ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2007 Справа № А37/329(27/61)-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача),
суддів: Верхогляд Т.А., Швець В.В.
при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.
від позивача: Подольна Н.Г., довіреність №б/н від 01.02.07, представник;
від відповідача: Білан О.В., довіреність №532/10/10-10 від 16.01.07, головний державний податковий інспектор;
Трифонова Г.Б., довіреність №2835/10/10 від 12.02.07, заступник начальника ДПІ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.06р.
у справі № А37/329(27/61)-06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Євротрейд”, м.Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ “Євротрейд”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська №0000262302/0 від 21.02.2005р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2005р. по справі № 27/61 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2005р. у справі №27/61 (головуючий суддя Белінська В.О., судді Тищик І.В.(доповідач), Кузнецова І.Л.) апеляційну скаргу ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська задоволено. Рішення господарського суду від 14.04.2005р. у справі №27/61 скасовано. В позові відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.07.2006р. у справі №27/61 касаційна скарга ТОВ ”Євротрейд” задоволена частково. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2005р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2005р. у справі №27/61 скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006р. у справі №А37/329(27/61)-06 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська від 21.02.2005р. №0000262302/0. З держбюджету України на користь ТОВ “Євротрейд” стягнуті судові витрати в розмірі 203,0грн.
Постанову суду мотивовано тим, що позивачем відповідно до вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” правомірно віднесено в 1 кварталі 2004р. суму передплати за нафтопродукти до складу валових витрат по першій події - даті списання коштів з банківського рахунку товариства ; вказаний Закон не ставить вимоги віднесення сум до валових витрат при перерахуванні переплати лише в разі фактичного отримання товару; спірні витрати позивача пов’язуються з його статутною діяльністю, яка є господарською в розумінні податкового законодавства.
Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає що господарським судом винесено постанову з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову, оскільки позивачем, в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно включені до складу валових витрат витрати у сумі 47475735,11грн., що сприяло заниженню податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 6573250,00грн.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність і необґрунтованість доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити скаргу - без задоволення, постанову - без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Між АТЗТ “ФК” Дніпро-96” (продавець) та ТОВ “Євротрейд” (покупець) був укладений договір №ЕТФ-181 від 01.10.2003 року купівлі-продажу нафтопродуктів.
До договору були укладені додаткові угоди: №1 від 20.01.2004р. з визначенням загальної суми поставки нафтопродуктів в розмірі 529490753,90грн. та строку поставки ІІІ-IV квартали 2004р., №2 від 14.12.2004р. з погодженням строку дії договору до 31.12.2005р., №3 від 03.01.2005р. з визначенням загальної суми поставки нафтопродуктів в розмірі 586511634,20грн. та строку поставки І-ІІ квартали 2005р.
ТОВ “Євротрейд” на виконання умов договору платіжним дорученням №41 від 09.03.2004 року перерахувало АТЗТ “ФК “Дніпро-96” передплату в сумі 56970882,13грн. (т.1 а.с.47).
АТЗТ “ФК “Дніпро-96” здійснило часткову поставку нафтопродуктів на суму 3450000грн., що підтверджується копіями накладної №04/07-1 від 04.07.2004р. та актом передачі-приймання №04/07-1 від 04.07.2004р. (т.1 а.с.35-36).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем також укладено договір схову від 20.10.2003р. №2010/03-1 з ВАТ ”Дніпронафтопродукт” (т.1 а.с.113-115) та в подальшому договір від 20.12.2004р. №1/12-04 з ТОВ ”Олімп”, за яким позивач виступив постачальником нафтопродуктів (т.1 а.с.48). Виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.
ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська проведено комплексну документальну перевірку ТОВ ”Євротрейд” за період з 01.01.2004р. по 30.09.2004р., по податку на додану вартість з 01.02.2004р. по 30.09.2004р. За результатами перевірки складений Акт від 17.02.2005року №000362.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2005р. №0000262302/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 11158060грн., в тому числі 6573250грн.- основний платіж і 4584810грн.- штрафні (фінансові) санкції.
За висновками перевірки позивачем в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно включені до складу валових витрат витрати у сумі 47475735,11грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 6573250грн.
Перевіркою встановлено, що позивачем завищені валові витрати у І кварталі 2004р. на суму 47475,7тис.грн. Збитки виникли за рахунок віднесення до складу валових витрат передплати на адресу АТЗТ “ФК ”Дніпро-96” за паливно-мастильні матеріали (договір від 01.10.2003р. №ЕТФ-181) в сумі 47475735,11грн. В липні 2004р. на підставі вказаного договору АТЗТ “ФК ”Дніпро-96” були відвантажені нафтопродукти (бензин А-92) у кількості 1000тн на загальну суму 3450000грн. Станом на 01.10.2004р. вказані нафтопродукти не реалізовані. Товариством в період з 01.01.2004р. по 01.10.2004р. не укладено жодної додаткової угоди на поставку нафтопродуктів, не обумовлено відповідної дати фактичної поставки товару, не пред’явлено жодної претензійної вимоги до АТЗТ “ФК ”Дніпро-96” щодо термінів поставки нафтопродуктів.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Таким чином, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Позивачем, з урахуванням вказаних норм, було правомірно віднесено до складу валових витрат І кварталу 2004р. суму передплати за нафтопродукти в розмірі 56970882,13грн. по першій події - даті списання коштів з банківського рахунку товариства.
Пунктом 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначене поняття господарської діяльності - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Вказана норма Закону не встановлює порядку здійснення господарської діяльності, а лише визначає мету такої діяльності. Посилання відповідача на те, що товариством не укладено жодної додаткової угоди на поставку нафтопродуктів, не обумовлено відповідної дати фактичної поставки товару та не пред’явлено претензійної вимоги до АТЗТ “ФК “Дніпро-96” щодо термінів поставки нафтопродуктів, є такими що не відповідають діючим нормам чинного законодавства та обставинам справи.
Відповідно до п.2.2 Статуту Позивача (т.1 а.с.89-103) предметом діяльності товариства є , серед іншого, оптова та роздрібна торгівля паливом, тобто, операції з купівлі-продажу нафтопродуктів не відносяться до позастатутної діяльності підприємства.
Умови договору та його часткове виконання свідчать про потенційну можливість отримання ТОВ ”Євротрейд” економічної вигоди в майбутньому з урахуванням його статутної діяльності. Спірні витрати позивача пов’язані з його статутною діяльністю, яка є господарською в розумінні податкового законодавства.
Ні п.5.1 ст.5, ні п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлюють певних періодів чи термінів, в яких необхідно використати придбані товари у власній господарській діяльності або певних меж часу у які необхідно здійснити діяльність, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Стосовно посилання скаржника на невжиття Позивачем заходів до отримання нафтопродуктів, а саме, на необхідність звернення підприємства з претензією до АТЗТ “ФК “Дніпро-96”, слід зауважити, що з 01.01.2004р. по 01.10.2004р. (період, за який була здійснена перевірка підприємства) у Позивача були відсутні підстави для пред’явлення претензії, оскільки термін поставки товару за договором ще не настав, а як наслідок, порушення прав та законних інтересів підприємства у період з 01.01.2004р. по 01.10.2004р. не могло відбутися.
Щодо твердження відповідача про можливість віднесення сум до валових витрат при перерахуванні передплати лише в разі фактичного отримання товару, то Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” такої вимоги не ставить.
За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства, спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються лише на припущеннях, в зв'язку з чим підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.06р. у справі № А37/329(27/61)-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя В.В.Швець
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець