Справа № 2-99/09                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року                                                  Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                 головуючого - судді Левченко Т.А.

                                 при секретарі - Хіміч А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічник» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що з відповідачкою ОСОБА_2 він знаходився в зареєстрованому шлюбі до 2001 року. В 2000 році відповідачка, забравши їх доньку ОСОБА_3, спільно нажите майно, особисті речі свої та доньки, пішла від нього до своєї матері. З цього часу вона в квартирі ніколи не проживала та не сплачувала комунальні платежі, не цікавилась квартирою. Двічі відповідачка зверталась до суду з позовом про вселення та її вимоги були задоволені, однак вона в квартиру не заселялась. В квартирі не мається ніякого майна, належного відповідачці. У відповідачки мається інше постійне місце проживання, так як вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 і проживає разом з ним та донькою за адресою: АДРЕСА_1.  Реєстрація відповідачів в квартирі перешкоджає йому в користуванні нею, так як він несе додаткові витрати по сплаті комунальних платежів, не може використати своє право на приватизацію квартири, заселення в неї його дружини ОСОБА_5 з якою перебуває в зареєстрованому шлюбі з 27.12.2001 року. Просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач та його представники ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6позов підтримали та просять його задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 позов не визнала та в заперечення пояснила, що відповідачі не проживають в спірному житловому приміщенні з поважних причини, так як разом з позивачем в квартирі проживає його дружина ОСОБА_5 та їх спільне проживання з нею є неможливим. Крім того квартира перебуває в антисанітарному стані. Відповідачка постійно виїздить на заробітки до Російської Федерації. Коли вона приїздила до м. Суми, вони разом з донькою постійно приходили до квартири, але не могли до неї попасти, так як замок від вхідних дверей не відмикався, з приводу чого вони звертались до дільничного інспектора міліції. Так як відповідачка з донькою не проживає в спірній квартирі з поважних причин, просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_3 позов також не визнала та суду пояснила, що після розірвання шлюбу між батьками вона разом з матір'ю проживає у своєї бабусі по вул. Роменській в  м. Суми. До 2003 року батько приходив до неї та у них були нормальні відносини, а потім він перестав з нею спілкуватися. Її мати постійно знаходиться на заробітках та її вихованням займається бабуся. Вона хоче проживати з батьком в спірній квартирі, але не може цього зробити, так як в квартирі також мешкає його дружина ОСОБА_5, з якою у неї склалися неприязні відносини. Крім того батько не дозволяє їм з матір'ю зробити в квартирі ремонт, щоб привести її в нормальний для проживання стан.  Коли вони з матір'ю приходили до квартири, вони не могли до неї потрапити, так як замок від вхідних дверей не відмикався в зв'язку з чим, вони зверталися до дільничного інспектора міліції. Також пояснила, що в наступному році вона планує втупити до вищого учбового закладу та їй зручніше було б проживати саме з батьком в спірній квартирі. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник ТОВ «Зарічник» ОСОБА_8 позов підтримала та вважає, що відповідачка ОСОБА_2 разом з донькою втратили право користування спірною квартирою в зв'язку з тим, що тривалий термін в ній не проживають без поважних причин. Також пояснила, що відповідною комісією, в склад якої вона входила, було встановлено, що спірна квартира знаходиться в задовільному технічному та санітарному стані та придатна для проживання.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільних справ Зарічного районного суду м. Суми за № 2-1072/03; 2-2510/03; 2-1890/05; матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

 Судом встановлено, що позивач перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з вересня 1989 року по липень 2001 року (а. с. 45; 48). Від спільного шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а. с. 46).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів № 629 від 21.11.1995 року було затверджено рішення адміністрації від 03.10.1995 року № 129-в про надання позивачу як слюсарю-сантехніку ВЖРЕУ-3 на склад сім'ї з 3-х чоловік: він, дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_3, однокімнатної квартири площею 15.7 кв.м АДРЕСА_2. Цим же рішенням виконавчого комітету вказана квартира включена у число службових та закріплена за управлінням міського господарства (а. с. 143-145). Позивач разом з дружиною та донькою вселилися в спірну квартиру та зареєстрували в ній місце свого проживання (а. с. 9).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03.04.2001 року за позовом ОСОБА_1 шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано та в жовтні 2001 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання колишньої дружини та доньки такими, що втратили право користування спірною квартирою. Відповідачка звернулась до позивача з зустрічним позовом про вселення їх з донькою до квартири. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29.12.2003 року в позові ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 та неповнолітньої доньки ОСОБА_3 такими, що втратили право користування спірною квартирою відмовлено, а зустрічний позов про вселення ОСОБА_2 з донькою до квартири задоволено.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 з березня 2001 року у спірній квартирі не мешкають з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 в березні 2001 року вигнав їх з квартири, став проживати в квартирі разом з співмешканкою та її дітьми, в квітні 2001 року змінив замок на дверях квартири. (а. с. 123-124 справа № 2-1072/03). Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29.12.2003 року про вселення ОСОБА_2 з неповнолітньою донькою в спірну квартиру було виконано 31.08.2005 року, що підтверджується актом вселення, складеним державним виконавцем Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції (а. с. 51). Під час вселення відповідачки позивач передав їй ключі від вхідних дверей квартири.  

Також судом встановлено, що в 2001 році позивач одружився з ОСОБА_5. З пояснень сторін та їх представників в судовому засіданні вбачається, що між відповідачами та дружиною позивача склалися неприязні відносини. В зв'язку з тим, що дружина позивача проживає разом з ним в спірній квартирі, яка є однокімнатною, відповідачка з донькою позбавлені можливості повноцінно вселитися в спірну квартиру та проживати в ній, а тому вони до цього часу проживають в квартирі, в якій проживає мати відповідачки за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 25 справа № 2- 1890/05). Крім того відповідачка ОСОБА_2 після вселення її в квартиру постійно виїздить на заробітки до Російської Федерації та приїздить до м. Суми на один-два тижні один раз в декілька місяців. Зазначену обставину сторони не оспорювали в судовому засіданні.

Яких-небудь доказів того, що відповідачка після реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 проживає разом з донькою в квартирі АДРЕСА_1, та належить на праві власності останньому, позивач суду не надав. Суд не погоджується з твердженнями представників позивача про те, що квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_4 під час перебування в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, а тому квартира фактично належить їм на праві спільної сумісної власності як подружжю, так як відповідачка право власності на вказану квартиру за собою в установленому діючим законодавством порядку не визнала та не проживає в ній. Крім того невідомо за які кошти чоловіком відповідачки була придбана вказана квартира.  

Та обставина, що дружина позивача проживає разом з ним в спірній квартирі та в зв'язку з цим проживання в квартирі відповідачів фактично є неможливим, підтверджується наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_9, яка працювала ст. дільничним інспектором Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області з 2004 року по 2006 рік пояснила, що вона була присутня при вселенні відповідачів в квартиру. Двері в квартиру їм спочатку ніхто не відчинив, а тому вони стали розшукувати позивача ОСОБА_1 Коли вони зайшли в квартиру разом з ОСОБА_1, там була дружина позивача ОСОБА_5, яка стала кричати на чоловіка та казати навіщо він прийшов. Квартира була не прибрана, речі в ній були розкидані та в приміщенні стояв тютюновий дим.

Свідок ОСОБА_10, який працював дільничним інспектором Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області з грудня 2005 року по травень 2007 року, пояснив, що навесні 2007 року до нього звернулась жінка з дитиною з приводу того, що вона не може попасти до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, щоб забрати свої речі. При цьому вона пояснила йому, що їх вигнали з квартири та змінили замок на вхідних дверях. Двері їм ніхто не відчинив, а тому він дав їй свій телефон, щоб у разі необхідності вона йому зателефонувала. В цей же день ввечері вона знову прийшла до нього та попросила ще раз сходити до квартири. Коли вони прийшли, то побачили, що в квартирі горить світло. Вони почали стукати в двері, однак їм ніхто не відчинив. При цьому він чув в квартирі голос ОСОБА_5 Через два місяці до нього приходила ОСОБА_5 з приводу того, що в зазначену квартиру колишня дружина її чоловіка привезла речі та вони їм заважають. Те, що вона бачила ОСОБА_5 в спірній квартирі пояснила суду і свідок ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що донька з онукою проживають у неї вісім років. Донька постійно виїздить на заробітки в Російську Федерацію. Декілька разів, під час її приїзду додому, вона разом з нею ходила до спірної квартири. В ній знаходився ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 та квартира знаходилася в занедбаному стані.

Як вбачається з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, 09.01.2008 року відповідачка ОСОБА_2 зверталась до правоохоронних органів з приводу перешкоджання їй та її доньці в проживанні та користуванні спірною квартирою. Під час проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2, опитаний дільничним інспектором позивач ОСОБА_1 пояснив, що в квартирі він мешкає разом зі своєю дружиною - ОСОБА_5. Також пояснив, що він не заперечує право колишньої дружини та доньки на проживання та користування квартирою, однак проживання в однокімнатній квартирі чотирьох осіб є неможливим. Опитана дільничним інспектором дружина позивача також пояснила, що вона мешкає разом зі своїм чоловіком в спірній квартирі. Ніяких перешкод в користуванні квартирою вони з чоловіком ОСОБА_2 та її доньці не створюють, але проживати в однокімнатній квартирі чотири чоловіки не можуть, тому колишня дружина її чоловіка мешкає за іншою адресою. (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 207-08).

В жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до Зарічного ВМ СМВ УМВС України з приводу зникнення її речей з квартири АДРЕСА_2 Як вбачається з протоколу огляду місця події від 22.10.2008 року - квартири АДРЕСА_2, під час огляду її в. о. слідчого  СВ Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_13 в присутності понятих та ОСОБА_3, в квартирі був безпорядок, містилося багато речей та вони були розкидані, в жилій кімнаті були розкидані дитячі іграшки (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 5454).

Крім того представник відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили суду, що двері в квартиру до серпня 2008 року не відчинялись ключем, який був у ОСОБА_2, а почали відчинятися тільки тоді, коли ОСОБА_2 дізналася про те, що позивач звернувся з даним позовом до суду. Той факт, що відповідачка та її донька за допомогою власного ключа почали відкривати вхідні двері після серпня 2008 року, коли приходили до квартири, підтвердили в судовому засіданні також позивач та його представник  ОСОБА_5

Твердження позивача про те, що в зв'язку з реєстрацією колишньої дружини та доньки, він не може вирішити питання щодо приватизації квартири є необґрунтованими, так як сам позивач в судовому засіданні пояснив, що після вселення відповідачів, раз в п'ять місяців вони приходили до квартири та колишня дружина пропонувала йому вирішити питання зняття з квартири статусу службової, приватизувати її та вирішити спірне житлове питання шляхом її продажу.  

Згідно зі ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. В разі поважності причин відсутності понад встановлені строки (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Таким чином, виходячи з встановлених під час розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що відповідачі з поважних причин не проживають в спірному житловому приміщенні, так як квартира є однокімнатною та позивач проживає в ній зі своєю дружиною, з якою у відповідачів склалися неприязні відносини, а тому позовні вимоги про визнання їх такими що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 в м. Суми є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд            

                                                                  ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 в м. Суми відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      Суддя                                                                                     Т.А.Левченко