ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" березня 2007 р. | Справа № 11/18/65 |
За позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»м. Київ
до Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка
про стягнення 14 619, 64 грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків за надані послуги по енергопостачанню
Суддя Д.І.Радченя
за участю представників сторін:
від позивача не з’явився
від відповідача не з’явився
За участю прокурора Ільчук Ю.Ф. –прокурор відділу прокуратури області
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 року задоволено скаргу державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” м. Київ та скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.02.2006 року, а справу передано на розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою суду від 12.12.2006р. справу за №18/65 за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України державного територіального-галузевого об’єднання “Південно-Західна” залізниця” м. Київ до Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка про стягнення 11444,29 грн. суддею Радченею Д.І. прийнято до свого провадження, присвоєно справі порядковий номер 11/18/ 65 та призначено до розгляду в засіданні суду на 12 січня 2007 року.
Позивач –Київський транспортний прокурор звернувся до суду з позовною заявою (враховуючи уточнення позовних вимог) в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»м. Київ про стягнення з Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка 14 619, 64 грн.. пені за несвоєчасне проведення розрахунків за надані послуги по енергопостачанню.
В судовому засіданні 20.02.2007р. представники позивача позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судових засіданнях позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.
Свої заперечення він спростовує тим, що станом на 01.01.2006р. відповідачем укладено 1440 договорів про реструктуризацію заборгованості громадян на загальну суму 1458 тис. грн. Нарахування пені за договором №ПЗ/ЕЕ-01-1200/2068/НЮ від 16.10.01р. не відповідає вимогам ч.1 ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартальної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію" від 20.02.2003р. №554-ІУ згідно якого на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, що використовуються для надання послуг.
Крім того відповідач повідомив суд про те, що ухвалою господарського суду області від 9 жовтня 2006 року порушено провадження у справі № 2/234-Б, тому на його думку в задоволенні позову належить відмовити, оскільки позивач повинен був звернутись з майновими вимогами у справі про банкрутство.
В судове засідання на 12 год. 30 хв. 16 березня 2007 року повноважні представники сторін не заявились, про час дату проведення судового засідання сторони належним чином повідомлені, оскільки останні були присутні в минулому судовому засіданні, тому суд прийшов до висновку про те, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
За договором №ПЗ/ЕЕ-01-1200/2068/НЮ від 16.10.2001 року протягом листопада 2004 р.- червня 2005 р. відповідачу надавались послуги електропостачання.
Свої зобов'язання по договору відповідач за отримані послуги сплачував не вчасно та не в повному обсязі.
21 квітня 2005 р. позивачем вручено відповідачу рахунок №2224 на суму 19 341, 79 грн. Враховуючи банківські дні, оплата рахунку повинна була здійснитись до 29 квітня 2005 р. Відповідач це не виконав, фактично провівши оплату невчасно та частинами. Остання проплата рахунку була здійснена 13.10.2005 р.
Згідно п. 6.4. Договору, у випадку несплати платіжного документа протягом п'яти днів, сторони керуються договірними зобов'язаннями, а на суму, вказану у платіжному документі, нараховується пеня в розмірі 0,8% за добу по день фактичної проплати.
Окрім істотних умов даного Договору, стягнення пені передбачено пунктами 7.8. та 9.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.96 р. та зареєстрованих Міністерством юстиції України №417/1442 від 02.08.96 р.
19 лютого 2006 р. позивачем вручено рахунок-фактура за №19 від 17.02.2006р. на суму 14 619, 64 грн., що є пенею.
Відповідачем, не визнаючи позовних вимог, подано відзив на позов в якому стверджує, що станом на 01.01.2006р. відповідачем укладено 1440 договорів про реструктуризацію заборгованості громадян на загальну суму 1458 тис. грн. Нарахування пені за договором №ПЗ/ЕЕ-01-1200/2068/НЮ від 16.10.01р. не відповідає вимогам ч.1 ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартальної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію" від 20.02.2003р. №554-ІУ згідно якого на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, що використовуються для надання послуг.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №ПЗ/ЕЕ-01-1200/2068/НЮ від 16.10.2001 року, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України внормовано, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за про строчку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 09.10.2006р. порушено провадження у справі №2/334-Б про визнання банкрутом Шепетівського підприємства теплових мереж, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заходи по їх забезпеченню, а ухвалою від 23.10.2006р. призначено розпорядника майном боржника і, з метою виявлення всіх кредиторів та можливих інвесторів, зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство.
Таке оголошення опубліковано у газеті “Голос України” № 212 (3962) за 11.11.2006р.
Частиною 1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно з частиною 2 ст.14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі не розглядаються і вважаються погашеними, про, що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Ухвалою від 02.03.2007р. у справі №2/324-Б заяву ДТГО „Південно-Західна залізниця” № ЕЕ-390 від 01.03.2007 року про збільшення грошових вимог до боржника на суму 14619,64 грн. , що є предметом спору по справі № 11/18/65 відхилено, оскільки остання подана по закінченню строку, встановленого ч.1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом”.
Оскільки позивач, у встановлений тридцяти денний строк з дня публікації оголошення, не звернувся до суду з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, в позові необхідно відмовити.
Керуючись ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.1, 45, 47, 13, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»м. Київ до Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка про стягнення 14 619, 64 грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків за надані послуги по енергопостачанню відмовити.
Суддя Д.І. Радченя