ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" липня 2006 р. Справа № 6/156"НМ"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Штиколенко Т.П. - представника за довіреністю №1-357 від 28.02.2006р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Мрія", смт.Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "15" березня 2006 р. у справі № 6/156"НМ" (суддя Н.Я. Терлецька-Байдюк)
за позовом Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" (м. Київ) в особі Житомирської геологічної експедиції, смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області
до Товариства з повною відповідальністю "Мрія", смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області
про виселення з займаного приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі
з перервами в засіданні суду згідно ст.77 ГПК України з 11.07.2006р. по 17.07.2006р. та з 17.07.2006р. по 20.07.2006р.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.09.2006р. у справі №6/156"НМ" позов Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" (м. Київ) в особі Житомирської геологічної експедиції (смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області) до Товариства з повною відповідальністю "Мрія" (смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області) про виселення з займаного приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі задоволено частково: зобов'язано Товариство з повною відповідальністю "Мрія" звільнити орендоване приміщення площею 131 кв.м. за адресою: смт.Нова Борова, вул.Пушкінська 153, на 1-му поверсі торговельного комплексу "Мінерал". Стягнуто з відповідача на користь позивача 1044,82 грн. боргу по орендній платі, 140,08 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 720,00 грн. припинено. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав в частині зобов'язання Товариства з повною відповідальністю "Мрія" звільнити орендоване приміщення площею 131 кв.м. за адресою: смт.Нова Борова, вул.Пушкінська 153, на 1-му поверсі торговельного комплексу "Мінерал" та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що згідно ч.2 ст.763 ЦК України якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Однак, всупереч вимог вказаної статті, відповідач не отримував попередження позивача про розірвання договору найму за три місяці. Крім того, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно не враховано положення ст. 764 ЦК України, яка встановлює, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Судом першої інстанції безпідставно не враховано ту обставину, що хоча позивачем було направлено повідомлення про припинення договору оренди, однак для оплати виставлялись рахунки, тобто договір оренди був поновлений.
Відповідач свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно (ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р. про призначення засідання суду на 11.07.2006р. о 17 год. 10 хв. було наслано на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції канцелярією Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2006р.). Враховуючи викладене, а також положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Представник позивача в засіданні суду заперечила проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Мрія" - без задоволення (детальніше заперечення позивача викладено у відзиві №92 від 07.06.2006р. на апеляційну скаргу).
Згідно ст.77 ГПК України в засіданнях суду 11.07.2006р. та 17.07.2006р. оголошувались перерви до 17.07.2006р. та 20.07.2006р. відповідно.
Вислухавши представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
01.02.2002р. між Північним державним регіональним геологічним підприємством "Північгеологія" (м. Київ) в особі Житомирської геологічної експедиції (Орендодавець) та Товариством з повною відповідальністю "Мрія" (Орендар) був укладений договір №4 оренди нежилого приміщення (а.с.9-12), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користуваня нежиле приміщення площею 131 кв.м. за адресою: смт.Нова Борова, вул.Пушкіна 153, на першому поверсі торгівельного комплексу "Мінерал", яке є загальнодержавною власністю та перебуває на балансі Житомирської геологічної експедиції.
Згідно п.3.1 зазначеного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить 210 грн. 69 коп. на місяць (без врахування ПДВ), а п.3.6 договору визначає, що комунальні послуги нараховуються згідно виставлених рахунків (вода, каналізація, електроенергія, теплоенергія, прибирання території).
Відповідно до п.10.1 договору термін дії договору становить 1 рік, тобто з 01.01.2002р. по 31.12.2002р.
Пункт 10.6 вказаного договору передбачає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
20.12.2005р. позивач надіслав відповідачу лист-попередження №359 про розірвання договору оренди у зв'язку з закінчення строку його дії та вимогою звільнити орендоване приміщення, оскільки позивач має намір використовувати дане приміщення для власних потреб (а.с.13).
03.01.2006р. позивач повторно направив відповідачу лист-вимогу про звільнення орендованого приміщення (а.с.14).
Вказані листи Товариством з повною відповідальністю "Мрія" залишені без задоволення, у зв'язку з чим Північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" (м. Київ) в особі Житомирської геологічної експедиції 09.02.2006р. звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про виселення ТОВ "Мрія" з займаного приміщення.
28.02.2006р. Північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" (м. Київ) в особі Житомирської геологічної експедиції, скориставшись правом, передбаченим ст.22 ГПК України, збільшило свої позовні вимоги, подавши заяву, в якій просить стягнути з Товариства з повною відповідальністю "Мрія" 3264 грн. 82 коп. заборгованості по орендній платі та комунальних послугах (а.с.27,28).
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області 15.03.2006р. прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Пунктами 3.1, 3.5, 3.6 та 5.2 укладеного між сторонами договору встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату в сумі 210,69грн. (без ПДВ), щомісячно та комунальні послуги згідно виставлених рахунків (а.с.31-43). Як вбачається з вказаних рахунків за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату та комунальні послуги в сумі 12100 грн. 62 коп. Однак на день подання позову відповідач за вказаний період розрахувався частково в сумі 8835 грн. 80 коп.
В матеріалах справи містяться копії квитанцій до прибуткових касових ордерів №2 від 05.01.2006р., №14 від 31.01.2006р. та №23 від 23.02.2006р., які підтверджують сплату відповідачем 2220 грн. 00 коп. орендної плати (а.с.58).
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1044 грн. 82 коп., та задовольнив позов в цій частині, припинив провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 720,00грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору та відмовив в позові в частині стягнення боргу в сумі 1500,00 грн., оскільки вказана сума сплачена до пред'явлення позову.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано - нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим та той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Матеріалами справи стверджується, що 03.01.2006р. позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу про звільнення орендованого приміщення.
Тобто, протягом місяця після закінчення строку договору оренди мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, а відтак договір оренди від 01.02.2002р. припинив свою дію.
Відповідно до ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути негайно наймодавцеві майно, яке було предметом оренди.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що оскільки відповідач продовжував користуватись приміщенням після закінчення строку договору найму, проти чого позивач не заперечував та виставляв відповідачеві рахунки на оплату, то укладений між сторонами договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, оскільки наявні в матеріалах справи рахунки №79 від 31.01.2006р., №84 від 28.02.2006р., №5 від 31.03.2006р. не є беззаперечним свідченням того, що позивач продовжував нараховувати орендну плату, чим фактично визнав продовження строку дії договору оренди, як це вважає відповідач, оскільки в рахунках позивач вказав "за фактично використану площу після закінчення терміну договору", тим самим констатуючи факт самовільного використання відповідачем приміщення після закінчення дії договору оренди.
З врахуванням викладеного, рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2006р. у справі №6/156"НМ" є обґрунтованим та законним, доводи ж апеляційної скарги спростовуються наведеним вище та не є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2006р. у справі №6/156"НМ" залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Мрія" (смт.Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області) - без задоволення.
2. Справу №6/156"НМ" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи,
2 - 4 - сторонам,
5 - в наряд