СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
20 липня 2006 року | Справа № 2-4/6301-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Денисюк О.Є., дор.№ 1366/9 від 26.05.2006
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній РеспубліціКрим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 03.05.2006 по справі № 2-4/6301-2006А
за позовом Державного головного територіального науково-дослідного і проектного інституту "КримНДІпроект" (вул. Р. Люксембург, 29, місто Сімферополь,95006)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній РеспубліціКрим (вул. Леніна 22-а, місто Алушта,98500)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.2006 у справі № 2-4/6301-2006А задоволено позов Державного головного територіального науково-дослідного і проектного інституту "КримНДІпроект". Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушта № 0000282301/0 від 10.02.2006 на суму 548,51 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального права.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Повідомлений про розгляд апеляційної скарги належним чином. Про причину неявки судову колегію не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні просить постанову суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, встановила наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією 10.02.2006 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Державного головного територіального науково-дослідного і проектного інституту „КримНДІпроект” з правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум плати за землю, за період з 01.07.2004 по 30.09.2004.
Відповідачем встановлено порушення позивачем статті 5 Закону України „Про плату за землю”, а саме –ненадання в податковий орган розрахунків плати за землю, у зв’язку з чим донараховано плати за землю з 16.05.05 по 30.09.2005 у сумі 208,51 грн.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 141/23/02497884 від 10.02.2006, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2006 № 0000282301\0, яким нарахований земельний податок за період з 16.05.2005 по 30.09.2005 у сумі 208,51 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 340,00 грн. в порядку підпункту 17.1.2, підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а всього 548,51 грн.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251 платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законом України покладено обов'язок сплачувати податки і збори ( обов'язкові платежі).
Статтею 5 Закону України «Про плату за землю»від 3.07.1992 № 2535-ХІІ визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником), є власник земельної ділянки, земельної частки (паю), землекористувач, у тому числі орендар.
Стаття 14 Закону України № 2535-ХІІ передбачає, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку та станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, та не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Стаття 120 Земельного кодексу України передбачає можливість переходу права власності або права користування земельною ділянкою тільки при переході права власності на будівлю.
З матеріалів справи випливає, що Державною податковою інспекцією у місті Алушта зроблено висновок про наявність у позивача права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди нерухомого майна - приміщень цокольного та першого поверху будівлі за адресою: м. Алушта, вул. Тавричеська, 1, яка є об'єктом права комунальної власності. Цей договір № 138 від 16.05.2005 року укладений між КП «Управління міського господарства»та позивачем.
Із пункту 1.5 договору № 138 від 16.05.2005 вбачається, що власником орендованого майна залишається Алуштинська міська рада, а пунктом 3.4.7 договору передбачено обов'язок орендаря майна самостійно сплачувати податок на землю, узгодив його розрахунок з Управлінням економіки, своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою. Але розмір земельної ділянки у договорі не визначений.
Отже, взагалі рішення про передачу у власність чи у користування позивачеві чи його Алуштинській філії земельної ділянки за вказаною адресою не приймалося, фактично земельна ділянка у користування також не надана.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди земельної ділянки.
Також слід зазначити, що за даними земельного кадастру, земельна ділянка по вул. Тавричеської, 1 у м. Алушті, відноситься до земель Алуштинської міської Ради, які не надані у власності чи користування (довідка Алуштинського міського управління земельних ресурсів від 28.04.2006 № 10-ОЗМ2-496).
Отже, позивачу земельна ділянка не відведена, та він не набув прав власника чи землекористувача та їх обов'язків.
Оскільки в силу закону, позивач не набув прав та обов'язків суб'єкта плати за землю, вони не можуть бути покладені на нього договором. Таким чином, у відповідача не було законних підстав для нарахування позивачу земельного податку та штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова господарського суду винесена при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному з’ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушта залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.2006 у справі № 2-4/6301-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова