У Х В А Л А

Іменем України

з участю: ОСОБА_2, його представника ОСОБА_8, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9, відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Чернігівської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в:

           Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, виділено в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 314 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1, згідно висновку експертизи № С-9155 від 13.03.2009 року експертної фірми „Еталон” Додаток № 1 : під житловою забудовою 53,2 кв.м, під господарською забудовою 29,6 кв.м, під двором  спільного користування 70,0 кв.м, під двором і городом 161,2 кв.м. Виділено в тимчасове користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3 кв.м, під господарською забудовою на період до припинення права користування нею, що розташована за цією ж адресою, згідно висновку експертизи № С-9155 від 13.03.2009 року. Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 251,5 кв.м за цією ж адресою, згідно висновку експерта відповідно до Додатку № 1 : під житловою забудовою 66,2 кв.м, під господарською забудовою 10,6 кв.м, під двором спільного користування 70,0 кв.м, під двором і городом 104,7 кв.м. Виділено в тимчасове користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2 кв.м, під господарською забудовою на період до припинення права користування нею, згідно висновку експерта. Виділено в користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 251,5 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1, згідно висновку експертизи № С-9155 від 13.03.2009 року експертної фірми „Еталон” Додаток № 1 : під житловою забудовою 71,4 кв.м, під господарською забудовою 49,8 кв.м, під двором спільного користування 70,0 кв.м, під двором і городом 60,3 кв.м. Виділено в тимчасове користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 3,8 кв.м самозахвату під житловою будівлею, земельну ділянку площею 0,9 кв.м надлишки та 7,2 кв.м самозахвату під господарською будівлею на період до припинення права користування нею, згідно висновку експертизи. Виділено в спільне користування ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 210 кв.м під двором загального користування, згідно висновку експерта.

           Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким вирішити питання щодо можливості залишення у її користуванні земельної ділянки, що перебувала у користуванні раніше або вирішити питання щодо можливості грошової компенсації. Доводи скарги зводяться до того, що рішення є незаконним, оскільки судом не було вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного та повного з”ясування обставин справи. Суд повинен був керуватися роз”ясненнями Пленуму ВСУ, які викладені в Постанові „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, а саме з”ясувати та врахувати можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, врахувати вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. Суд, розглядаючи дану справу повинен був витребувати всі необхідні документи для того, щоб правильно вирішити спір, зокрема, витребувати план земельної ділянки із зазначенням їх частин, що перебували у фактичному користуванні кожного із співвласників, а також розташованих на ній будівель, плодово - ягідних насаджень. В основу рішення суд поклав лише висновок експерта, яким було запропоновано порядок користування спірною земельною ділянкою. Із плану, який був наданий ОСОБА_1 для ознайомлення незрозуміло, якими земельними ділянками користуються інші співвласники і чи є в користуванні ОСОБА_2 земельна ділянка біля інших співвласників. Крім того, позивачу за рішенням передається убиральна, яка була у спільному користуванні і на спільній земельній  ділянці, територія між її будинком та землею, що повинна перейти у користування позивачу складає 3,0 кв.м, що ускладнює пересування автотранспорту. Суд не врахував того, що протягом 9 років ОСОБА_1 користувалась спірною земельною ділянкою, нею було посаджено плодово - ягідні кущі, дерева. Також, вважає, що згідно роз”яснень вищезазначеної  Постанови Пленуму ВСУ, суд, в разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель та насаджень на надану в його користування частину ділянки, повинен обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. Цього питання вирішено не було.

          Ухвалюючи по справі рішення, суд першої інстанції встановив порядок користування земельною ділянкою між сторонами відповідно до висновку експерта від 13.03.2009 року № С-9155 та прийшов до висновку, що при переході права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на них до фізичних або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою. При визначенні розміру та розташування земельних ділянок експертом були враховані всі обставини, а інших доказів щодо можливих варіантів встановлення порядку користування суду надано не було.

           Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

    Відповідно до положень ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку, суд здійснює перевірку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

          По справі встановлено, що згідно договору купівлі - продажу від 28.09.1982 року № 2-3706 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/5 частину будинку по АДРЕСА_1; за ОСОБА_3 згідно договору дарування від 20.04.1978 року № 3115 - на 3/25 частин зазначеного будинку; ОСОБА_4 згідно договору купівлі - продажу від 23.07.1979 року № 1-3287 - на 3/25 частини; за ОСОБА_5 згідно договору дарування від 21.12.2007 року № 2775 - на 3/25 частин будинку; за ОСОБА_1 згідно договору купівлі - продажу від 10.06.1999 року № 2417 - на 4/25 частин будинку; за ОСОБА_6 згідно договору купівлі - продажу від 19.05.1988 року № 2-1247 - на 4/25 частин будинку; за ОСОБА_7 згідно договору дарування від 12.08.2008 року № 1-2861 - на 3/25 частин будинку. Земельна ділянка має площу 1619, 0кв.м.

    Суд першої інстанції в повному обсязі перевірив правові підстави заявлених позовних вимог, доводи сторін, обставини спору, зокрема, статус будинку, врахувавши при цьому угоду про порядок користування земельною ділянкою, яка була  досягнута між  співвласниками жилого будинку, частина якого  розташована по АДРЕСА_1,  і  якою не ущемлюються законні права   співвласників частини будинку по АДРЕСА_1.   Вирішуючи спір, суд виходив   із розміру часток кожного із співвласників жилого будинку, що користуються земельною ділянкою,  в т.ч. і по АДРЕСА_1,   між якими наявний спір про порядок користування такою,  встановивши  для них  порядок   користування і володіння цією земельною ділянкою.

          Висновок суду першої інстанції про те, що зберігається можливість нормального користування будинком і здійснення догляду, як за ним, так і за господарськими будівлями, та можливість проходу з вулиці на подвір”я підтверджений наявними в матеріалах справи доказами і обґрунтований згідно зі ст. 213 ЦПК України. Зокрема, судом обґрунтовано взято до уваги висновок  експерта № С-9155 судової технічної експертизи Експертної фірми „Еталон”, складеного 13.03.2009 року( ас. 46-58), який    в сукупності з іншими доказами (планами земельних ділянок), які узгоджуються між собою,   дає можливість встановити дійсні відносини сторін і є достатнім доказом,   що має значення для правильного вирішення справи. Суд  правильно  відповідно до ідеальних часток співвласників домоволодіння ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6 погодився із запропонованим експертом єдиним варіантом встановлення порядку користування земельної ділянки, виділивши в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 314 кв.м, ОСОБА_1 плошею 251,5 кв.м, ОСОБА_6 площею 251,5 кв.м.  В зв”язку із особливістю розташування на спірній земельній ділянці житлового будинку та господарських будівель, споруд, і неможливістю встановити роздільне користування спільною земельною ділянкою, суд правильно залишив у спільному користуванні зазначених співвласників двір спільного користування площею 210 кв.м в рівних  частках кожному із трьох співвласників.

         Суд першої інстанції з”ясував усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, наведені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість рішення суду є безпідставними. Висновок суду відповідає встановленим обставинам та дослідженим доказам.

         Є також безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта на плодово - ягідні насадження, та не вирішення у зв”язку з цим судом питання про відповідну грошову компенсацію. Оскільки, ОСОБА_1 ( як і її представником ) не надано ніяких доказів наявності, кількості та  належності їй (апелянту) плодово - ягідних насаджень, які розташовані на земельній ділянці, що виділена в користування ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_1, не зверталася до суду із відповідним позовом про присудження їй грошової компенсації.

    Таким чином, здійснивши перевірку судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, та обставин якими сторони підтверджували  та спростовували позовні вимоги, колегія суддів вважає що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

             Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 325 ЦПК України,  апеляційний суд,

у х в а л и в:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

          Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2009 року - залишити без змін.

          Ухвала  набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців після набрання нею законної сили.

    Головуючий:

          Судді: