ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"16" березня 2007 р. Справа №9/328-нА
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат "Слов'янський" с. Вишнівчик Чемеровецького району
до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі смт. Чемерівці
про скасування рішення № 0000921501\0 від 18.04.06 та податкового повідомлення-рішення № 0000892301\0 від 18.04.06
Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Журба В.А.
Представники сторін:
Позивача – Панченко Н.О. за дов. від 10.01.07 ,
Відповідача –Чекман О.В. за дор. від 29.09.06,
Монастирський Е.П.- за дор. від 20.11.06
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.
Ухвалою суду від 19.09.06 відкрито провадження у справі за №9/328-НА.
Ухвалою суду від 2.10.07 провадження у справі зупинялось за погодженням сторін до 1.11.06, а ухвалою від 2.11.06 провадження поновлено.
Ухвалою суду від 29.11.06 провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Житомирським апеляційним господарським судом адміністративної справи № 21\141-на між цими ж сторонами .
При цьому Постановою господарського суду області від 19.05.06 по справі № 21\141-НА за позовом позивача до відповідача скасовані податкові повідомлення-рішення від 22.02.2005 року № 0000122301/0, № 0000132301/0, № 0000142301/0, від 18.03.2005 року № 0000122301/1, № 0000132301/1, № 0000142301/1. Житомирським апеляційним господарським судом винесено ухвалу від 23.01.07 у справі №21/141-НА про залишення без змін постанови господарського суду області від 19.05.06 у справі №21/141-НА.
Ухвалою суду від 6.03.07 провадження у справі поновлено.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 0000921501\0 від 18.04.06 та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892301\0 від 18.04.06. Посилається на те, що позивач не здійснює діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а згідно довідки статистики основним видом його діяльності є виробництво цукру, то до нього не можуть бути застосовані норми Декрету Кабінету Міністрів України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій в операціях купівлі-продажу. Вважає, що відповідачем неправомірно знято з валових витрат суму 142600 грн. на підставі висновків акту виїзної позапланової документальної перевірки від 15.02.05 №22, оскільки прийняті за наслідками даної перевірки податкові повідомлення-рішення від 22.02.05 №0000122301/0, №0000132301/0 та від 18.03.05 №0000122301/1, №0000133301/1, №0000142301/1 скасовані постановою господарського суду від 19.05.06 у справі №21/141-на. З висновками відповідача про зняття з валових витрат суми 157200грн. позивач погоджується, тоді як суму 242600грн. вважає включеною до валових витрат правомірно з врахуванням ч.3 пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки ТОВ „Маяк” зазначив у договорі про те, що є платником податку на прибуток на загальних умовах.
Представник позивача у судовому засіданні також посилається на Постанову господарського суду області від 19.05.06 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 23.01.07 у справі №21/141-НА, звертається увага на неправомірність проведення планової перевірки щодо реєстраторів розрахункових операцій.
У судовому засіданні позивачем уточнені позовні вимоги –про скасування рішення № 0000921501\0 від 18.04.06 та податкового повідомлення-рішення № 0000892301\0 від 18.04.06. Зазначене прийнято судом.
Відповідач у запереченнях на позов та його представники у судовому засіданні позов не визнають. Посилаються , що позивач в порушення п.1 ст.3 та ст.9 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” проводив реалізацію за готівкові кошти покупної продукції без застосування РРО. Даний Закон розповсюджує свою дію на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тоді як торгівля - це будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари. Посилається на необґрунтованість тверджень позивача про безпідставність зняття з валових витрат суми 142600грн., посилаючись на порушення позивачем ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, включення до валових витрат авансів в сумі 230000грн., перераховані суб’єктам підприємницької діяльності, які не є платниками податку на прибуток.
У письмових поясненнях відповідач додатково зазначає , що позивач при розгляді справи №21/141-НА визнавав суму 103100 грн., що входила до складу суми валових витрат 142600 грн., яка зменшена як від’ємне значення при проведенні перевірки в 2005р.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
За результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог чинного законодавства позивачем за період з 1.01.05 по 31.12.05 складено акт № 632332545356 від 7.04.06. Перевіркою встановлено , крім інших порушень , порушення п.5.1. ст.. 5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок невірного визначення позивачем валових витрат за 4-й квартал 2005р. в сумі 257200 грн. і відповідно недонарахування податку на прибуток в сумі 64300 грн.
Зокрема, зменшено суму валових витрат на 142600 грн. –суму від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього 2004року на підставі акту перевірки № 22 від 15.02.05 ( із помилковим зазначенням дати 18.02.05). Крім того, знято відповідачем з валових витрат 230000 грн. –суми передплати суб’єктам підприємницької діяльності ( 130000 грн. –по агрофірмі „ Україна” с. Юрківці Чемеровецького району , 100000 грн. –по ТОВ „ Маяк” с. Чаньків Дунаєвецьког району), а також знято 27200 грн. –суму помилково включених відсотків за користування кредитом.
У акті перевірки також визначено порушення п.1 ст. 3 та ст.. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” внаслідок проведення позивачем реалізації за готівкові кошти покупної продукції без застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 14247 грн. При цьому встановлено оприбуткування в лютому-серпні 2005р. по прибуткових касових ордерах готівки за дизпаливо, цемент, насіння цукрового буряка, щебень, мазут, кисень.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення –рішення № 0000892301\0 від 18.04.06 про визначення податкових зобов’язань по податку на прибуток в сумі 64300 грн. і штрафної санкції в сумі 6430 грн. та рішення № 0000921501\0 від 18.04.06 про застосування до позивача штрафної санкції в сумі 71230 грн.
Позивач , вважаючи спірні рішення неправомірними подав позов з врахуванням уточнення про їх скасування.
Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
1. Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.94р. із змінами і доповненнями валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідачем обґрунтовано встановлено , а позивачем не оспорюється зменшення його валових витрат за період, що перевірявся , на 157200 грн. ( 130000 грн. передплати по агрофірмі „ Україна” с. Юрківці Чемеровецького району та 27200 грн. –суму помилково включених відсотків за користування кредитом). Відповідно перевіркою обґрунтовано визначено податкові зобов’язання по податку на прибуток на суму 6625,00 грн. ( 25 % від 26500 грн. –суми оподатковуваного прибутку , враховуючи данні таблиці 2 та 4 акту перевірки від 7.04.06 ). Правомірним також є нарахування штрафної санкції у податковому повідомленні –рішення № 0000892301\0 від 18.04.06 згідно п. 17.1.3 ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 10 % від суми податкового зобов’язання - 662, 50 грн. Тому у цій частині у позові належить відмовити у зв’язку з безпідставністю .
У решті податкове повідомлення –рішення № 0000892301\0 від 18.04.06 про визначення податкових зобов’язань по податку на прибуток в сумі 64300 грн. і штрафної санкції в сумі 6430 грн. підлягає скасуванню .
Судом враховуються обставини встановлені Постановою господарського суду області від 19.05.06 та ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.01.07 у справі №21/141-НА а позовом позивача до відповідач про скасування податкових повідомлень –рішень від 22.02.05, 18.03.05, які скасовані. При цьому згідно ст. 72 КАС України приймаються до уваги , як такі , що не потребують доведення знову, обставини , встановлені цими судовими рішеннями з посиланням на Висновок експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ № 1650 від 30.03.06 . Зокрема, про те, що документально та нормативно не підтверджуються висновки відповідача про зменшення валових витрат на суму 200811 грн. згідно акту перевірки від 15.02.05. Тому відповідно є безпідставними посилання відповідача на правомірність зменшення суми валових витрат на 142600 грн. –суму від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього 2004року на підставі акту перевірки № 22 від 15.02.05.
Щодо зняття відповідачем з валових витрат позивача 100000 грн. –суми передплати по ТОВ „Маяк” с. Чаньків Дунаєвецького району, то як вбачається з преамбули договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки між позивачем та зазначеним товариством від 6.10.05, останнім зазначено, що він є платником податку на прибуток на загальних підставах.
Судом враховується, що згідно п. 11.2.3 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі. За таких обставин доводи відповідача про те, що ТОВ „Маяк” с. Чаньків Дунаєвецького району є платником фіксованого сільськогосподарського податку не можуть мати значення для відповідальності позивача і для визначення йому податкових зобов’язань в цій частині.
2. Згідно п. 1 ст. 3 Закону України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 із змінами і доповненнями суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно ст.. 17 цього Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах ( п. 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Як встановлено відповідачем, позивачем проводилась реалізації за готівкові кошти покупної продукції без застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 14247 грн. При цьому встановлено оприбуткування в лютому-серпні 2005р. по прибуткових касових ордерах , які надані в матеріали справи , готівки за дизпаливо, цемент, насіння цукрового буряка, щебень, мазут, кисень. Реалізація покупної продукції підтверджена також наданими в матеріали справи поясненнями в.о. головного бухгалтера позивача Пазинюк В.В.
Посилання позивача на те, що позивач не здійснює діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а згідно довідки статистики основним видом його діяльності є виробництво цукру, то до нього не можуть бути застосовані норми зазначеного закону , судом до уваги не приймається ,оскільки випадки , коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, визначені у ст. 9 Закону України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Крім того, законодавство не ставить залежність застосування норм цього закону від виду діяльності суб’єкта, так як згідно ст. 1 закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) , які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Не приймаються також до уваги посилання позивача на неправомірність проведення планової перевірки, а не позапланової , яку необхідно було проводити, на думку позивача. При цьому враховується, що згідно ст.15 зазначеного Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, а згідно ст. 11-1 Закону України „ Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.90 із змінами і доповненнями планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік, забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. Крім того, проведення планової перевірки , про яку попереджається платник за 10 днів згідно ст. 11-1 ніяким чином не порушує його інтересів порівняно з проведенням позапланової.
Однак, згідно ст. 238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
При цьому строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України . Зокрема, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи , перевіркою виявлено факт порушення 14.02.05 –на суму 5400 грн., 11.04.05 –на суму –3625 грн., 15.04.05 –на суму 2950 грн. Всього на 11975 грн. Натомість рішення прийнято 18.04.06. Відповідно перебіг річний термін з дня порушення . У зв’язку з цим відповідачем в цій частині порушені передбачені ст. 250 ГК України строки застосування адміністративно-господарських санкцій ( штрафу в розмірі 59875 грн. ( 11975грн. * 5). Відповідно в цій частині спірне рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню. У решіт позову в цій частині позовні вимоги безпідставні.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
3. Враховуючи часткове задоволення позову ,згідно ч. 3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем ( судовий збір згідно платіжного доручення № 2575 від 1.09.06 на суму 3,40 грн. ) підлягають покладенню на сторони в рівних частинах , враховуючи не майновий характер спору. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу судові витрати на користь позивача присуджуються йому з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат „Слов’янський” с.Вишнівчик Чемеровецького району до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі про скасування рішення № 0000921501\0 від 18.04.06 та податкового повідомлення-рішення № 0000892301\0 від 18.04.06 задовольнити частково.
Скасувати частково податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі № 0000892301\0 від 18.04.06 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат „Слов’янський” с.Вишнівчик Чемеровецького району податкових зобов’язань по податку на прибуток в сумі 57675,00 грн. і штрафної санкції в сумі 5767,50 грн.
Скасувати частково рішення Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі № 0000921501\0 від 18.04.06 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат „Слов’янський” с.Вишнівчик Чемеровецького району штрафної санкції в сумі 59875,00 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат „Слов’янський” с.Вишнівчик Чемеровецького району( вул.. Заводська, 1, код 32545366 1,70 грн. ( одну гривню 70 коп. ) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС Україин Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.