Справа № 383/847/15-ц

Номер провадження 2/383/327/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді - Фур І. П.,

при секретарі - Одінцовій Н.Г.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бобринецький районний сектор державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування квартирою шляхом виселення особи без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування квартирою АДРЕСА_1 і належить позивачці на праві власності шляхом виселення ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27.04.2011 року, позивачка являється власницею квартири під АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за нею в установленому порядку. Восени 2011 року за усною домовленістю з відповідачем по справі та зі згоди позивачки останній зареєструвався у її квартирі. У травні 2012 року позивачка по справі тимчасово дозволила відповідачу проживати у її квартирі з умовою, що на першу її вимогу ОСОБА_3 звільнить квартиру і зніметься з реєстрації. Договору найму, оренди житла між позивачкою та відповідачем по справі не укладалось. Позивачка надала згоду на проживання відповідача в належній їй квартирі у зв'язку з тим, що на той час останній не міг проживати у квартирі свого рідного брата - ОСОБА_4 за адресою : АДРЕСА_2, оскільки при реєстрації та проживанні відповідача втратив би пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг. Брат відповідача проживає один у трикімнатній квартирі і являється інвалідом 1-ї групи .

За користування квартирою позивачки відповідач комунальних платежів не вносив, плати за проживання також, так як між сторонами була досягнута домовленість про надання ОСОБА_3 посильної фізичної допомоги позивачці у здійсненні ремонтних робіт у квартирі, оскільки відповідачці через перенесену у 2011 році операцію заборонена була важка фізична праця. Також позивачка зазначає, що працює директором ТОВ „Смарт -Сервіс", отримує гідну винагороду за свою роботу і тому під час здійснення ремонту у квартирі всі будівельні матеріали, предмети побуту та домашнього вжитку придбавала за власні грошові кошти.Таким чином, відповідач вселився у квартиру позивачки не як член її сім'ї, а як тимчасовий мешканець, і на час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вважає відповідача тимчасовим мешканцем. У липні 2015 року позивачка по справі запропонувала ОСОБА_3 добровільно звільнити помешкання та знятися з реєстрації, але відповідач не бажає вчиняти цих дій. У цьому ж місяці ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою до Бобринецького районного сектору Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області з проханням зняти відповідача з реєстрації місця проживання у її квартирі, але отримала повідомлення про те, що вказаний спір може бути вирішено лише в судовому порядку. Також позивачка зазначає, що після її дій направлених на зняття відповідача з реєстраційного обліку він став поводитися агресивно, погрожувати ОСОБА_1 фізичною розправою, вимагати сплати йому грошових коштів за роботу у квартирі. Оскільки, на думку позивачки, ОСОБА_3 набув права користування жилим приміщенням, так як не був і не являється членом сім'ї позивачки, а є тимчасовим мешканцем, і між сторонами існувала тільки усна домовленість про тимчасове проживання у квартирі, тому позивачка в своєму позові просить суд усунути перешкоди у праві користування квартирою шляхом виселення особи без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Також позивачка пояснила, що кошти за проживання з відповідача не брала, він допомагав їй з ремонтом. Ремонт на даний час не закінчився. Також зазначила, що заяву в міграційну службу вона не писала, це було в усній формі без будь-якого дозволу та заяви. У будинку залишились речі відповідача - монітор та деякі особисті речі. Відповідач збирав речі у присутності працівників міліції. Також зазначила, що вона проживала разом з відповідачем у м. Кіровограді на квартирі. За словами позивачки у відповідача не було житла в Кіровограді і він їй допомагав по господарству, як чоловік та дружина вони не жили. Відповідач проживав там оскільки йому не було де жити. Чому відповідач жив у гаражі відповідачці не відомо. В середині грудня 2011 року позивачка виписалась з лікарні і до травня 2012 року жила у АДРЕСА_3. Сторони проживали разом оскільки відповідачу не було де жити. Позивачка зазначила, що з відповідачем вони не вінчались.

В судовому засіданні відповідач заперечив проти задоволення позову та пояснив, що з вересня місяця 2011 року він проживав у АДРЕСА_4 у цивільному шлюбі з іншою жінкою. Відповідач познайомився з позивачкою, коли вона ставила у сусідки свій автомобіль. Потім позивачка покликала його ремонтувати автомобіль. За словами відповідача між ними виникла симпатія. Через деякий час вони знову зустрілись і стали розмовляти, і позивачка запитала чи може він класти плитку. Пізніше позивачка повідомила відповідача, що має проблеми зі здоров'ям і чи згоден відповідач підтримувати з нею стосунки, знаючи про її хворобу. Коли позивачка лежала у лікарні відповідач майже кожного дня її відвідував, а на вихідні їздив у м.Бобринець ремонтувати квартиру, яку купила позивачка. Через особисті відносини з позивачкою відповідач розійшовся зі своєю цивільною дружиною. Позивач жив спочатку в автомобілі, а потім в гаражі за місцем роботи. Позивачка дала відповідачу машину щоб він її провідував. Після виписки позивачки з лікарні вони проживали у АДРЕСА_3 півроку. У травні 2012 році вони переїхали жити у м. Бобринець, відповідач працював у РЕСі, зараз працює в АФ «Славутич». Жили добре без сварок. В травні місяці 2015 року позивачка купила автомобіль СІТРОЕН і між сторонами почались сварки. 01.08.2015 року між сторонами виникла сварка через сусідку і відповідач вибрався з квартири позивачки, з речей в будинку залишився телевізор і черевики відповідача.На даний час проживає на тракторній бригаді. Особистого нерухомого майна або частки в майні відповідач не має. На даний час відповідач офіційно одружений з ОСОБА_5 але багато років з нею не спілкується. За комунальні платежі сторони платили навпіл. Відповідач приносив кошти, позивачка брала кошти і платила за послуги. За проживання в квартирі відповідач позивачці не платив. Відповідач не заперечує проти припинення стосунків з позивачкою, але хоче щоб вона заплатила за його роботу. Свої кошти відповідач вкладав у будівельні матеріали, сторони вели спільне господарство. Зазначив що працювали разом. Угоди про майно не було. Відповідач сказав, що самостійно зніметься з реєстрації якщо відповідачка дасть йому 1 тис. доларів та автомобіль Таврія.

Суд, заслухавши пояснення представників, сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27.04.2011 року ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).

Як вбачається з будинкової книги, в будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 з 11.05.2011 року та ОСОБА_3 з 28.10.2011 року (а.с. 9-11, 79-81).

Згідно постанови про призначення судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 направлено для проведення судово-медичної експертизи у зв'язку з завданням їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12015120110000473 (а.с. 31).

Відповідно до листа начальника відділу Григорчук В.С. звернення ОСОБА_1 розглянуто і за результатами розгляду відносно ОСОБА_3 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 34).

Згідно витягу з Державного реєстру цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 01.09.1991 року по 23.05.2001 року (а.с. 54-55).

Як вбачається з повідомлення про початок досудового розслідування від 25.08.2015 року повідомлення ОСОБА_1 про нанесення їй ОСОБА_3 тілесних ушкоджень розглянуто, відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120110000474. попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 56,100).

Відповідно до листа Бобринецького районного сектору УДМС України в Кіровоградській області, ОСОБА_3 буде знято з реєстраційного обліку в разі пред'явлення позивачкою судового рішення про позбавлення права власності житловим приміщенням або права користування житловим приміщенням (а.с. 57-58, 99).

Як вбачається з довідки № 3299 від 04.09.2015 року ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 82).

Згідно видаткових накладних ОСОБА_1 придбавала матеріали для проведення ремонтних робіт на загальну суму 8770,00 грн (а.с. 86-89).

Згідно довідки від 04.09.2015 року № 132, виданої Бобринецьким комунальним підприємством «Міськводоканал», ОСОБА_1 сплачує за водопостачання з 01.07.2012 року по 01.09.2015 року згідно договору № 557 (а.с. 90).

Згідно довідки виданої Бобринецьким управлінням експлуатації газового господарства, на ім.я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 та укладено догвір на постачання природного газу (а.с. 91).

Як вбачається з договору № 0401221 про користування електричною енергією, укладеного між ОСОБА_1 та Бобринецьким РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго», ОСОБА_1 як споживач зобов'язується сплачувати за використану електроенергію згідно діючих тарифів (а.с. 92-92).

Відповідно до наказу № 3 від 03.06.2015 року ОСОБА_1 призначена на посаду директора ТОВ «СМАРТ-СЕРВІС» (а.с. 94).

Згідно виписки із акта огляду МСЕК, ОСОБА_1 має другу групу інвалідності, яка встановлена до 01.02.2012 року (а.с. 98).

Згідно довідки від 24.09.2015 року № 562, виданої КЗ «Обласна туберкульозна лікарня», ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні в КЗ «Обласна туберкульозна лікарня» у період з 21.06.2011 року по 15.12.2011 року (а.с. 130).

Згідно постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14.09.2015 року ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 01.08.2015 року сімейної сварки зі співмешканкою ОСОБА_1 (а.с. 131).

