Судове рішення #49914059


ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову


13 жовтня 2011 р.                                                  Справа № 2а/0270/4599/11


Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Поліщук Ірина Миколаївна

при секретарі судового засідання: Дмитруку Михайлу Володимировичу

за участю представників сторін:

Позивача : ОСОБА_1

Відповідача: ОСОБА_2


розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву у справі:

за позовом:           Приватного підприємства «Фарвуд»

до:                     Іллінецької МДПІ

про:                     визнання протиправним та скасування рішення, визнання нечинним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії


ВСТАНОВИВ :


11 жовтня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Фарвуд» до Іллінецької МДПІ про визнання протиправним та скасування рішення, визнання нечинним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії.

Разом з поданням позовної заяви, представником Позивача подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Іллінецькій МДПІ, до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі, вчиняти дії направленні на продаж майна приватного підприємства «Фарвуд», що перебуває у податковій заставі на підставі акту опису майна № 9 від 05.10.2011р.

Клопотання мотивовано тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди законним правам та інтересам ПП «Фарвуд» до ухвалення рішення в адміністративній справі та захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки майно Позивача описане згідно оскаржуваних в судовому порядку рішень та дій податкового органу, може бути реалізоване та відчужене.          

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про забезпечення позову та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали заявленого клопотання, дійшов до наступного висновку.                                        

Відповідно до положень частин 1- 4 статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборонити вчиняти певні дії.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов’язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони з зазначенням: очевидних ознак протиправності рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам, неможливість захисту інтересів без вжиття таких заходів, тощо.

Як вбачається з поданого клопотання, фактично, на його обґрунтування позивач констатує протиправність рішення про опис майна у податкову заставу і акту опису майна на яке поширюється податкова застава та посилається на порушення/позбавлення права власності, у разі реалізації та відчуження майна.

Положення Конституції України щодо власності кореспондуються зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, що жодним чином не обмежує право держави вводити в дію такі закони, які є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Наведені положення Конституції України та Протоколу N1 дістали свій подальший розвиток у Цивільному кодексі України. Зокрема, стаття 321 цього Кодексу закріплює непорушність права власності, відповідно до якої особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виконання конституційного обов'язку, передбаченого статтею 67 Конституції України, реалізується сплатою кожним податків і зборів. Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою закону. При унормуванні цих суспільних відносин держава має право визначати механізми, які забезпечують платником належну сплату податків і зборів. Одним із способів такого забезпечення є інститут податкової застави. Так, зокрема, відповідно до частини 88.1. статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Виникнення права податкової застави врегульовано статтею 89 цього Кодексу.

Згідно із Податковим кодексом України сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами. Цей інститут як спосіб забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання є джерелом наповнення бюджетів та державних цільових фондів.

Наявні законодавчі положення щодо запровадження інституту податкової застави, а також щодо можливості настання певних негативних наслідків для платника податків не суперечать вимогам статей 13, 41, 42 Основного Закону України. Факт несплати платником податків у визначений Законом строк суми податкового зобов'язання є підставою для вжиття відповідних заходів державою в особі її податкових органів з метою виконання боржником свого конституційного обов'язку.

За Конституцією України держава визначає та рівним чином захищає усі форми власності. Кожна з них може мати свої особливості, пов'язані із законодавчо визначеними умовами та підставами виникнення або припинення права власності.

Разом з тим власність гарантує не лише права власників, а й зобов'язує, покладає на них певні обов'язки.

Крім того, необхідно додатково зазначити, що згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, на думку суду, клопотання представника Позивача є необґрунтованим та безпідставним.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання, та, відповідно, про відмову у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 117,118, 165,254 КАС України, суд-


УХВАЛИВ :


В задоволенні клопотання Приватного підприємства «Фарвуд»про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю.


Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.


Суддя                                         Поліщук Ірина Миколаївна


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація