ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 р. < Текст > Справа № 47769/12

          Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді:          Дяковича В.П.,

суддів:          Обрізко І.М., Яворського І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року про відмову у відкритті провадження у справі по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Богородчанського РУЮ про скасування постанови серії ВП № 19179538 від 04.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на неї, як засновника приватного підприємства «Владар» було накладено штраф в розмірі 680,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року відмовлено у відкриті провадження у зв’язку з тим, що таку позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_1 ухвалу суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі покликається на те, що поданий позов підсудний адміністративному суду, так як відповідач по справі є органом державної влади, тому зазначена справа є предметною підсудністю Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задоволити із наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт владних повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При визначенні юрисдикції суду першої інстанції слід виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

До адміністративної юрисдикції також належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень, ухвалених за правилами КАС України господарськими чи цивільними судами, які виконували функції адміністративних судів до їх утворення, та з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тому суду першої інстанції при визначенні юрисдикції слід було враховувати, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, виніс ухвалу з порушенням норм процесуального права, оскільки в даному випадку оскаржується рішення органу місцевого самоврядування і відповідно до закону даний спір підвідомчий адміністративного суду.

Керуючись статтями 195, 197, 199 п. 3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року – скасувати, а справу № 2а-1327/11 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя          В.П. Дякович

          Судді          І.М. Обрізко

          ОСОБА_2