ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2009 року Справа № 2-а-32/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю:
позивача - не з'явився;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області
про стягнення невиплаченої пенсії дитини війни в сумі 4456, 80 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області про стягнення невиплаченої пенсії дитини війни в сумі 4456, 80 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надіслав заяву в якій пред'явлений позов підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести без її участі.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надіслав заперечення, згідно якого пред'явлений позов не визнає. Вважає його необґрунтованим та безпідставним. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням за НОМЕР_1від 16.12.1993 року та паспортом громадянина України серії НОМЕР_2(а.с.6, 7).
Основні положення щодо правового статусу дітей війни і основ їх соціального захисту, гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд визнає, що при розрахунку підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
А тому, на підставі вищевказаних норм права, розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» - з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн., статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, то статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно не здійснено нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, оскільки порядок нарахування та виплати вказаної доплати не був запроваджений у відповідності до норм статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яка діяла на момент існування правовідносин в 2006 році, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають до задоволення.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України з 09.07.2007 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачу підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме 406 гривень - з 09.07.2007 року та 411 гривень - з 01.10.2007 року.
За період з 09.07.2007 року до 31.07.2007 року позивачу належало до сплати 369,05 грн., за період з липня по вересень 2007 року та 373,60 грн., а за період з жовтня по грудень 2007 р, а загалом 742, 60 грн.
Фактично нарахування та виплата підвищення пенсії позивачу як дитині війни в 2007 році не проводилась, розмір недоплати позивачу за вказаний період становить 742, 60 грн.
Щодо позовних вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2008 року, суд зазначає, що пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції. Редакція частини 1 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка набрала чинності 01.01.2008 року передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників війни встановлена надбавка у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У відповідності до статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідає розміру мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чинна в попередній редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме 481 гривня - з 22.05.2008 року, 482 гривні - з 01.07.2008 року та 498 гривень - з 01.10.2008 року.
За період з 22.05.2008 року до 31.05.2008 року позивачу належало до сплати 46 грн., з 01.06.2008 року до 30.06.2008 року - 144,3 грн., 01.07.2008 року до 31.09.2008 року - 433,80 грн., з 01.10.2008 року до 31.12.2008 року - 448, 20 грн., всього - 1072, 30 грн.
Судом встановлено, що фактично позивачу виплачено підвищення пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в сумі 390, 20 грн., розмір недоплати позивачу за вказаний період становить 682, 10 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області постійно здійснювати виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то дана вимога не підлягає до задоволення виходячи із наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, таким чином є неможливим зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
З врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст. 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_1пенсії дитини війни підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користьОСОБА_1заборгованість по виплаті пенсії дитини війни підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з липня 2007 року по грудень 2007 року включно в сумі 742,60 грн. та заборгованість по виплаті пенсії дитини війни за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року включно в сумі 682, 10 грн. відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Суддя О.В. Басай
Постанова складена в повному обсязі 27.05.2009 року.