Судове рішення #49875
8/1173

                         

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "11" липня 2006 р.                                                           Справа № 8/1173

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Шкляр Л.Т.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.


при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Кудіної М.Г. - представника за довіреністю №4 від 10.07.2006р.,                        Ващенко Г.П. - представника за довіреністю №4 від 10.07.2006р.;

від відповідача: Бурнашової Н.В. - представника за довіреністю від 11.07.2006р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Украгропродукт",

м. Шепетівка Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "19" квітня 2006 р. у справі № 8/1173 (суддя Степанюк А.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовськепідприємство "Агромакс", м. Житомир  

до Виробничо-комерційної фірми "Украгропродукт", м. Шепетівка Хмельницької області

про усунення перешкод в користуванні об'єктами оренди,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2006р. у справі №8/1173 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "Агромакс" (м. Житомир) до Виробничо-комерційної фірми "Украгропродукт" (м.Шепетівка Хмельницької області) про усунення перешкод в користуванні об'єктами оренди задоволено: зобов'язано ВКФ "Украгропродукт" не чинити перешкод ТОВ "Спільне Українсько-Литовське підприємство "Агромакс" в користуванні об'єктами оренди відповідно до договорів оренди №240, №241, №242 від 15.12.2005р., укладених між ТОВ "СУЛП "Агромакс" і ВКФ "Украгропродукт", а саме: не відключати об'єкти оренди від електропостачання, не перешкоджати у доступі до орендних приміщень, не замінювати замків на вхідних дверях орендних приміщень з метою перешкоджання орендарю в користуванні даними об'єктами до втрати чинності даними договорами. Заборонено Виробничо-комерційній фірмі "Украгропродукт" не використовувати у будь-який спосіб для власних потреб і потреб третіх осіб приміщення і обладнання передане в оренду ТОВ "СУЛП "Агромакс" згідно договорів оренди №240, №241, №242 від 15.12.2005 року, що знаходяться за адресою: Шепетівський район, с.Плесна, вул. Шепетівська, 2а, а саме: склад (ангар) загальною площею 360 кв.м, частина складського приміщення загальною площею 130 кв.м., частина складського приміщення загальною площею 220 кв.м; обладнання для переробки зерна в крупу, що знаходиться в частині орендованого приміщення загальною площею 130 кв. м, а також майно позивача - горох-сирець, що знаходиться в орендованих приміщеннях. Заборонено Приватному підприємству "Торговий дім "Поділля" не використовувати у будь-який спосіб для власних потреб і потреб третіх осіб приміщення і обладнання передане в оренду ТОВ "СУЛП "Агромакс" згідно договорів оренди №240, №241, №242 від 15.12.2005 року, що знаходяться за адресою: Шепетівський район, с.Плесна, вул.Шепетівська, 2а, а саме: склад (ангар) загальною площею 360 кв.м, частина складського приміщення загальною площею 130 кв.м., частина складського приміщення загальною площею 220 кв.м; обладнання для переробки зерна в крупу, що знаходиться в частині орендованого приміщення загальною площею 130 кв. м, а також майно позивача - горох-сирець, що знаходиться в орендованих приміщеннях. Цим же рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі, відповідач, зокрема, зазначає, що:

- рішення господарським судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а висновки, викладені у ньому не відповідають дійсним обставинам справи;

- приймаючи рішення у даній справі стосовно ПП "Торговий дім "Поділля", суд першої інстанції порушив його процесуальні права, передбачені ст. 22 ГПК України, оскільки позов пред'явлено до ВКФ "Украгропродукт", з якою ТОВ "СУЛП "Агромакс" уклало договори оренди, тому, на думку скаржника, суд не міг заборонити іншому підприємству, а саме ПП "Торговий дім "Поділля ", яке не було стороною по даній справі, вчиняти певні дії;

- ВКФ "Украгропродукт" направила до суду зустрічну позовну заяву до            ТОВ "СУЛП "Агромакс" про усунення перешкод у користуванні та клопотання про непризначення до розгляду справи в зв'язку з тим, що представник фірми знаходиться на лікуванні за межами області і буде там перебувати до 27.04.2006р. Однак суд зустрічну позовну заяву залишив без розгляду, а позовну заяву розглянув 19.04.2006р. за відсутності представника відповідача. На думку скаржника, зустрічна позовна заява неправомірно залишена судом без розгляду, а при винесенні рішення ним було порушено вимоги ст.ст.22,33 ГПК України.

