КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 487/5555/13-ц

Провадження № 2/488/1146/15 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2015 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Македонській В. С.,

за участю представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства "ОСОБА_3 банк Аваль" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В с т а н о в и в :

У червні 2013 року позивач – ПАТ "ОСОБА_3 банк Аваль" звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва, із позовом до відповідачів – ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в обґрунтування якого вказав, що 08.09.2011 року між ним та третьою особою по даній справі - ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» був укладений кредитний договір № 010/42-0-1/11-164. Згідно умов вказаного договору позивач надав останньому кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії, кредитний ліміт якого склав 1 441 336,41 грн., а дата погашення кредиту була визначена - 02.02.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені наступні договори:

1)Договір поруки № 12/42-0-1/11-451 від 08.09.2011 р., між позивачем та ОСОБА_4;

2)Договір поруки № 12/42-0-1/11-452 від 08.09.2011 р., між позивачем та ОСОБА_5

24.01.2008 р. між позивачем та ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» був укладений Генеральний кредитний договір № 010/01-04/08-31, за умовами якого банк зобов’язувався здійснювати на користь останнього кредитні операції у межах сум загального ліміту та сублімітів, передбачених п. 1.2 та п. 1.3 Генерального договору, а позичальник зобов'язувався виконувати усі обов'язки, що витікають зі змісту кредитної операції, цього Генерального договору та договорів, та повністю погасити заборгованість у межах строку кредитної операції відповідного виду.

Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди № 010/01-04/08-31/9 від 14.11.2012 р. до Генерального договору, загальний ліміт за цим договором становить 3 750 669,07 грн.

13.09.2011 р. між позивачем та ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» був укладений кредитний договір № 010/42-0-1/11-169, за умовами якого банк надав останньому кредит на загальну суму – 3 750 669,07 грн., та визначено дату остаточного погашення кредиту – 22.01.2018 р.

Крім цього, між цими же сторонами була укладена Додаткова угода № 010/42-0-1/11-169/2 від 14.11.2012 р.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав належним чином, надавши кредит позичальнику у визначеній сумі, а позичальник - ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого за кредитним договором № 010/42-0-1/11-164 від 08.09.2011 року станом на 21.05.2013 року виникла заборгованість у розмірі – 1 390 274,11 грн., із яких:

●1 082 836,41 грн. – поточна заборгованість за кредитом;

●229 700 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

●63 673,90 грн. – прострочені відсотки;

●11 319,78 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту (з 29.09.2011 р. по 21.05.2013 р.);

●2 744,02 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків (з 01.10.2011 р. по 21.05.2013 р.).

Крім цього, внаслідок неналежного виконання ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» своїх зобов'язань за кредитним договором № 010/42-0-1/11-169 від 13.11.2011 року, станом на 21.05.2013 року виникла заборгованість у розмірі – 3 683 473,80 грн., із яких:

●3 427 069,07 грн. – поточна заборгованість за кредитом;

●203 269,14 грн. - прострочені відсотки;

●11 945,61 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту (з 29.09.2011 р. по 14.11.2012 р.);

●10 182,63 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків (з 01.10.2011 р. по 21.05.2013 р.);

●5 000 грн. – штраф за порушення зобов'язань, визначених п.п. 9.4 та 9.6 Генерального кредитного договору;

●2 780,39 доларів США (еквівалент 22 223,66 грн.) та 3 783,69 грн. – відстрочена пеня за прострочення виконання зобов'язань, відповідно до п. 9.5 Додаткової угоди № 010/01-04/08-31/9 до Генерального кредитного договору).

Посилаючись на викладене, позивач просив:

? стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 010/42-0-1/11-164 від 08.09.2011 року на загальну суму - 1 390 274,11 грн.;

? стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 010/42-0-1/11-169 від 13.11.2011 року на загальну суму - 3 683 473,80 грн.;

? стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судовий збір у розмірі – 3 441 грн.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2013 року позов був задоволений у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням, відповідач – ОСОБА_5 подала заяву про його перегляд, і ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2015 року заочне рішення від 06.09.2013 року було скасовано, справа була призначена до розгляду в загальному порядку та направлена до Корабельного районного суду м. Миколаєва за підсудністю.

В судове засідання по справі представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідачі – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання по справі були повідомлені належним чином, їх представник заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи - ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» у судове засідання не з'явився, із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2014 р. було ліквідовано вказане підприємство, і на підставі цієї ухвали було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Заслухавши пояснення представника відповідачів та дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи із такого.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 08.09.2011 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» був укладений кредитний договір № 010/42-0-1/11-164 (а.с. 18-25 том 1). Згідно умов вказаного договору позивач надав останньому кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з кредитним лімітом у розмірі 1 441 336,41 грн., строком користування 41 місяць, зі сплатою 15% процентної ставки та 12% пільгової процентної ставки (у період з 08.09.2011 р. до 31.12.2011 р.).

