ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"26" липня 2011 р. Справа № 2а-594/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "16" березня 2011 р. у справі № 2а-594/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

24.02.2011р. ОСОБА_3 звернулася до Березнівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії.

Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо відмови у здійсненні перерахунку там виплати ОСОБА_3 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зобов'язано ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_3 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.2 ст.39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та проведених виплат з 25 серпня 2010 року по 24 лютого 2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач по справі - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції то прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, є пенсіонеркою та перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області є потерпілою від аварії на ЧАЄС 4-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.1).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Тому позивачка, відповідно до ст.39 Закону, як непрацюючий пенсіонер, має право отримувати доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду 1-ї інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "16" березня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 вул.Шитова 8,м.Березне,Березнівський район, Рівненська область,34600

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області вул. Андріївська, 48 а,м. Березне,Рівненська область,34600