ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/2211/2011
21 липня 2011 року 12год. 31хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
Дубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 146,07 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести без його участі.
Відповідач повторно не прибув у судове засідання. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.05.2003 року державним реєстратором Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.
Станом на 19.05.2011 року згідно з даними обліку заявника за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по єдиному податку на загальну суму 135,23 грн. та збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 10,84 грн., всього 146,07 грн.
Заборгованість відповідача по єдиному податку на загальну суму 135,23 грн. виникла на підставі:
податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0000361750 від 17.01.2011 р. на суму 123,62 грн., складеного на підставі акта перевірки №35 від 14.01.2011 р.;
нарахованої заявником за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань пені в сумі 10,84 грн.
Заборгованість відповідача по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 10,84 грн. виникла на підставі:
поданих до податкової інспекції податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік на загальну суму 11,48 грн.;
переплати в сумі 0,64 грн.
На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 146,07 відповідачем не погашено.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.3), копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.5), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №010030 (а.с.6), копією проекту рішення Мирогощанської сільської ради про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності (а.с.7), копією податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0000361750 від 17.01.2011 р. (а.с.8), копіями податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік (а.с.9-10), обліковими картками (а.с.11-14), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.27), копією акта перевірки №35 від 14.01.2011 р. (а.с.28).
Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по єдиному податку, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0000361750 від 17.01.2011 рік суд виходив з наступного.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ч. 2 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 р. № 746/99 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом –Указ № 746/99) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
В заяві ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності зазначено, що видом діяльності відповідача на 2010 рік є діяльність таксі.
Проектом рішення Мирогощанської сільської ради про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності для обраного відповідачем виду діяльності встановлена ставка єдиного податку в розмірі 100 грн.
Частиною 6 пункту 2 Указу № 746/99 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Однак, відповідач несвоєчасно сплатив до бюджету єдиний податок в сумі 247,24 грн.
У відповідності до вимог п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 122.1. ст. 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) платником податків - фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.
З акта перевірки №35 від 14.01.2011 р. та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення форми "Ш" №0000361750 від 17.01.2011 р. вбачається, що за несвоєчасну сплату сум єдиного податку податковим органом відповідачу було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 123,62 грн.
Відповідно до п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судовому порядку повідомлення-рішення форми "Ш" №0000361750 від 17.01.2011 р. про застосування штрафних санкцій не оскаржував. Відтак, сума штрафних санкцій в розмірі 123,62 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.
Всупереч цьому, станом на час розгляду справи судом відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання в розмірі 123,62 грн.
Згідно з ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Пунктом 129.3 цієї статті встановлено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
У відповідності до зазначеної норми позивачем на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення відповідачем узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку була нарахована пеня на загальну суму 11,61 грн.
На час розгляду адміністративного позову судом відповідач не сплатив заборгованість по єдиному податку на загальну суму 135,23 грн.
Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка виникла на підставі податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. за № 2181-III із змінами і доповненнями (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Оскільки, податкові зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища визначені відповідачем самостійно в поданих до податкового органу податкових деклараціях, то такі зобов'язання є узгодженими і підлягають сплаті.
Згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Всупереч цьому, відповідач не сплатив узгоджені податкові зобов'язання на загальну суму 10,84 грн.
Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету Мирогощанської сільської ради заборгованість по єдиному податку в сумі 135,23 грн. та по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 10,84 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткачук Н.С.