У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.12.08 Справа №18/102/08-22/157/08-18/198/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Зубкова Т.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача - Гандзевича О.А., дов. №069-08 від 18.11.2008року
відповідача - Грипича Л.В., дов.№10/1035-322 від 25.01.2008р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2008р.
у справі № 18/102/08-22/157/08-18/198/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Акант», м. Дніпропетровськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м. Запоріжжя
про стягнення коштів
Установив:
За рішенням господарського суду Запорізької області у справі №18/102/08-22/157/08-18/198/08 від 30.10.2008р. (суддя Носівець В.В.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнуто 1681,38грн. втрат від інфляції, 408,16грн. – 3% річних, 20,90грн. - державного мита, в частині стягнення 9775,44грн. - основного боргу, 4389,20грн. - втрат від інфляції та 879,79грн. - 3% річних провадження у справі припинено.
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог про стягнення основного боргу та нарахованих інфляційних та річних та оплатою відповідачем після порушення справи коштів за позовом на користь позивача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 1681,38грн. втрат від інфляції, 408,16грн. – 3% річних, 20,90грн. – державного мита, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги вважає, що на момент прийняття рішення заборгованість була погашена. У поданій скарзі відповідач та його представник у судовому засіданні просять відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 1681,38грн. втрат від інфляції, 408,16грн. – 3% річних, 20,90грн. – державного мита.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні просять залишити рішення без змін, посилаються на те, що нарахування річних та
інфляційних є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2459 від 23.12.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Зубкової Т.П. та Коробки Н.Д.
Обговоривши доводи заявника апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Акант" (далі - ТОВ "Акант") та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" (далі-ВАТ "Дніпроенерго") укладено договір №29-ДПО/05 (а.с.10).
Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язався передати покупцеві, а покупець зобов’язався прийняти і оплатити продукцію у кількості та за ціною відповідно до специфікації № 1, що є невід’ємною частиною договору (п 1.1. цього Договору).
Згідно з п.2.1 договору постачальник зобов’язався поставити продукцію протягом 10 днів з моменту підписання договору, при цьому продукція вважається переданою покупцеві відповідно до п. 2.4 Договору - з дати підписання сторонами накладних.
Відповідно до п.4.1 Договору, оплата за даним договором здійснюється грошовими коштами 100 % від суми договору, оплачується протягом 15 календарних днів з моменту передачі товару.
Так, на виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачеві продукцію на загальну суму 9.775,44 грн., що підтверджується накладною № 9/05 від 15.01.2004р. та довіреністю серії ЯЖФ № 110707 від 16.01.2004 р., підписаними сторонами (а.с.14-15).
Таким чином, позивачем зобов'язання за договором №29-ДПО/05 від 15.01.2004р. виконані належним чином та у повному обсязі, однак, до 01.04.2006року відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав, про що ТОВ. «Акант» направило претензію №4 від 01.04.2006року з вимогою сплатити 12320,64грн. – суму основного боргу з урахуванням суми інфляції та 634,74грн. - 3% річних(а.с.16).
У відповіді на претензію 11.05.2006року ВАТ «Дніпроенерго» (а.с.17) частково визнало суму заборгованості, а саме, відповідачем не визнана сума нарахованих 3% річних у розмірі 486,10грн. Таким чином, відповіддю на претензію відповідачем підтверджена та визнана заборгованість за договором від 15.01.2004року №29-ДПО/05.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на день звернення позивача до суду (20.06.2008року), відповідач мав перед позивачем заборгованість за поставлений товар у сумі 9775,44грн., яка не була сплачена у встановлений договором строк.
Враховуючи вимоги позивача, колегією суддів здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» (версія 2.7.1) перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних, і встановлено, що позивачем невірно розраховані суми річних та інфляційних витрат.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування позивачем інфляційних втрат та річних є цілком правомірним, але позивачем неправильно визначені строки нарахування, що призвело до завищення цих сум.
Відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
До основних вимог належить захист права, що існувало до його порушення, а додатковими є вимоги, що виникають з відносин, якими згідно із законом або договором забезпечується головна вимога, до таких і відносяться інфляційні втрати та річні відсотки.
