Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2006 р. Справа № АС-04/419-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Тяпкіній В.А.
за участю представників сторін:
прокурора –Мірошниченко М.Л.
позивача – Головащенко Л.В., дов. № 520 від 04.09.06 р. (у справі)
відповідача –Бережного Р.М., дов. № 1895/10/10-025 від 31.05.06 р. (копія у справі), Соколової Н.І., дов. № 3042/10/10-028 від 05.09.06р. (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (вх. № 3698Х/2-5) та апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області (вх. № 3809Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 13 вересня 2006 року по адміністративній справі № АС-04/419-06
за позовом Закритого акціонерного товариства "Солоницівський комбінат меблевих деталей", смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
за участю Прокуратури Харківської області
про визнання недійсним повідомлення, -
встановила:
У серпні 2006 року Закрите акціонерне товариство "Солоницівський комбінат меблевих деталей" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000672310/0 від 12 липня 2006 року, яким було зменшено бюджетне відшкодування на суму 1000000,00 грн., як таке, що не відповідає законодавству.
Постановою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2006 року позов було задоволено. Визнано недійним податкове повідомлення-рішення № 000672310/0 від 12 липня 2006 року. Стягнуто з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Солоницівський комбінат меблевих деталей" витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Не погоджуючись з постановою суду Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції, посилаючись на невірне дослідженням доказів та встановлення обставин у справі. Просить прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Прокуратура Харківської області з постановою суду першої інстанції також не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи судом.
Закрите акціонерне товариство "Солоницівський комбінат меблевих деталей" у запереченнях на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, вважає її законною та обґрунтованою.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, прокурора та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000672310/0 від 12 липня 2006 року, яким згідно п.п "б", "в" п. 4.2.2 „б” статті 4 та п. 17.1.3 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зменшена сума бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2006 року в розмірі 1000000,00 грн., було прийнято на підставі акту № 175/23-504/00275122 від 29 червня 2006 року про результати виїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в установі банку за період березень місяць 2006 року.
В результаті зазначеної перевірки податківцями було виявлено порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, а саме при дослідженні загальної декларації по ПДВ перевіряючими було виявлене завищення податкового кредиту по ПДВ у грудні 2004 року у зв’язку з включенням в розрахунок податкову накладну № 15 від 23 липня 2004 року на загальну суму 453124,97 грн., в тому числі ПДВ –75520,83 грн., в якій відсутнє місцезнаходження покупця. Як слідство даного порушення є недодержання підприємством приписів пункту 7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін під час судового засідання, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Згідно пункту 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платника податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначає пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Так, п.п. 7.7.1 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту така сума підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми –така враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Позивачем, Закритим акціонерним товариством "Солоницівський комбінат меблевих деталей", було подано до Дергачівської МДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2006 року, в якій позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складало 452036,00 грн.
За наслідками проведеної позапланової документальної перевірки заявленої суми до відшкодування з бюджету за лютий 2006 року, результати якої оформлено довідкою № 117/23-504/00275122 від 22.05.2006 року, підтверджено правомірність визначення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2006 року в cyмi 452036 грн.
Позивачем також була подана відповідачу податкову декларацію з ПДВ за березень 2006 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно з якою, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1000000,00 грн. При цьому залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає –3591325,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду складає 1310077,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично оплачена отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 1000000,00 грн.
Слід відмітити, що суд першої інстанції правомірно зазначив, що висновки акту перевірки, а саме: стосовно того, що позивач має право на відшкодування частини від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі, що не перевищує різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту декларації за лютий 2006 року, які стали підставою прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, не відповідають закону.
Відповідно підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки,
встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значені суми - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Статтею 7 підпунктом 7.7.2. встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює cyмi податку, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, обґрунтування надані фахівцями державної податкової служби, щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення i відповідно підстави його прийняття не відповідають наведеним нормам.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, сума фактично сплаченого податку постачальникам, це загальна сума податку в ціні товару, що оплачена постачальникам, вона не є різницею між податковим кредитом та податковим зобов'язанням за період (в даному випадку лютий 2006 року), що передує періоду в якому визначається сума бюджетного відшкодування, на що помилково вказує ДПІ i чим вона обґрунтовує правомірність податкового повідомлення-рішення.
Будь-яких інших обґрунтувань правомірності податкового повідомлення-рішення, які б відповідали закону ані в суд першої, ані в суд апеляційної інстанції відповідачем надано не було.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення правомірності оскарженого податкового-рішення покладено на відповідача.
Отже, колегія суддів вважає, що ні Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області, ні Прокуратурою Харківської області не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому їх вимоги, викладені в апеляційних скаргах задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області та Прокуратури Харківської області, наведені в апеляційних скаргах, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 13 вересня 2006 року по справі № АС-04/419-06 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин справи судом, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг відповідача та прокурора.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Прокуратурі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 13 вересня 2006 року по адміністративній справі № АС-04/419-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-04/419-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді