У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.12.08 Справа №11/453-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Коробка Н.Д.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача - Мінів Г.Ю., дов.№6972/02 від 15.10.2008р., та Проценка А.Ю., дов.№6971/02 від 15.10.2008р.
відповідача - Шорстова О.Ю., дов. №759/70-142 від 14.05.2008р.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного казначейства України, м.Київ - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, м.Київ
на рішення господарського суду Херсонської області від 23.10.2008р.
у справі № 11/453-08
за позовом Міністерства юстиції України, м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне казначейство України, м.Київ
про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України
Установив:
22.09.2008р. Міністерство юстиції України, м.Київ, звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон, про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 15.751 грн. 10 коп.
За рішенням господарського суду Херсонської області від 23.10.2008р. у цій справі (суддя Чернявський В.В.) у позові відмовлено.
Судовий акт мотивовано відсутністю доказів існування протиправної поведінки відповідача, що призвела до заподіяння збитків державі.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Міністерство юстиції України (позивач у справі) оскаржило його до Запорізького апеляційного господарського суду, просить рішення господарського суду Херсонської області від 23.10.2008р. у справі № 11/453-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність окремих висновків господарського суду обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач у справі - Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" погоджується з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Представники сторін підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне казначейство України не забезпечило явку свого представника в судове засідання апеляційної інстанції, хоча про час та місце судового процесу повідомлено належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду.
Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними процесуальними строками, відсутність перешкод у розгляді справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника третьої особи.
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2463 від 23.12.2008р. справу №11/453-08 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Зубкової Т.П. та Коробки Н.Д.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За результатами розгляду заяви Негрича В.О. №22252/02 "Негрич проти України" Європейським судом з прав людини 09.11.2006р. прийнято рішення, яким визнано порушення державою Україна п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, та зобов'язано державу Україна сплатити заявникові 2.300 євро в якості компенсації нематеріальної шкоди.
Згідно зі статтями 3 та 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.
Зазначеним Законом (ч.4 ст.9) передбачено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.
Органом представництва відповідно до статті 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006р. №784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" таким органом визначене Міністерство юстиції України.
Підставою вищезгаданого рішення Європейського суду стали наступні обставини, які свідчать про винні дії відповідача, що призвели до заподіяння збитків.
Комсомольський районний суд міста Херсона 20.09.1999р. задовольнив позов заявника - Негрича В.О. до ДП "Херсонський суднобудівний завод" і присудив стягнути на його користь 1070,00 грн. заборгованості із заробітної плати. Відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м.Херсона 06.10.1999р. відкрив виконавче провадження.
Рішеннями від 16.11.1999р., 30.01.2002р. та 15.05.2002р. Комісія з трудових спорів задовольнила скарги заявника - Негрича В.О., винесла рішення про стягнення з ДП "Херсонський суднобудівний завод" на користь заявника коштів на загальну суму – 3.283,09грн. Виконавча служба відкрила виконавчі провадження 30.11.1999р., 01.03.2002р. та 13.06.2002р. відповідно.
27.12.1999р. арбітражний суд Херсонської області розпочав процедуру банкрутства проти боржника, і відповідно всі виконавчі провадження були зупинені.
10.01.2001р. провадження у справі про банкрутство було припинено, і виконавчі провадження відновлені.
У 2001 році значна частина майна боржника була заарештована виконавчою службою, однак її продаж був заборонений Законом "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", який забороняє примусову реалізацію майна, що належить підприємствам, частка державної власності яких становить не менше 25 відсотків статутного фонду.
06.05.2001р., 06.12.2001р., 17.05.2002р. та 01.03.2004р. виконавча служба повідомляла заявника про те, що рішення, які винесені на його користь, не були виконані у зв'язку з великою кількістю виконавчих проваджень проти боржника та браком коштів у останнього. І лише 23.06.2005р. заявник отримав усі суми, які йому належали.
З висновком місцевого господарського суду про те, що заявник у справі "Негрич проти України" скаржився на неспроможність саме державних органів своєчасно виконати вказані рішення Комсомольського районного суду міста Херсона та Комісії по трудових спорах, а тому стягнення збитків з відповідача є безпідставним, та про те, що докази протиправної поведінки відповідача у даному випадку відсутні, спростовуються наступним.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стаття 24 Закону України "Про оплату праці" та стаття 115 Кодексу законів про працю України встановлюють, що заробітна праця виплачується роботодавцем працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Тобто, законодавством України обов'язок виплати заробітної плати покладений саме на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які зобов'язані дотримуватися строків виплати своїм працівникам заробітної плати.
Саме цих вимог підприємство-відповідач не дотрималося.
Висновок суду першої інстанції та посилання відповідача на те, що вини підприємства-відповідача в тому, що Негричу В.О. не виплачувався тривалий час борг із заробітної плати, немає, оскільки примусовим стягненням у той час займалася державна виконавча служба, є помилковими, оскільки, як вірно зазначив заявник апеляційної скарги, обов'язок виконання судового рішення покладався саме на відповідача протягом усього строку існування заборгованості, тоді як обов'язок органів державної виконавчої служби з примусового виконання вказаних рішень був похідним та виник внаслідок фактичного усунення відповідача від виконання своїх конституційних обов'язків з виплати винагороди за працю.
Наявність виконавчого провадження не є перешкодою для роботодавця у виплаті заборгованості із заробітної плати своїм працівникам. А тому докази протиправної поведінки відповідача та причинно - наслідковий зв'язок між невиконанням своїх зобов'язань і збитками держави є очевидними.
Не є також перешкодою при виплаті заборгованості по заробітній платі і справи про банкрутство підприємства - відповідача, провадження яких неодноразово порушувались та припинялись, так як згідно зі статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.
Колегія суддів погоджується з доводами особи, що подала апеляційну скаргу, і в тому, що до порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод призвело тривале невиконання відповідачем рішень суду та комісії з трудових спорів, і до цього відповідач має пряме відношення. У разі належного виконання ним своїх зобов'язань, негативних наслідків вдалося б уникнути.
Таким чином, рішення господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, м.Київ, задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 23.10.2008р. у справі № 11/453-08 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон, на користь Державного бюджету України 15.751грн.10коп. збитків.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон, на користь державного бюджету 236грн. 27коп. державного мита за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.
Коробка Н.Д.