Таким чином, строк позовної давності щодо інфляційних та річних встановлюються такий же самий, як і до основної вимоги, що становить три роки відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що відповіддю на претензію відповідач визнав суму заборгованості, то у цьому разі строк позовної давності щодо її стягнення не сплинув, а відповідно й не сплинув і строк для нарахування інфляційних втрат та річних відсотків, які нараховуються у межах трирічного строку.
Так як відповідачем зобов'язання щодо оплати товару не виконане з моменту його виникнення, та враховуючи переривання строку позовної давності відповіддю на претензію 01.04.2006року, то сума інфляційних втрат, що розрахована в межах трирічного строку, складає – 5346,41грн., а 3% річних – 879,41грн. Строк нарахування враховується з 20.06.2005року по 20.06.2008року, тобто 3 роки строку загальної позовної давності.
Таким чином, позивачем правомірно заявлені позовні вимоги у розмірі 9775,44грн. – основного боргу, 5346,41грн. – інфляційних втрат та 879,41грн. – три відсотки річних, що разом складає 16.001,26грн., в той час, як вимоги за позовом стосуються стягнення 17.133,97грн., де 9.775,44грн. – це основний борг, а 6070,58грн. інфляційні втрати та 1287,95грн. – 3% річних.
Матеріалами справи встановлено, що після звернення позивача до суду, відповідач сплатив на користь позивача платіжними дорученнями №16771 від 31.07.2008р. -9549,12грн., №16937 від 04.08.2008р. – 4803,12грн. та №16942 від 04.08.2008р. – 960грн. (а.с.56-57), що разом складає – 15.312,87грн.
Слід звернути увагу на те, що листом від 04.04.2008р. за №003436 (а.с.58) відповідач уточнив призначення платежу за платіжним дорученням від 31.07.2008р. за №16771, відповідно до якого 4.011,69грн. – це сплата основного боргу, 4389,20грн. – втрат від інфляції та 879,79грн. – 3% річних. У судовому засіданні представник позивача підтвердив зарахування вказаних коштів за цим призначенням.
Враховуючи те, що вказаними вище платіжними дорученнями позивачем повністю оплачено суму основного боргу у розмірі 9775,44грн. (4011,69грн.+4803,12грн.+ 960,63грн.), 879,79грн. - 3% річних, та частково оплачено інфляційні втрати у розмірі 4489,20грн., це свідчить про те, що залишок нарахованих інфляційних втрат є непогашеним лише у розмірі - 957,21грн.
Отже, за таких обставин провадження у справі щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 9775,44грн., 3% річних на суму 879,79грн., інфляційних втрат у розмірі 4489,20грн. слід припинити відповідно до статті 80 ГПК України, оскільки у даному випадку відсутній предмет спору. А до стягнення підлягає інфляційні втрати у розмірі 957,21грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення 17.133,97грн. підлягають частковому задоволенню з урахуванням здійснених оплат та зайво нарахованих інфляційних та річних. До стягнення підлягають лише 957,21грн. інфляційних втрат.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні, оскільки позивачем невірно визначений строк нарахування інфляційних та річних, що потягло за собою завищення розміру цих сум. Господарським судом також помилково стягнуто з відповідача інфляційні та річні поза межами трьохрічного строку позовної давності.
Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м.Запоріжжя, задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2008року у справі №18/102/08-22/157/08-18/198/08 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м.Запоріжжя, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Акант", м.Дніпропетровськ, 957,21грн. втрат від інфляції, 160грн. державного мита за розгляд справи у господарському суді Запорізької області, 188грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення основної заборгованості у розмірі 9775,44грн., 3% річних на суму 879,79грн., інфляційних втрат у розмірі 4489,20грн. провадження у справі припинити.
В іншій частині позову відмовити.»
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м.Запоріжжя, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Акант", м.Дніпропетровськ, – державного мита у розмірі – 80грн. за перегляд справи в Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суді Запорізької області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Зубкова Т.П. Коробка Н.Д.