Як вбачається з довідок про доходи та податки від 18.09.2015 року № 1929, №1930 та №1931, виданих Бобринецьким РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго», ОСОБА_3 в період з січня 2013 року по березень 2015 працював у Бобринецькому РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» водієм (а.с. 156-158).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснила, що з позивачкою знайома більше 10 років. Свідок зазначила, що позивачка заробила на квартиру сама. В 2012 році в літку коли свідок приїхала до позивачки то побачила відповідача який проживав в окремій кімнаті. Позивачка повідомила, що зареєструвала у себе відповідача, а він за це буде виконувати усю чоловічу роботу. В літку 2015 році позивачка зателефонувала свідку і повідомила, що відповідач почав зловживати спиртними напоями та ображати її. Свідок зазначила, що на початку серпня до неї зателефонувала позивачка і повідомила, що відповідач застосовував до неї фізичне насильство і погрожував їй. Свідок зазначила, що була в квартирі позивачки раз на рік вони спілкувались по телефону. За словами свідка позивачка самостійно заробляє кошти на себе та свого сина. Зі слів свідка відповідач на даний час не проживає у квартирі. Що сторони не проживали як дружина і чоловік свідку відомо зі слів позивачки.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 пояснила, що в квітні 2011 року позивачка купила квартиру у будинку де вона проживає. Восени 2012 року між ними виникли дружні стосунки і спілкуються до цих пір. 01.08.2015року відповідач прийшов п'яний та почав скандалить і виражатись нецензурними словами. Також позивач взяв сокиру та погрожував свідку і позивачці й вони викликали міліцію. Потім відповідач знову вчинив скандал і ледве не задушив позивачку. Свідок пояснила, що у них сходяться двори. Відповідача свідок перший раз побачила восени 2012 року. Через деякий час позивачка повідомила їй, що цій людині нема де жити і вона взяла його до себе, а він їй допомагав по господарству, за житло він не платив. За словами свідка відносини між позивачем та відповідачем не були подружніми. Коли свідок відвідувала позивача відповідач часто був на подвір'ї.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 пояснив, що між сторонами були нормальні стосунки. Позивачка проводжала відповідача на роботу і зустрічала його з роботи. За словами свідка позивач та відповідач проживали однією сім'єю. Свідок зазначив, що сторони жили як подружжя, сварок між ними не було. За словами свідка, сторони проживають разом близько 3-х років. Зараз відповідач не проживає більше місяця у будинку. За словами свідка відповідача виставили з речами невідомі свідку особи разом із працівниками міліції. У будинку позивачки свідок був один раз на дні народження відповідача в 2015 році. На думку свідка, між сторонами були подружні стосунки. За словами свідка, відповідач збудував гараж, альтанку, ворота у домоволодінні позивачки.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 пояснив, що позивачка і відповідач проживали як чоловік і дружина близько трьох років. Вони приїжджали разом з м. Кіровограда. За словами свідка відповідач близько двох місяців не проживає з позивачкою. До квартири позивачки свідок заходив не один раз. За словами свідка сторони називали один одного ніжними словами. Свідок зазначив, що усі ремонтні роботи в квартирі позивачки робив відповідач, за чиї кошти свідку не відомо.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 пояснив, що був свідком на вінчанні позивачки та відповідача в жовтні місяці 2011 року в Преображенській церкві м. Кіровограда, потім вони поїхали і відсвяткували цю подію на квартирі де сторони орендували квартиру. Свідок пояснив, що було 6 чоловік свідків 2 жінки та 4 чоловіка. За словами свідка при проведенні релігійного обряду документ видавався на руки, у кого ці документи, свідку не відомо. Свідок зазначив, що на вінчання його запросив відповідач, вони знайомі давно, оскільки разом працювали. Подальші відносини сторін після вінчання свідку не відомі.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_13 пояснив, що в жовтні місяці 2011 році позивачка із відповідачем вінчались і він був присутній під час церемонії, потім була вечірка. Свідок зазначив, що більше спілкувався по роботі із відповідачем, в гості до них він не приходив. Свідок зазначив, що відповідач проживав із громадянською дружиною. Відповідач родич першої дружини свідка. Вінчались в жовтні місяці 2011 році, свідок був свідком зі сторони відповідача. Із позивачкою познайомились у церкві. За словами свідка після вінчання ніяких документів не давали, сторони спочатку проживали в м. Кіровограді, потім переїхали до м. Бобринець.

Статтею 405 ЦК України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 ( v0009700-96 ) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Право на користування жилим приміщенням членів сім'ї власника будинку і наймачів регулюється різними нормами. Зокрема, права і обов'язки членів сім'ї власника будинку регулюються статтями 156, 157 ЖК УРСР, а права і обов'язки наймачів - статтями 158 - 170 ЖК УРСР, а також главою 59 ЦК України.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 ЖК України за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій ст. 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вже вказував суд статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

В судовому засіданні встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1, з відповідачем вони проживали як сім'я, вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_3 добровільно зареєстрований позивачкою ОСОБА_1 у 2011 році у її квартирі як член її сім'ї, позивачка і відповідачка з 2011 року по серпень 2015 року жили однією сім'єю, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, будь-якої угоди при вселенні відповідача про порядок користування приміщенням позивачки сторонами не укладалося, відповідач має право користуватися квартирою АДРЕСА_1 як член сім'ї власника, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись, ст.ст. 8, 11, 57-60, 88, 212 - 214, 291, 292, 294, 295 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бобринецький районний сектор державної міграційної служби України в Кіровоградській області про усунення перешкод у праві користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення особи без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. П. Фур