрахунок суми податку за новопридбані транспортні засоби в 10-денний термін після реєстрації транспортного засобу до відповідного податкового органу. Такий обов’язок позивач не виконав, надав розрахунок понад 10-денного терміну. Не вказання у податковому повідомленні-рішенні частини 2 статті 5 Закону N1963-XII не є підставою для визнання такого акту нечинним, тому що позивач допустив порушення, зміст якого викладений у акті перевірки.
На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає. що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування (зміни) судового рішення не має.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2006 року у справі № 2-24/17936-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді В.С. Голик
Т.П. Фенько