Представник відповідача в засіданні суду підтримав доводи апеляційної скарги, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області прийняте з неповним з’ясуванням обставин справи та порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Украгропродукт" - без задоволення (детальніше заперечення позивача викладено у відзиві від 11.07.2006р. на апеляційну скаргу).

Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

15.12.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "Агромакс" (Орендарем) та Виробничо-комерційною фірмою "Украгропродукт" (Орендодавцем) було укладено три договори оренди:

- договір оренди №240 (а.с.8,9), згідно п. 1.1 якого Орендодавець (відповідач у справі) передає, а Орендар (позивач у справі) приймає у строкове платне користування частину складського приміщення, розташованого за адресою: Хмельницька область, с.Плесна, вул. Шепетівська, 1, загальною площею 130 кв.м.

В перелік об'єкту оренди входить: частина складу загальною площею 130 кв.м; зерноочисна машина БСХ-3-01 - 1 /одна/ штука; норії - 2 /дві/ штуки; зерноочисна машина БЛС - 1 /одна/ штука; бункери - 4 /чотири/ штуки;

-          договір оренди №241 (а.с.11,12), згідно п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування склад /ангар/, розташований за адресою: Хмельницька область, с.Плесна, вул. Шепетівська, 1, загальною площею                 360 кв.м.;

-          договір оренди №242 (а.с.14,15), згідно п. 1.1 якого Орендодавець  передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину складського приміщення, розташованого за адресою: Хмельницька область, с.Плесна, вул.Шепетівська, 1, загальною площею 220 кв.м.

Передача вказаних у договорах оренди від 15.12.2005р. №240 та №241 приміщень підтверджується актами приймання-передачі від 2012.2005р. (а.с.10,13).

07.02.2006 року ВКФ "Украгропродукт" направило ТОВ "Спільне українсько-литовське підприємство "Агромакс" претензію №17 з вимогою звільнення орендованих приміщень до 15.02.2006 року (а.с.16).

10.02.2006 року ТОВ "СУЛП "Агромакс" направило на адресу                               ВКФ "Украгропродукт" телеграму, в якій зазначило, що не дає згоди на припинення дії договорів оренди та вимагає усунення перешкод в користуванні об'єктами оренди (а.с.17).

В зв'язку з вищенаведеним, ВКФ "Украгропродукт" 15.02.2006 року направила ТОВ "СУЛП "Агромакс" повторну претензію з вимогою терміново звільнити складське приміщення, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, с.Плесна, вул.Шепетівська, 2-а (а.с.18).

Постановою від 17.02.2006 року старший слідчий Шепетівської міжрайпрокуратури П.Конончук, розглянувши матеріали перевірки по скарзі                      ТОВ "СУЛП "Агромакс", відмовив в порушенні кримінальної справи, посилаючись на те, що опитаний в ході перевірки директор ВКФ "Украгропродукт" Тимків І.Я. підтвердив факт направлення ТОВ "СУЛП "Агромакс" вимоги звільнити орендовані приміщення (а.с.58).

Наявний в матеріалах справи акт від 18.02.2006 року (а.с.20) свідчить про те, що відповідач 18.02.2006р. припинив електропостачання об'єктів оренди, чим унеможливив їх використання за призначенням згідно укладених договорів, тобто на переробку зерна на крупу.

Постановою начальника ВДСБЕЗ Шепетівського МРВ УМВС України від 18.02.2006р. на підставі матеріалів перевірки проведеної за скаргою ТОВ "СУЛП "Агромакс" і зустрічною заявою директора ВКФ "Украгропродукт" Тимків І.Я. відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту неправомірних дій директора ВКФ "Украгропродукт" Тимків І.Я. та працівників ТОВ "СУЛП "Агромакс"  на підставі п.1 ст.6 КПК України (а.с.40,41). У вказаній постанові зазначається, що в своїх поясненнях, даних працівникам міліції, Орендодавець пояснює свої дії по відключенню електроенергії і направленню претензій Орендарю з вимогою звільнити приміщення одностороннім розірванням договорів оренди.

20.02.2006 року відповідач направив позивачу претензію з вимогою звільнення орендованих приміщень з 21.02.2006 року (а.с.19).

Як вбачається з акту, складеного працівниками ТОВ "СУЛП "Агромакс", 23.02.2006 року відповідач перекрив вхід на територію нежитлового комплексу за адресою: Шепетівський район, с.Плесна, вул. Шепетівська,  2-а в зв'язку з чим позивач не міг дістатись до орендованих приміщень та використовувати їх за призначенням (а.с.22).

Наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 - №6 та №8 - №10 підтверджується, що ТОВ "СУЛП "Агромакс" користувалось орендованими приміщеннями до 20.02.2006р. (а.с.29-37).

Пунктами 4.2 укладених між сторонами договорів оренди №240, №241, №242 від 15.12.2005р. визначається, що Орендодавець взяв на себе зобов'язання не чинити будь-яких перешкод у здійсненні Орендарем своїх прав, що виникатимуть з даних договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Згідно ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення прав та обов'язків у сторін є укладення між ними договору.

Умовами договорів оренди, укладеними між сторонами, не передбачено право Орендодавця відмовлятись від договору в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судовою колегією встановлено, що позивач належним чином виконував свої обов'язки за договорами оренди, своєчасно сплачував орендну плату і використовував об'єкти оренди за призначенням. Натомість, відповідач, чинячи перешкоди, порушує умови договорів.

Укладені між сторонами договори оренди нежитлових приміщень і обладнання відповідають вимогам законодавства і є чинними на момент винесення рішення судом першої інстанції, оскільки діють до 08.12.2006р. (п.7.1 договорів).

Згідно Закону України "Про власність" від 07.02.1991р. користувач майна може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника. Підсумовуючи наведене, господарський суд Хмельницької області дійшов вірного висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішень господарського суду.

Судова колегія вважає, що факти, викладені в клопотанні, доведено позивачем належними доказами.

Крім того, колегія розцінює їх (факти) як ті обставини, у зв'язку з наявністю яких неможливо буде виконати судове рішення.

Посилання скаржника на те, що рішенням незаконно заборонено ПП "Торговий дім "Поділля" вчиняти певні дії щодо майна позивача, оскільки перший не являється стороною у справі,  безпідставне.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов може бути забезпечений  забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Враховуючи, що вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, і при цьому закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, до яких вживаються заходи до забезпечення позову, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що суд припустився порушень процесуальних норм в частині здійснення дій по забезпеченню позову, а тому визнає їх правомірними. Крім того, вважає, що місцевим судом вірно вирішено питання розподілу судових витрат.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що оскаржене рішення обґрунтоване і законне, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача (скаржника) як на підставу для скасування оскаржуваного рішення на той факт, що ним була подана позовна заява до суду про розірвання договорів оренди, оскільки в порушення приписів ст.33 ГПК України цю обставину не доведено, відповідні докази не подано.

Скаржник у скарзі посилався на безпідставність залишення без розгляду судом першої інстанції зустрічної позовної заяви, безпідставність відмови в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та прийняття рішення по суті без участі в засіданні його представника.

Такі посилання колегія вважає недоречними з огляду на таке.

По-перше, в матеріалах справи відсутня ухвала (чи її копія) про залишення зустрічного позову без розгляду, тобто відповідачем не доведена та обставина, на яку він посилається.

По-друге, відповідно до ст.81 ГПК України вищевказана ухвала підлягає оскарженню і відповідач, подавши апеляційну скаргу в установленому порядку, міг скористатися наданим йому процесуальним законом правом.

Матеріали справи свідчать, що розгляд скарги відкладався, проте і в друге засідання відповідач свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи. За таких обставин відсутні були підстави для задоволення вищезазначеного клопотання відповідача, тим більше, що відкладення розгляду справи - це право, а не обов'язок суду (ст.77 ГПК України).

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в абзацах третьому та четвертому резолютивної частини рішення суду вказано про заборону не використовувати у будь-який спосіб для власних потреб і потреб третіх осіб приміщення і обладнання, передане в оренду ТОВ "СУЛП "Агромакс". Однак, із суті мотивувальної частини рішення вбачається інше, а саме заборону Виробничо-комерційній фірмі "Украгропродукт" та Приватному підприємству "Торговий дім "Поділля" використовувати орендоване позивачем майно. Із вищенаведеного судова колегія робить висновок про допущену судом першої інстанції описку в абзацах третьому та четвертому резолютивної частини рішення.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає про те, що процесуальним законом, зокрема ст.89 ГПК України судді, який прийняв рішення, надане право виправити допущені в рішенні описки, не зачіпаючи суті рішення.

Доводи апеляційної скарги надумані.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2006 року            у справі №8/1173 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Украгропродукт", м. Шепетівка Хмельницької області - без задоволення.

2. Матеріали справи №8/1173 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                 Шкляр Л.Т.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

 

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,4 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація