ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16657/15-ц

провадження № 2/753/7853/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2015 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Кириченко Н.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до відповідачів про стягнення суми боргу.

Ухвалою судді від 21.09.2015 року дана позовна заява залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст. 119, 120 ЦПК України та п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов"язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, однак позовна заява подана не від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а зазначено позивачем ПАТ "Дельта Банк".

28.09.2015 року ПАТ "Дельта Банк" отримав копію ухвали про залишення позову без руху та 01.10.2015 року на адресу суду надійшла заява від представника АТ "Дельта Банк" Штогрін О.О., в якій зазначено про те, що позовна заява подана від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі, пов"язаній із проведенням заходів щодо повернення заборгованості позичальників перед банком під час запровадження тимчасової адміністрації в банку, а тому позов подається без сплати судового збору.

Ознайомившись з поданою заявою, суддя дійшов наступного висновку.

Так, положеннями п.22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», на яку посилається представник позивача, зазначаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору передбачено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільняється від сплати судового збору.

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст. 37 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду та має право:

1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;

7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;

8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;

9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;

10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Таким чином, уповноважена особа Фонду має право як вчиняти загальні будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, заявляти від імені банку позову майнового та немайнового характеру до суду, а також спеціальні, пов'язані із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

При цьому, як звертає увагу Державна судова адміністрація України в листі на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.10.2014 року за № 11-5014/14, при зверненні до суду від імені банку уповноваженій особі Фонду необхідно обґрунтовувати зв'язок позовних вимог із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку з посиланням на відповідні статті розділів VII, VIII вищезазначеного закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 2.1 глави 2 розділу I Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням №2 від 05.07.2012 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону, якою встановлено, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду, який складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів:

1) ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом;

2) ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку;

3) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;

4) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;

5) продаж неплатоспроможного банку інвестору.

Разом з тим, в даному випадку позовна заява була подана представником за довіреністю від імені та інтересах ПАТ «Дельта Банк», яке на даний час має статус юридичної особи, в особі уповноваженої особи лише як органу управління банком та в межах укладених саме останнім договірних правовідносин, а не від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, як це визначено п.22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки банк є іншою юридичною особою та звернення з даним позовом з інших за характером правовідносин, і в тексті позовної заяви представник позивача не виклав обставин в обґрунтовування зв'язку позовних вимог, які за змістом позовної заяви випливають зі спору, що виник зі звичайних договірних відносин самостійних учасників цивільного обороту, із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку відповідно до Закону та Положення, а тому позивач не може бути звільнений від сплати судового збору за пред'явлення позову відповідно до п.22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Крім того, слід зазначити про те, що довіреність представника АТ "Дельта Банк" на ім"я Штогріна О.О. підписана ОСОБА_8, однак жодних доказів щодо повноважень ОСОБА_8 як уповноваженої особи Фонду, котрій делегуються повноваження тимчасового адміністратора АТ "Дельта Банк" до суду не надано.

За правилами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання передбачених вимог, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху та надається строк для усунення недоліків.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи зазначене, суддя вважає що позивачем недоліки позовної заяви не були усунуті, а тому позовну заяву слід повернути позивачеві.

Керуючись ст. 119, 121, ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу - повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п"яти днів.

Суддя: