Справа № 11-673/10 Головуючий у І інстанції
Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .
Категорія 14.07.2010
УХВАЛА
Іменем України
14 липня 2010 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - судді - Бех М.О.
суддів - Костенко І.В., Літвінова Є.В.,
з участю прокурора - Скрипки І.М., засудженого - ОСОБА_1, його захисника -адвоката ОСОБА_2, представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника засудженого ОСОБА_2 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 11.05.2010 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянин, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, на утриманні малолітня дитина, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, займається підприємницькою діяльністю, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.28б КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами на 2 роки.
ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 26.01.2007 року, близько 17 годин ЗО хвилин, керуючи автомобілем марки «Шкода Октавія», з реєстраційним номером СА 1150 АЕ, рухаючись по вул. Набережна с. Карапиші Миронівського району Київської області в напрямку смт. Рокитно, в порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху в момент виникнення небезпеки для його руху, яким був пішохід ОСОБА_4, що рухався в попутному напрямку по смузі руху вказаного автомобіля, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, в зв'язку з чим допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер.
В апеляції зі змінами та доповненнями до неї захисник засудженого - адвокат ОСОБА_2 просить змінити вирок суду щодо ОСОБА_1 та звільнити його від відбування покарання застосувавши щодо нього ст.75 КК України.
Апелянт мотивує свою позицію тим, що ОСОБА_1 щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував збитки, потерпіла ОСОБА_5 не заперечує проти зміни покарання ОСОБА_1 на умовне.
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з»ясувавши думку захисника - адвоката ОСОБА_2., який підтримав апеляцію і просить її задовольнити, засудженого ОСОБА_1, який в поясненнях, дебатах та в останньому слові підтримав апеляцію свого захисника та просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням, вказуючи, що покарання, пов'язане з реальним позбавленням його волі, є для нього занадто суворим, заслухавши думку представника потерпілої ОСОБА_3 В,В., який вважає вирок підлягає зміні, а покарання - пом'якшенню, прокурора, яка заперечує проти задоволення апеляції захисника засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку в частині призначення покарання ОСОБА_1
Справа №11-673 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_6
Категорія - ст.286 КК Суддя - доповідач - Бех М.О.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченому ч.2 ст.286 КК Україні за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, сторонами не заперечується.
Разом з тим при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд 1-ї інстанції н в повній мірі врахував вимоги кримінального та кримінально-процесуального закону.
Так, у відповідності до ст. 324 КПК України, постановляючи вирок, суд повине вирішити ряд питань, наведених в цій нормі, і в тому числі питання яка саме міра покаранн повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати.
За змістом ст..75 КК України звільнення від відбування покарання з випробування може бути застосоване коли при призначенні покарання у виді виправних робіт, обмеженн волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5-ти років, враховуючи тяжкість злочин; особу винного та інші обставини справи суд дійде висновку про можливість виправленн засудженого без відбування покарання.
Цих вимог закону судом 1-ї інстанції дотримано не було.
Як вбачається з вироку ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягуєтьс вперше, вину визнав, в скоєному щиро розкаявся, позитивно характеризується, має ь утриманні малолітню дитину та відсутність обтяжуючих обставин, частково відшкодувг шкоду і має намір допомагати потерпілій в подальшому.
При вирішенні питання чи повинен ОСОБА_1 відбувати передбачене санкцією ч ст.28б КК України покарання, суд не в достатній мірі врахував ці обставини і мотивува необхідність призначення винному покарання у виді позбавлення волі з позбавлення праЕ керування транспортними засобами тим, що «під час досудового слідства підсудний давг суперечливі показання, чим не сприяв розкриттю злочину, його поведінку після вчинень злочину, яка дає суду підстави для сумніву у щирому розкаянні у вчиненому».
Разом з тим такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи.
Як видно з протоколу судового засідання ОСОБА_1 повністю визнав свою вину вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, і, з дотриманням ч.З ст.299 КГ України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставі/ справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, дав оцінку сво поведінці та висловив готовність нести відповідальність за вчинене (а.с.223-228).
Як вбачається з показів потерпілої ОСОБА_5 після смерті її онука - ОСОБА_4С їй з боку підсудного надавалася матеріальна допомога в розмірі 1000 грн. на поховання, згідно квитанції грошового переказу 06.05.2010 року ОСОБА_1 добровільно відшкодувг потерпілій ОСОБА_5 частину заподіяної злочином шкоди (2000 грн.) (а.с.248).
За таких обставин твердження суду 1-ї інстанції щодо сумнівів у щирому розкаян винного є непереконливим.
Враховуючи всі обставини справи - вчинення ОСОБА_1 злочину, що призве; до смерті людини, з необережності, обставини вчинення самого злочину, відсутню обставин, які обтяжують покарання, щире розкаяння винного у вчиненому, його пери судимість, визнання вини, позитивну характеристику, наявність на утриманні у винно малолітньої дитини, добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди в сумі 200( грн, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення цього засуджено без відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язк передбачених п.п.2, 3 ст.76 КК України.
При цьому колегія суддів бере до уваги і думку потерпілої ОСОБА_5, яка не м; заперечень проти зміни покарання ОСОБА_1 на умовне покарання
З врахуванням наведеного та керуючись ст..ст.365, 366 КПК України апеляційний суду,
УХВАЛИВ:
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 11 травня 2010 року щодо ОСОБА_1, в частині призначення покарання, змінити - призначене за цим вироком покарання ОСОБА_1 пом'якшити.
На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Миронівського районного суду Київської області від 11.05.2010 року з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
У відповідності до положень ст.,76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В решті вирок Миронівського районного суду Київської області від 11 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 негайно звільнити з-під варти в залі
суду.
Головуючий:
Судді: