Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2006 р. Справа № 47/83-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретаріПарасочці Н.В.
за участю представників:
позивача | - | Бондаренка В.В. |
відповідача | - | не явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1537Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2006 року по справі № 47/83-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГА" (місто Харків)
до Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" (село Кіндрашівка Куп"янського району Харківської області)
про стягнення 88 764,41 гривень
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 15 березня 2006 року по справі № 47|83-06 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено, з закритого акціонерного товариства "Агрофірма 8 Березня" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вога" стягнутоосновної заборгованості у розмірі 63670 гривень, 25% річних у розмірі 8839,58 гривень, неустойки у розмірі 10754,83 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 5 500 гривень, держмито у розмірі 887,64 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 гривень.
Відповідач з рішенням господарського суду області не погодився і у своїй апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Разом з тим його представник у призначене судове засідання не явився, хлча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законодавством порядку.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору. Разом з тим його представник в судовому засіданні заявив клопотання по залучення до матеріалів справи додаткових документально обґрунтованих пояснень, які на його думку можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої ним апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 43 від 22 квітня 2005 року строком дії до 31 грудня 2005 року. Відповідно до умов даного договору продавець зобов’язаний передати товар покупцю у кількості, асортименті та ціні, що зазначена у специфікації, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Позивач згідно видаткової накладної № РН-0000045 від 22 квітня 2005 року за довіреністю серії ЯКН №632462 виданої на ім’я Шевченко П.З. передав відповідачу товар у повному обсязі.
Згідно п. 3.1.2. вищезазначеного договору, відповідач зобов’язався сплатити позивачу грошову суму у розмірі 84888 гривень до 1 вересня 2005 року, але отримавши товар, його вартість сплатив лише частково у сумі 21218,00 гривень. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем після часткової сплати становить у розмірі 63670,00 гривень.Разом з тим, позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимогу №17 від 6 жовтня 2005 року з проханням погасити заборгованість за отриманий товар, яка залишилась без відповіді. При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв.
Оскільки заборгованість відповідачем в повному обсязі сплачена не була та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 63670,00 гривень. Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу №43 від 22 квітня 2005 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ. Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Тому , господарський суд Харківської області дійшов висновку про те, що оскільки відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 10754,83 гривень, відповідають вимогам договору та чинному законодавству України та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 3.1.3 договору передбачено те, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 25% річних від суми боргу за користування грошовими коштами.
Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення 25% річних, що становить суму у розмірі 8839,58 гривень. Вимоги позивача щодо стягнення 5500,00 гривень, що сплачені згідно платіжного доручення №15 від 22 лютого 2006 року - витрат на юридичні послуги, згідно договору №22/02 від 22 лютого 2006 року про надання правової допомоги, наданої позивачу судом області теж задоволені, у зв'язку з тим, що позивачем було доведено, що зазначені витрати пов'язані з судовим розглядом справи № 47/83-06.
Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана належна правова оцінка, через що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Харківської області в його основу поклав обовязок відповідача виконати прийняті на себе зобовязання відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договороу № 43 купівлі-продажу засобів захисту рослин, датованого 22 квітнем 2005 року та підписаним з боку відповідача Білоусовою В.В., зазначеної у договорі у якості директора ЗАТ “ 8 березня”.
Заперечуючи проти прийнятого по справі судового рішення, відповідач у якості одного із доводів невідповідності його чинному законодавству зазначив, що:
- судовий розгляд справи здійснювався господарським судом за відсутності його уповноваженого представника.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що дане твердження відповідача відповідає дійсності, оскільки у справі відсутні докази того, що ЗАТ “ 8 березня” своєчасно та належним чином було повідомлено про порушення провадження у даній справі та призначення його до розгляду . Згідно з протоколом судового засідання від 15 березня 2006 року представник відповідача не приймав участі у цьому судовому засіданні. Доказів того, що відповідач належним чином не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 104 Господарського процесуального кодексу України в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду:
- не забезпечивши участі у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача , господарський суд області без достатніх на те процесуально-правових підстав в основу свого рішення поклав лише документи , надані йому позивачем. Проте наведені відповідачем та документально ним обґрунтовані обставини свідчать, що особа, яка від імені ЗАТ “ 8 березня” підписала договір, на який позивач посилається як на підставу виникнення його вимог, не мала відповідних, встановлених як чинним законодавством, так і установчими документами відповідача повноважень на керівництво діяльністю або представництво інтересів ЗАТ «8 березня». Зазначене вище підтверджується статутом відповідача, рішенням його спостережної ради, ухвалою Куп’янського міськрайонного Харківської області, іншими документами, наданими відповідачем під час розгляду його апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що на підтвердження обґрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог до відповідача позивач ні у ході вирішення справи господарським судом області, ні під час розгляду апеляційної скарги не надав доказів наявності у нього права власності ( або інших прав) на засоби захисту рослин, оригіналів довіреності та накладної, за якими нібито здійснювалася їх передача від позивача до відповідача, кількість цих засобів ( 2000 літрів), їх подальше використання у господарській діяльності відповідача в той час, коли особа, яка підписала вказаний вище договір, не мала відповідних повноважень для застосування цих засобів у господарській діяльності ЗАТ «8 березня». При цьому жодних пояснень з боку особи, з якою позивач укладав та виконував умови вказаного вище договору позивач не надавав жодного разу при розгляду спору судами першої та другої інстанції.
Зважаючи, що обидві сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги ( про що свідчать повідомлення про вручення поштових повідомлень), але представник відповідача у це засідання по невідомим суду причинам не явився, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами з врахуванням документів, наданих відповідачем.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 2 частини статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2006 року по справі № 47/83-06 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "ВОГА" ((61064, м. Харків, вул. Пермська, 15, кв. 28, р/р 26003070219 в Харківському філіалі ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 350727, код ОКПО 32335705) на користь Закритого акціонерного товариства "Агрофірма 8 Березня" (63720, Харківська область, Куп"янський район, с. Кіндрашівка, р/р 26001301760656 в Куп"янському АК ПІБ, МФО 351511, код ОКПО 32015641) держмито у розмірі 443 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ
Головуючий суддя
Судді