ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/1155/2011
01 червня 2011 року 10 год. 35хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Тимошицької Т.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3 особа-підприємець ОСОБА_4
до Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області
про скасування постанов
ВСТАНОВИВ:
Позивач –фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про скасування постанов про застосування фінансових санкцій за №0153 від 15.02.2011 року, №0154 від 15.02.2011 року, №0155 від 15.02.2011 року.
Позовні вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_4 обґрунтовує наступним.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.
Також зазначає, що відповідно до п.19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 8 листопада 2006 року “Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів.
На обґрунтування вищенаведеного позивач зазначив, що 27-28 січня 2011 року та 02-03 лютого державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області були проведені рейдові перевірки, щодо дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 про що свідчать акти перевірки №213734 від 27.01.2011 року та №213709 від 28.01.2011 року, №231006 від 02.02.2011 року, №231023 від 03.02.2011 року які позивач додає разом з адміністративним позовом і зазначає, що наступна рейдова перевірка, а саме 07.02.2011 року, 09.02.2011 року та 11.02.2011 року на підставі якої були складені акти №231016 від 07.02.2011 року, №231056 від 09.02.2011 року, №231075 від 11.02.2011 року і винесені постанови про застосування фінансових санкцій №0153 від 15.02.2011 року, №0154 від 15.02.2011 року, №0155 від 15.02.2011 року, які оскаржуються, була проведена незаконно, тобто всупереч ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 8 листопада 2006 року “Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”.
Також на обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що вищезазначені постанови вважає незаконними з тих підстав, що посадовими особами відповідача під час винесення даних постанов було взято до уваги маршрут, який зазначений в дорожніх листах, в даних випадках перевезення пасажирів здійснювалась за маршрутом Київ-Рівне, протяжність якого менше 500 км., що підтверджується договорами на перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень.
На підставі наведеного, просить скасувати постанови про застосування фінансових санкцій за №0153 від 15.02.2011 року, №0154 від 15.02.2011 року, №0155 від 15.02.2011 року, які винесені начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області.
Представник відповідача подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав. Просив суд відмовити в задоволені позовних вимог. В заперечення позовних вимог зазначив, що факт перевезення пасажирів за маршрутом Рівне-Київ-Рівне, тобто на відстань більше ніж 500 км., підтверджується дорожнім листом. Вважає, що перевізник котрий видає дорожній лист водієві визначає маршрут, за яким водій буде працювати. У дорожньому листі спеціально виділена графа маршрут. Вказана графа була заповнена перевізником із зазначенням маршруту. Також зазначає, що важливим аспектом є те, що роботу водія визначає не договір про надання послуг, а запис у дорожньому листі, котрий свідчить про те куди саме і на який маршрут перевізник направив водія. За таких обставин вважає, що відсутні підстави для визнання дій неправомірними та скасування постанов №0153 від 15.02.2011 року, №0154 від 15.02.2011 року, №0155 від 15.02.2011 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Суд виходив з наступного.
07.02.2011 року, 09.02.2011 року, 11.02.2011 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 проведено рейдову перевірку щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів, про що свідчать акти за №231016, №231056, №231075.
На підставі наведених актів рейдової перевірки начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було винесено постанови про застосування фінансових санкцій за №0153 від 15.02.2011 року, №0154 від 15.02.2011 року, №0155 від 15.02.2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 510 грн. за кожною постановою в зв’язку з наданням послуг з перевезення пасажирів на маршруті протяжністю 500 км одним водієм, чим порушено вимоги ч.1 абз.8 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Згідно ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” нерегулярні пасажирські перевезення - це перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
У текстах наданих позивачем договорів на перевезення пасажирів в режимі нерегулярних пасажирських перевезень, перевезення здійснювалось за маршрутом Київ-Рівне, протяжність якого становить 320 км., що є загальновідомо і не заперечувалось сторонами.
Зазначення в дорожніх листах маршрут Рівне-Київ-Рівне не підтверджує факт перевезення пасажирів за цим кільцевим маршрутом, оскільки відповідно до визначення, передбаченого ст.1 вищеназваного Закону дорожній лист - це документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу. Отже, запис в дорожньому листі не визначає маршрут для перевезення пасажирів, як це помилково вважає орган державного контролю, а лише визначає та обліковує роботу транспортного засобу.
Факту перевезення пасажирів за кільцевим маршрутом Рівне-Київ-Рівне державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області не встановлено, доказів цього не надано. Твердження представника позивача, що автомобілі здійснювали рейси з пасажирами лише в один бік: Київ-Рівне, а в інший їхали без пасажирів, не спростовані.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Рівне відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт” допускається одним водієм, в зв’язку з чим за даними фактами порушення чинного законодавства позивачем допущено не було і наявності підстав для застосування до нього фінансових санкцій не вбачається.
Також зі змісту актів №231016 від 07.02.2011 року, №231056 від 09.02.2011 року, №231075 від 11.02.2011 року на підставі яких начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було винесено постанови про застосування фінансових санкцій №0153 від 15.02.2011 року, №0154 від 15.02.2011 року, №0155 від 15.02.2011 року вбачається, що вказана рейдова перевірка проводилась з порушенням ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідно до якого рейдові перевірки можуть проводитись не частіше 1 разу на квартал, в зв’язку з чим дані дії є незаконними, як і складені акти перевірки, а отже і вищезазначені постанови про застосування фінансових санкцій.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Рівне відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт” допускається одним водієм, в зв’язку з чим за даними фактами порушення чинного законодавства позивачем допущено не було і наявності підстав для застосування до нього фінансових санкцій не вбачається.
За таких обставин адміністративний позов щодо скасування постанов Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про застосування фінансових санкцій за №0153 від 15.02.2011 року, №0154 від 15.02.2011 року, №0155 від 15.02.2011 року підлягає задоволенню.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, присуджується позивачу з Державного бюджету згідно частини 1 статті 94 КАС України в повному обсязі в розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області №0153, №0154, №0155 від 15.02.2011 року.
Присудити на користь позивача ОСОБА_3 особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.