Справа № 2-515/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

26 березня 2009   року  Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого -        судді  Самсонової О.А..

при секретарі -       Залєвській Я.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

третьої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах повнолітнього сина, що продовжує навчання, з позовом до відповідача про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника. Свій позов обґрунтовувала тим, що 22.11.1993 року працівник Полтавського тролейбусного управління ОСОБА_4 був засуджений за ч.2 ст.215 КК України за дорожньо-транспортну пригоду на перехресті вулиць Леніна – Миру в м.Полтаві, в результаті якої загинув її чоловік ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї з покійним чоловіком народився син ОСОБА_5, який залишився на її утриманні. Відповідачем до повноліття сина виплачувались кошти на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника. По досягненню сином повноліття виплати припинилися. Але син продовжує навчання, яке необхідно оплачувати. Тому просила суд стягнути з відповідача на її користь ? частину середньомісячного заробітку ОСОБА_3 в зв’язку з втратою годувальника, починаючи з 17.11.2008 року на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, але уточнила позовні вимоги, зазначивши, що до суду вона звернулась в інтересах повнолітнього сина, який продовжує навчання. Кошти, які вона просить стягнути з відповідача, необхідні для оплати навчання сина. Тому просила позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 ? частину середньомісячного заробітку ОСОБА_3 в зв’язку з втратою годувальника, починаючи з 17.11.2008 року на його утримання до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив, що не має наміру звертатись з самостійним позовом. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в його інтересах, стягнути з відповідача на його користь ? частину середньомісячного заробітку ОСОБА_3, до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до досягнення двадцяти трьох років.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце судового розгляду, але  в письмовому запереченні проти позову зазначив, що  позов не визнає з наступних підстав. Зазначаючи, що позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача ? частину середньомісячного заробітку ОСОБА_3, відповідач посилається на ч.2 ст.1200 ЦК України, згідно якої “шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з врахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але на мають права на відшкодування шкоди”. Вважає, що частка, яка припадає на сина позивача становить 1/3, а не 1/2. Сама позивач не має права претендувати на відшкодування шкоди. Крім того, оскільки ОСОБА_5 досяг повноліття, ОСОБА_1 не має достатніх процесуальних підстав бути позивачем у справі. Тому просив суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити (а.с.17).

    Враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

    Суд, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

    Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини працівника Полтавського тролейбусного управління, загинув ОСОБА_3. Після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 року у нього народився син ОСОБА_6 (а.с.4).

    Частиною 1 статті 1200 ЦК України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині – до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

    Частиною 2 даної статті передбачено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

    Згідно довідки з останнього місця роботи загиблого – з Полтавського відділення технологічного транспорту і спецтехніки Бурового управління “Укрбургаз” Дочірньої компанії “Укргазвидобування” від 24.11.2008 року №320 заробітна плата ОСОБА_3, могла скласти за період з січня по жовтень 2008 року 17383 грн.44 коп. У зв’язку з цим його середньомісячна заробітна плата за цей період складала б 1738 грн. 34 коп.

    Згідно статті 1200 ЦК України, син загиблого ОСОБА_3, в результаті смерті годувальника має право на відшкодування у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. На час смерті ОСОБА_3 позивач була працездатною, тому  права на утримання не мала. Відповідно частка заробітної плати померлого,  на яку має право його повнолітній син ОСОБА_2 що продовжує навчання, становить ?. Тобто ОСОБА_5 має право на отримання  від відповідача на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, коштів у розмірі:

1738 грн. 34 коп.(середньоміс.заробітна плата померлого) : 2 = 869 грн. 17 коп.  

    Відповідно до ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду,  органів  державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з позовом  в інтересах повнолітнього сина,ОСОБА_1діяла в межах повноважень згідно ч.2 ст.154 СК України. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 підлягають задоволенню. З відповідача на користь ОСОБА_5 в зв’язку з втратою годувальника необхідно стягнути 869 грн. 17 коп. щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду – 25 листопада 2008 року на період його навчання, але не більше, ніж до досягнення ним віку двадцяти трьох років – до 30 червня 2012 року.

    Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Полтаваелектроавтотранс” Полтавської міської ради на користь ОСОБА_5 на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, кошти у розмірі 869 грн. 17 коп. щомісячно, починаючи з 25 листопада 2008 року до 30 червня 2012 року.

Стягнути з Комунального підприємства “Полтаваелектроавтотранс” Полтавської міської ради на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Полтаваелектроавтотранс” Полтавської міської ради на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Київським районним судом м.Полтави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                           О.А.Самсонова