УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.
суддів: Забродського М. І., Старовойта Г.С. ,
при секретарі судового
засідання Лаговській О.О.,
за участю прокурора Сич Ю.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
встановила:
В листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просила постановити рішення суду яким зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, розташовану по АДРЕСА_1 та звільнити незаконно зайняту її частину шляхом демонтування капітального паркану.
Посилалася на те, що вона, відповідач ОСОБА_2 та інші являються співвласниками будинку АДРЕСА_1. Рішенням суду від 08.09.1998 року між ними був встановлений порядок користування земельною ділянкою біля вказаного будинку, тобто між його співвласниками. Однак ОСОБА_2 самовільно зайняв виділену їй в користування частину земельної ділянки та встановив паркан, позбавивши можливості використовувати цю частину земельної ділянки і ділянку загального користування.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 червня 2008 року в позові ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду просить скасувати як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Справа №22ц/1615 Головуючий у суді 1 -ї ін ст. Бучик А.Ю.
Категорія 45 Суддя-доповідач Заполовський В.Й.
2
Вказує, що суд не задовольнив її клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідачів Житомирську міську раду і Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель та клопотання про продовження перерви у розгляді справи до вирішення іншої справи. Також суд не розглянув всіх її вимог, які вона пред'являла до інших осіб крім ОСОБА_2 та не розглянув її заяву про відвід судді.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановолено, що ОСОБА_1 є землекористувачем частини земельної ділянки по АДРЕСА_1. Співвласником суміжної ділянки за цією ж адресою являвся ОСОБА_2 ( а.с. 9-11, 123-124, 132).
Частиною 2 ст. 152 Земельного Кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Із змісту листів Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 29.10.2004 року та від 16.05.2006 року ( а.с. 46-47 ) і протоколу комісії по розгляду скарги ОСОБА_1 від 23.05.2007 року (а.с. 193-І97 ), якими обґрунтовує свої вимоги позивачка, не вбачається, що відповідачем по справі ОСОБА_2 самовільно зайнята саме частина земельної ділянки, користувачем якої є ОСОБА_1
Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції прийшов правильного висновку про те, що позивачкою не доведено самовільне зайняття відповідачем частини земельної ділянки та розташування на ній паркану, що перебуває саме в користуванні останньої. Доводи позивачки про незадоволення судом її клопотань в частині залучення до участі у справі інших сторін , продовження перерви у розгляді справи та не розгляд судом всіх її вимог і заяви про відвід судді є безпідставними та на правильність рішення не впливають.
Як вбачається з матеріалів справи та технічного запису фіксування судового процесу, суд, відповідно до норм процесуального закону, розглянув заявлені позивачкою клопотання та вирішив позовні вимоги. Клопотань про відвід судді позивачка в судовому засіданні 23.06.2008 року не заявляла.
Оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
3
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.