УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 р. Справа № 118627/11

           Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року в адміністративній справі № 2-а-4630/11/1370 за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», Городоцького районного відділу Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області, головного управління Державного казначейства у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів – ОСОБА_3, про зобов’язання виготовити технічну документацію із землеустрою для виготовлення єдиного державного акта, зобов’язання видачі державного акта та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1600,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вказаним позовом в якому, з урахуванням поданих уточнень, просив зобов’язати Львівську регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру» виготовити технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення єдиного Державного акта про право власності на земельну ділянку для обслуговування будинку по вул.Мартовича, 13 у м.Городку, із зазначенням у ньому вкраплень частини земельної ділянки його та сусідки ОСОБА_3 спільного користування; зобов’язати управління Деркомзему у Городоцькому районі Львівської області видати йому державний акт на право спільної приватної власності на земельну ділянку для обслуговування будинку; стягнути з Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в його користь 1600,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що в 2006 році він успадкував квартиру у будинку та земельну ділянку для її обслуговування, якій присвоєно кадастровий номер, і з метою оформлення прав на земельну ділянку уклав договір з Городоцьким районним відділом Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про виконання роботи по переоформленню технічної документації для отримання державного акта про право власності на земельну ділянку. Однак за наслідками його неодноразових звернень спірного акта не отримав, а був поінформований, що право на земельну ділянку повинно посвідчуватись чотирма окремими правовстановлюючими документами. Він з цим не погоджується і вважає, що земельна ділянка є неподільна, що підтверджується актом, який був виданий на ім’я спадкодавця. Окрім того, зазначив, що неправомірними діями йому завдано моральних страждань, які оцінює в розмірі 1600,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року в позові відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач ОСОБА_2, який вважає, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що він звернувся у Городоцький районний відділ Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» із заявою щодо виконання роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на одну земельну ділянку. Звертає увагу на те, що були подані докази, які підтверджують, що поділ цієї ділянки унеможливлює використання її за цільовим призначенням. Крім того, подано достатньо доказів, які засвідчують факт заподіяння йому моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач отримав у спадок спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0451 га, яка розташована в м.Городку, на території Городоцької міської ради Львівської області, передана для обслуговування житлового будинку та якій присвоєно кадастровий № 46209101 00:29:004:0045.

Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом від 20.03.1998 року, виданим на ім’я ОСОБА_4, тестя ОСОБА_2, із якого видно, що на підставі рішення Городоцької міської Ради від 29.12.1997 року № 842 у приватну власність ОСОБА_4 передається земельна ділянка площею           0,0451 га, в тому числі: 0,0428 га сільськогосподарських угідь, з них 0,0275 га ріллі, 0,0153 га багаторічних насаджень; 0,0023 га під будівлями, лісами та іншими угіддями.

14.03.2007 року на звернення позивача ОСОБА_5 районний відділ земельних ресурсів надав відповідь (а.с.13) відповідно до якої, потрібно укласти письмову угоду з ліцензованою землевпорядною організацією, в даному випадку з Городоцьким РВ ЛРФ ЩДЗК.

Позивач звернувся з заявою до Городоцького районного відділу Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру, на що листом № 173 від 05.09.2009 року йому надано відповідь, що технічна документація з підготовки та видачі державних актів на право власності на належні позивачу земельні ділянки по вул.Мартовича, 13 в м.Городку, виготовлена, державні акти на належні земельні ділянки викреслені. Всього було виготовлено чотири таких акти, за які позивачу необхідно було додатково доплатити, з чим позивач не погодився і оскаржив такі дії відповідача до суду.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» та наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, яким затверджено Інструкцію «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю» не передбачено можливості посвідчення права на дві і більше земельних ділянок одним правовстановлюючим документом.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Пунктом 1.15 наказу Державного Комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року передбачено, що розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

Пунктом 1.16 вказаного наказу передбачено, що технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продаж, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); кадастровий план земельної ділянки. складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

Рішенням виконавчого комітету Городоцької міської ради від 29.12.1997 року № 842 «Про розподіл, надання і передачу у приватну власність земельної ділянки гр.ОСОБА_4 по вул.Мартовича» затверджено проект розподілу земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ІІІ варіантом, відповідно до якого ОСОБА_4 надано у приватну власність для обслуговування житлового будинку земельну ділянку площею 0,045 га.

Згідно акта винесення меж земельної ділянки в натурі та встановлення межових знаків винесено в натуру межі земельної ділянки та встановлено 12 межових знаків, які здано на збереження ОСОБА_4 та ОСОБА_3

З кадастрового плану видно (а.с.61 – 65), що компетентним органом було викреслено 4 земельні ділянки у відповідності до місця розташування та площі, які належали спадкодавцю ОСОБА_6, сума площ земельних ділянок становить 0,0451 га, що рівнозначна площі земельної ділянки, яка була виділена йому згідно рішення № 842 від 29.12.1997 року виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області.

Оскільки на попередньому державному акті були відображені 4 земельні ділянки, то при виготовленні технічної документації щодо переоформлення та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 було викреслено окремо державні акти на кожну земельну ділянку окремо, а при зверненні ОСОБА_2 в Городоцький РВ стосовно державної реєстрації актів, йому було надано рахунок на реєстрацію кожного із чотирьох актів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тім, що позивачем було правомірно викреслено державний акт на кожну окрему ділянку, оскільки жодним нормативним документом, із тих, які урегульовують спірні правовідносини, не передбачено можливості посвідчення права на дві і більше земельні ділянки одним правовстановлюючим документом, а тому і правильно дотримано вимоги наказу Державного Комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою». Відмова в задоволенні цих вимог виключає можливість задоволення позовних вимог і щодо відшкодування моральної шкоди.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи змін рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року в адміністративній справі № 2-а-4630/11/1370, – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                    Р.Й. Коваль

Судді                       О.М. Довгополов

                                ОСОБА_1

Ухвала складена у повному обсязі 16 березня 2012 року.