14.11.2012 р. між тими ж сторонами була укладена додаткова угода № 010/42-0-1/11-164/2 до вищевказаного кредитного договору, згідно якої були внесені зміни в договір.

13.09.2011 між сторонами була укладена додаткова угода № 010/01-04/08-31/7 до Генерального кредитного договору від 24.01.2008 р., якою він був викладений у новій редакції.

14.11.2012 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 010/01-04/08-31/9 до Генерального кредитного договору від 24.01.2008 р.

13.09.2011 р. між сторонами був укладений кредитний договір № 010/42-0-1/11-169 про надання «Інвестиційного кредиту на придбання обладнання» в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-04/08-31 від 24.01.2008 р.

14.11.2012 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 010/42-0-1/11-169/2 до кредитного договору № 010/42-0-1/11-169 про надання «Інвестиційного кредиту на придбання обладнання» в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-04/08-31 від 24.01.2008 р.

В забезпечення належного виконання зобов'язань ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» за кредитним договором, між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_4 були укладені договори поруки № 12/42-0-1/11-451 від 08.09.2011 р. (а.с. 31 том 1), та № 12/42-0-1/11-458 від 13.09.2011 р. (а.с. 59 том 1). Крім цього, 08.09.2011 р. між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 12/42-0-1/11-452 (а.с. 34-37).

Судовим розглядом встановлено, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2014 року по справі № 915/252/14 було визнано банкрутом ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» та розпочато ліквідаційну процедуру щодо цього підприємства.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2014 р. були визнані кредиторські вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» у сумі – 4 934 930,22 грн., які виникли на підставі кредитних договорів № 010/42-0-1/11-164 від 08.09.2011 року та № 010/42-0-1/11-169 від 13.09.2011 р. Цією ж ухвалою був затверджений реєстр вимог кредиторів ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» станом на 15.05.2014 р., у тому числі вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», а також встановлено факт часткового погашення заборгованості підприємства перед цим банком на суму – 1 235 000 грн., за рахунок заставленого майна підприємства.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2014 р. був затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс», вказане підприємство було ліквідоване, і на підставі цієї ухвали державним реєстратором було проведено реєстрацію припинення цієї юридичної особи.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2015 року було роз'яснено ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2014 р., таким чином, що у зв'язку з ліквідацією ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс» внаслідок банкрутства, незадоволені за недостатністю майна банкрута для реалізації вимоги кредитора - ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» у сумі – 4 934 930,22 грн. на підставі п. 5 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вважаються погашеними. Зобов'язання підприємства перед цим банком у сумі 4 934 930,22 грн. не підлягають примусовому стягненню на підставі виконавчих документів.

Вищевказані висновки суду підтверджуються наявними у матеріалах даної справи копіями вказаних ухвал, постанови та Витягом у з ЄДРЮОтаФОП від 30.10.2014 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.ст. 509, 546 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених Законом.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Стаття 559 ЦК України визначає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.5 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, які не задоволені внаслідок недостатності майна вважаються погашеними.

Стаття 609 ЦК України також передбачає припинення зобов'язання у разі ліквідації юридичної особи.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі ліквідації юридичної особи – ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс», яке відбулося в установленому законом порядку, його зобов’язання за кредитними договорами, є припиненими. А відтак договори поруки, які були укладені між позивачем та відповідачами, які мають похідний характер і залежать від основного зобов’язання, також є припиненим.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 07.11.2012 року у справі № 6-129 цс 12, та від 11.09.2013 року у справі № 6-52 цс 13.

Через це суд знаходить необхідним відмовити позивачеві у задоволенні його вимог про стягнення з відповідачів, як поручителів, заборгованості за кредитними зобов'язаннями ПП «Торговий дім «Укрспецтехсервіс».

На підставі ст. 88 ЦПК України суд не відшкодовує позивачу понесені ним судові витрати через те, що йому було відмовлено у повному обсязі.

Разом із цим, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим задовольнити заяву представника відповідачів про стягнення на їх користь витрат на правову допомогу виходячи із наступного.

Відповідно до положень статті 84 ПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах – суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» дав наступні роз'яснення: витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу», положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов’язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (пункти 47 та 48 Постанови).

До заяви про відшкодування витрат на правову допомогу відповідачі надали копії відповідних квитанцій, акти виконаних робіт із погодинним розрахунком, договорами про надання правової допомоги, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, і розмір таких витрат узгоджується із положеннями Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Керуючись ст. ст. 3, 4, 7, 10, 11, 214-215 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в :

У задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства "ОСОБА_3 банк Аваль" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "ОСОБА_3 банк Аваль" на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі - 2 700 грн.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "ОСОБА_3 банк Аваль" на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі - 4 050 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Суддя Л.І. Селіщева