Справа № 11-258/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 03.03.2010

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2010р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційної о суду

Київської області в складі:

головуючого- Беха М.О.

суддів- Матюшка М.П. і ОСОБА_1

з участю прокурора-Меєр Н.В.

представника потерпілого - ОСОБА_2

та адвоката ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Володарського районного суду Київської області від 10 грудня 2009року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого.

засудженого за ч. 1 ст. 122 КК України до трьох років обмеження волі. Названим вироком з ОСОБА_4 стягнуто на користь лікарні 2572,71 гри. за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5

Цивільний позов ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 за моральну шкоду залишено без розгляду.

Встановила:

Як зазначено у вироку, близько 18 години 03 вересня 2009 року на території домогосподарства по вул. Пролетарська, 22 в с. Тарган Володарського район) Київської області ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на грунті особистих неприязних стосунків наніс удар кулаком в область лівої частини нижньої щелепи ОСОБА_5, від якого останній впав, вдарившись при падінні головою об дерев'яну лавочку. В результаті дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, забитої рани голови та струсу головного мозку.

В апеляції засуджений, не оспорюючи доведеності вини та юридичної кваліфікації скоєного, просить вирок змінити і пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст. 75 КК України.

Обґрунтовуючи апеляцію, ОСОБА_4 зазначає, що вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до адміністративної і кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має двох неповнолітніх дітей, котрі знаходяться на його утриманні, поступив на роботу, повністю відшкодував позов прокурора на користь лікарні і позов потерпілого, який суд залишив без розгляду, потерпілий просив строго не наказувати. Наведене вище, на думку апелянта , свідчить про те, що він твердо став на шлях виправлення, а тому просить дати йому можливість працювати та утримувати неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, захисника засудженого та представника потерпілого, які підтримали апеляцію засудженого, прокурора, котрий просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції та заперечень на неї прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності засудженого у зазначених у вироку

злочинних діях відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів, які повно і правильно приведені у вироку, не викликають сумнівів у своїй достовірності, а скоєне ОСОБА_4В правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд лише послався на пом'якшуючі покарання обставини-щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, зазначив, що підсудний раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітніх дітей, але належним чином не врахував їх, призначивши покарання, яке. на думку колегії суддів, є явно несправедливим внаслідок його суворості. Так, згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, мас були призначене покарання, необхідне для її виправлення та попередження нових злочинів.

Більш суворий вид покарання з передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 вперше вчинив злочин середньої тяжкості, при цьому нанісши лише один удар потерпілому, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, у скоєному чистосердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, самостійно з'явившись в міліцію після вчиненого.

Назване вище, а також те, що після вироку ОСОБА_4 працевлаштувався і за місцем роботи характеризується позитивно, відшкодував лікарні кошти за стаціонарне лікування потерпілого, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок і пом'якшити засудженому покарання, застосувавши ст. 75 КК України,

В порядку ч.2 ст. 365 КПК України колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок щодо цивільного позову, направивши його на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, оскільки суд першої інстанції порушив вимоги ст. 328 КПК України, залишивши позовну заяву без розгляду, коли в судовому засіданні брали участь потерпілий ОСОБА_5 та представник названого потерпілого - ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів.-

Ухвалила:

Апеляцію засудженого задовольнити.

Вирок Володарського районного суду Київської області від 10 грудня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_4 змінити, пом'якшивши покарання.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України до З(трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

В порядку ст. 365 КПК України вирок стосовно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову скасувати та справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: