ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-7618/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Костіва М.В.,
при секретарі Жарській І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - представник (довіреність №7839/10-008 від 03.04.2009 року),
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1 028, 00 грн.,
встановив:
Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Львова (наділі - Позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) 1 028, 00 грн. податкового боргу.
Ухвалою суду від 20.11.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник Позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Ствердив, зокрема, що Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, однак належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб до бюджету внесено у повному обсязі не було.
Відповідно до Довідки №27458/19-020 від 10.11.2008 року станом на 06.11.2008 р. заборгованість Відповідача перед бюджетом становить 1 028 грн.00 коп.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було надіслано на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги.
Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому Позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою відповідача, яка вказана в позовній заяві та в ЄДРПОУ.
На підставі ст. 71 КАС України справа слухається за наявними матеріалами.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 17.03.2006 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998 року № 727/98 на підставі заяви відповідача № 2817 від 14.12.2007 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності Відповідачу було видано свідоцтво про сплату єдиного податку.
Як підтверджують матеріали справи, Відповідачем належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб до бюджету у повному розмірі не вносилось.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” Позивачем було надіслано на адресу Відповідача першу податкову вимогу № 1/890 від 25.04.2008 р., яка містить зобов'язання сплатити суму податкового боргу в розмірі 389,21 грн., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання, була отримана особисто Відповідачем.
Перша податкова вимога не оскаржувалась Відповідачем в адміністративному та в судовому порядку.
Друга податкова вимога № 2/1344 від 26.06.2008 р. на суму податкового боргу 1 390, 47 грн., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання, була отримана особисто Відповідачем.
Станом на час звернення Позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 028,00 грн.
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов'язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу відповідно до наведених положень законодавства. Довідкою підтверджується невнесення до бюджету 1 390, 47 грн., що станом на дату розгляду справи є податковою заборгованістю Відповідача.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд вважає встановленим.
Відповідачем не спростовано привильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку, несплата податку у розмірі, заявленому до стягнення.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України заборгованість по єдиному податку в розмірі 1 028, 00 грн. (одна тисяча двадцять вісім гривень).
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя М.В. Костів
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -26.05.2009 р.