Судове рішення #49816580



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


22 березня 2012 р. Справа № 59275/11


          Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді:                      Дяковича В.П.,

суддів:                                                             Носа С.П., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі про зобов‘язання відповідача вчинити певні дії щодо зарахування стажу та призначення пенсії, -


В С Т А Н О В И В:


03.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі про зобов‘язання відповідача вчинити певні дії щодо зарахування стажу та призначення пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в серпні 2010 року він звернувся до управління Пенсійного фонду в м. Хуст та Хустському районі з заявою про призначення пенсії. Позивач подав всі необхідні документи, але в управлінні Пенсійного фонду йому повідомили, що необхідно підтвердження факту роботи за період з 25.01.1972 по 20.08.1991 роки. Хоча відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, де стаж за ці роки відмічено. Відповідно до пп.1 п.2.3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, управління має право отримувати від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, чисельності та форм господарювання, відомості, необхідні для здійснення покладених на управління функцій. Відповідач мав право уточнити спірні для позивача питання, однак немотивовано відмовив йому у зарахуванні стажу, своїм листом № 15-с/03-12 від 18.02.2011 року повідомив позивача про відмову йому зарахування стажу за період роботи в колгоспі. Відповідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від використання форм власності та господарювання, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв. Просив позов задоволити.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2011 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про зобов‘язання Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Озерки» Тарногського району Вологодської області з 25.01.1972 року по 20.08.1991 роки та зобов‘язанні призначити пенсію.

ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що він сам дав запит на підтвердження стажу роботи в колгоспі «Озерки» Тарногського р-ну Вологодської області. Він отримав довідку з архівного відділу Тарногського району, тому що колгосп «Озерки» вже давно ліквідований. При передачі документів в архів частина документів колгоспу «Озерки» була втрачена. Тому з архівного фонду дали довідку лише за 4 роки роботи і з них за 2 роки по 2 місяці знайдені документи. При його повторному зверненні бувші працівники - колгоспу «Озерки» йому повідомили, що пропала частина архівних документів тракторної бригади та будівельників, де він і працював. Пред’явити претензії до колгоспу «Озерки» неможливо бо він уже не існує, головний бухгалтер та керівник вже покійні. Єдине, що вдалося знайти це форми виконаних робіт та смети які складені особисто ним за цей період, що підтверджує що він дійсно працював в період з 25.01.1972 по 20.08.1991 року на різних посадах будівельником в колгоспі «Озерки», про що складені відповідні записи в трудовій книжці. На підтвердження даного факту пред’являє також виписку з трудової книги ОСОБА_2 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 який працював разом зі ним і має ідентичні записи в трудовій книзі. Також пред’являє копію трудової книги ОСОБА_3 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в якого також ідентичні записи в трудовій книзі і вони можуть посвідчити, що вони дійсно працювали вказаний період в колгоспі «Озерки». Судом не було взято до уваги те, що позивач пропонував допитати двох свідків які можуть підтвердити те, що він дійсно працював в колгоспі «Озерки» у вказаний період, але не взяв це до уваги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В оспорюваній постанові суд першої інстанції помилково виходив з того, що в переліку документів, поданих позивачем є довідка №115 від 25.12.2009 року видана ООО «Озерки», де стверджується, що ОСОБА_1 працював у колгоспі «Озерки» за договором найму, що неможливо зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії.

З такими висновками погодитись не можна зважаючи на наступне.

У вищезазначеній довідці йде мова виключно про те, що позивач працював «у складі найманих бригад закарпатців у 70-ті – 80-ті роки», що не тотожним поняттю праці за цивільно-правовим договором на умовах договору найму або підряду. Отже, висновки суду не підтверджуються матеріалами справи.

Водночас судом не було прийнято до уваги письмові докази та можливість встановлення факту перебування позивача у трудових відносинах в колгоспі «Озерки» показами свідків ОСОБА_2 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював разом зі ним і має ідентичні записи в трудовій книзі та ОСОБА_3 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в якого також ідентичні записи в трудовій книзі.

Крім того, судом не було надано оцінки трудовій книжці позивача, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 з 25.01.1972 року по 20.08.1991 роки працював в колгоспі «Озерки» на різних посадах.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пп.1 п.2.3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, управління має право отримувати від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, чисельності та форм господарювання, відомості, необхідні для здійснення покладених на управління функцій.

Водночас згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, виніс постанову з порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями ст. 195, 197, 199 п. 3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2011 року – скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити.

Зобов‘язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «Озерки» Тарногського району Вологодської області з 25.01.1972 року по 20.08.1991 роки.

Зобов‘язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі призначити ОСОБА_1 пенсію згідно записів у його трудовій книжці.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.


Головуючий суддя          В.П. Дякович


          Судді          С.П. Нос


                    ОСОБА_4

































Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація