ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 р. Справа № 1671/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Дяковича В.П.,
суддів –Яворського І.О., Обрізко І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного від 20 листопада 2009 року у справі № 2а-5467/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про зобов»язання вчинити дії
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 28.10.2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з січня 2006 року по вересень 2008 року включно.
Постановою Львівського окружного адміністративного від 20 листопада 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії як дитині війни у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в сумі 742,65 грн. та з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. в сумі 481,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки» в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007-2008 роки.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Поряд з тим, в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
Враховуючи, що виникнення права позивача на перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік пов»язане із рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., яке було у встановленому законом порядку опубліковане, тому строк звернення до суду слід рахувати саме з цього часу і закінчився такий строк 09.07.2008 р.
Оскільки позивач звернувся до суду 28.10.2008 року, то строк звернення до суду за 2007 рік ним пропущено, а покликання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався із засобів масової інформації, без зазначення конкретної дати, не є достатнім доказом того, що такий строк пропущено з поважних причин, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах річного строку звернення до суду з 28.10.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 30.09.2008 р. - так просив позивач.
Крім того, помилково зазначено суму підвищення до пенсії, яку слід нарахувати та виплатити позивачеві, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті пенсій покладені саме на органи Пенсійного фонду, а тому обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу підвищеної пенсії як дитині війни слід покласти на управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області.
Поряд з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції не вказав, з якого саме розміру прожиткового мінімуму слід виходити при нарахуванні та виплаті позивачеві підвищення до пенсії. Згідно з чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області задоволити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного від 20 листопада 2009 року у справі № 2а-5467/09 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про зобов’язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з встановленого на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 28.10.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008р. по 30.09.2008р., з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ І.М. ОБРІЗКО
ОСОБА_3