Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Вознесенськ, вул. Кібріка, 11, 56500, (05134) 4-25-83

Справа 2- 42/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 року Вознесенський міськрайонний сул Микзлаївської області у складі:

головуючої судді - ВОСТРІКОВОЇЛ.В. .

при секретарі — ОСОБА_1,

з участю:

прокурора- ВІЛЬЧАК 3.1. :

позивача— ОСОБА_2

відповідача- ГРУШКА А.Г.

адвоката- ШВЕЦЬ B.C.

третьої особи

представника другої Вознесенської ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання, про визнання недійсним свідоитва про право на спадщину

ВСТАНОВИВ:

Вознесенський міжрайпрокурор звернувся ДО суду З ПОЗОВОМ в інтересах ОСОБА_2 до відповідача про встановлення факту проживання, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є синами ОСОБА_7 та ОСОБА_8. ОСОБА_9 дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_10 Павлівни.23.031989р. помер ОСОБА_7, після його смерті відкрилась спадщина належне йому на праві власності домоволодіння за №15 по вул Дімітрова в м. Вознесенськ. ОСОБА_8 фактично прийняла даний будинок її спадок після смерті чоловіка, хоча не провела оформлення спадкових прав, 13.11.1995 р.ОСОБА_8 померла.

07.05.1996 р. ОСОБА_5 подав до Вознесенської держнотконтори заяву про прийняття спадщини після смерті матері, вказавши в заяві ще одного спадкоємця ОСОБА_6

Його брат ОСОБА_6Г після звільнення з місць позбавлення волі. А саме з 23.10.1995 р. по 15.08.1996р. проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично прийняв спадщину після смерті матері т.я. безпосередньо перед смертю матері проживав разом з нею, хоча не провів оформлення спадкових прав. 14.12.1999 р. ОСОБА_6 помер:

У встановлений законом строк для прийняття спадщини 05.05.2000 р.ОСОБА_5 подав заяву до нотконтори про прийняття спадщині після смерті брата ОСОБА_6, вказавши в заяві , що брат постійно проживав по вул.

Дімітрова, 15 в м. Вознесенськ, Миколаївської області.

ОСОБА_10 (дружина померлого) 02.06.2000р. звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини неповнолітньою дочкою ОСОБА_11

Однак 20.11.2001 року державним нотаріусом на ім’я відповідача ОСОБА_5 було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_12 на весь житловий будинок № 15 вул.Дімітрова в м.Вознесенськ.

Прокурор просить суд встановити факт проживання ОСОБА_6 без реєстрації з 23.10.1995 р. по 15.081996р. за адресою м.Вознесенськ (вуд. Дімітрова ,15 та визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 20.11.2001 року державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за № 517 на ім'я ОСОБА_5 щодо спадкового майна — будинку № 15 по вул.Дімітрова в м.Вознесенськ Миколаївської області.

В судовому засіданні прокурор та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовільнити.

Відповідач В судовому засіданні З ПОЗОВОМ не ПОГОДИВСЯ та суду пояснив, що порушень при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не було, заяву про прийняття спадщини після смерті матері його брат ОСОБА_6 до нотаріальної контори не подавав.

Представник Другої нотаріальної контори з позовом не погодилась, вважає, що порушень при видачі ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері допущено не було.

Заслухаввши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи , суд приходить до слідуючого.

В силу ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Зі свідоцтва про смерть ОСОБА_7І.(а.с. 22) видно, що цін помер 23.03.1989 року.

Згідно довідки Другої Вознесенської держнотконтори (а.с.16) видно, що спадкова справ після померлого ОСОБА_13 по Другій Вознесенській держнотконторі не заводилась.

Зі свідоцтва про укладання шлюбу видно, що ОСОБА_7І зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 20.12.1953 року.

Зі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28.07. 1965 року видно, що житловий будинок №13 по вул. Дімітрова в м.Вознесенськ належить ОСОБА_7.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_8 померла 13.11.1995року в

м.Вознесенськ.

З довідки ОСК УМВС України в Миколаївській області (а.с: 102) видно, що ОСОБА_14 звільнився з місць позбавлення волі 23.10.1995 р. на постійне місце проживання м. Вознесенськ ву. Дімітрова, 15, що підтверджується вироком Вознесенського міського суду від 30.07.1996 р.

З свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 28) видно, що ОСОБА_15 Георгійоич успадкував після смерті ОСОБА_8 житповий будинок №15 по вул.Дімітрова в м.Вознесенськ, яка прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав.

Згідно довідки МБТІ від 23.04.2009 року №4536 (а.с.15) за ОСОБА_5 зареєстровано житловий будинок №15 вул.Дімітрова в м.Вознесеніськ, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №517 від 20.11.2001 року. При видачі довідки 16.11.2001 р.в нотаріальну контору для оформлення спадщини КП “Вознесенське МБТІ” була допущена помилка в нумерації, замість будинку №13 написано будинок №15.

Відповідно до ст. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким , які фактичновступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути довідки про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, чи рішення суду про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_15Г безпосередньо перед смертю своїх батьків ОСОБА_7І (зІІ.08.1965р. по 11.07.1994р, а.с. І63) та ОСОБА_8П.(з 23.10.1995р.по 15.08.1996р.) постійно проживав разом з ними в будинку №15 по вул.Дімітрова в м.Вознесенськ, т.т. своєчасно прийняв спадщину.

Із спадкових справ №134/1996 (а.с.21) та №121/200 (а.с. 18,19)видно, що ОСОБА_5 після смерті матері ОСОБА_8 та після смерті брата ОСОБА_6 звернувся до нотаріуса з заявами, в яких вказував, що його брат постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_2 та є спадкоємцем після смерті матері та після його смерті залишилось спадкове майно , яке складається з частки житлового будинку №15 по вул. Дімітрова в м.Вознесенськ Миколаївської області. В свою чергу ОСОБА_10 02.06. 2000р. звернулась до нотаріуса з заявою в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 ,про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

В силу ст.68 ч.2 ЗУ “ Про нотаріат” від 02.09.1993р. спадкоємці за законом, які позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних відносин із спадкодавцем включені до свідодоцтва про право на спадщину.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 суду підтвердили, що ОСОБА_6 за станом здоров'я та через відсутність у нього правових документів необхідних для прийняття спадщини після смерті матері був позбавлений можливості подати нотаріусу документи, які б підтверджували навність підстав для закликання його до спадкоємства.

Згідно спадкових справ видно, що ОСОБА_15Г при написанні заяв нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері та брата давав письмову згоду про включення до свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6

Тому суд вважає, що є правові підстави згідно ст.256 ч.2 ЦПК України, ст.68 ч.2 ЗУ “Про нотаріат” для задоволення позовних вимог про встановлення факту проживання та часткового задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину в частині розміру часток.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88,209,212,213,214,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Вознесенського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_15 про встановлення факту проживання, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом -- задовільнішій частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_6 без реєстрації з 23.10.1995р по 15.08.1996р. за адресою м.Вознесенськ, вул.Дімітрова ,15.

Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 20 листопада 2001 року державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за № 517 на ім'я ОСОБА_5 в частині розміру частки будинку № 15 вул.Дімітрова в м.Вознесенськ Миколаївської області — частково недійсним.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь державці 17 (сімнадцять) грн. судового збору, 67 (шістдесят сім) грн. ІТЗ.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області

через Вознесенський міськрайонний суд.

Суддя: Л.В.Вострікова