У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.12.08 Справа №1/119-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача - не з’явився
відповідача - не з'явився
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 23.06.2008р.
у справі № 1/119-08
за позовом Приватного підприємства «Імперія - Агро», м.Херсон
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, с.Станіслав Білозерського району Херсонської області
про стягнення суми
Установив:
За рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Губіна І.В.) від 23.06.2008р. позовні вимоги Приватного підприємства «Імперія - Агро» задоволені повністю, з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Імперія - Агро» стягнуто 170.500 грн. основного боргу та 1.823грн. судових витрат.
Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, просить рішення скасувати, а у задоволені позовних вимог відмовити.
У поданій апеляційні скарзі відповідач звертає увагу на те, що судом не з’ясовано - чи був встановлений сторонами строк поставки товару. Зазначає, що позивач, насамперед, мав звернутись з вимогою про поставку ріпаку, а тому у нього не виникло права вимоги на повернення попередньої оплати товару.
У судове засідання апеляційної інстанції представники сторін вдруге не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Оскільки розгляд апеляційної скарги відкладався ухвалою суду від 27.11.2008р. у зв'язку з неявкою представників сторін, колегія суддів розглядає справу за наявними матеріалами справи.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2424 від 17.12.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Мойсеєнко Т.В. та Хуторного В.М.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Перш за все колегія судів звертає увагу сторін на те, що назви: "рапс і ріпак", які вказані у матеріалах справи, це одна й та сама сільськогосподарська культура.
Як вбачається з матеріалів справи, в червні та серпні 2007року підприємством «Імперія - Агро» перераховано підприємцю Михайлову 2.073.250грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 9-16), де у графі «призначення платежу» зазначено, що кошти перераховуються за рапс. В той же час ПП Михайлов відпустив ПП «Імперія-Агро» ріпаку на суму 1.902.750грн., що підтверджується відповідними накладними (а.с.17-22). Таким чином, на думку позивача заборгованість ПП Михайлова перед ним складає 170.500грн. (2.073.250грн. - 1.902.750грн.).
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Так, майново-господарське зобов'язання як один з основних видів господарських зобов'язань виникає при здійсненні господарської діяльності, під якою слід розуміти діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що маю цінову визначеність (стаття 3 Господарського кодексу України). Юридичним об’єктом майново-господарського зобов'язання є певна господарська дія - виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, передача майна, сплата грошей тощо або утримання від певної дії. Такому зобов’язанню відповідає активна (позитивна) поведінка зобов’язаної сторони, спрямована на виконання нею вимог управненої сторони. Матеріальним об’єктом майново-господарського зобов'язання є відповідна продукція, товари, роботи, послуги, гроші або інше майно.
Розглядаючи матеріали справи, колегія суддів, враховуючи викладене, дійшла наступного висновку - між сторонами виникли господарські зобов'язання майново-господарського характеру (стаття 175 Господарського кодексу України), відповідно до яких управнена сторона (позивач, покупець), перерахувавши кошти (відповідачеві, продавцю) на оплату рапсу, отримала продукцію меншу за перераховану суму, а тому у цьому разі має право вимагати повернення різниці оплачених коштів або поставки продукції на залишок суми.
Матеріалами справи встановлено, що між сторонами угода у письмовій формі не укладалась, але з дій сторін вбачається, що відпуск продукції відповідачем здійснювався після перерахування коштів позивачем або в той же день, в який були перераховані кошти. Таким чином, фактично між сторонами склались правовідносини щодо купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України). При чому обставини справи
свідчать про те, що поставка здійснювалась після підтвердження перерахування коштів.
Враховуючи те, що позивачем перераховано коштів на суму - 2.073.250 грн., а отримано товару від відповідача на суму – 1.902.750грн., то зазначене вказує на наявність обов’язку: - або повернути різницю коштів, або поставити на цю суму продукцію відповідно до зобов'язання.
Однак, з 01.08.2007року відповідачем не здійснено будь-яких дій щодо повернення коштів або поставки продукції позивачеві.
Слід звернути увагу на те, що 29.09.2007року позивач звертався з претензією до відповідача, в якій вимагав повернути кошти, перераховані у розмірі 151.000грн. із зазначенням строку повернення, однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення (а.с.34-35).
Також статтею 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пункт 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до статті 15 Цивільного кодекс України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання, а тому, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, позовні вимоги ґрунтуються на законі та є такими, що підлягають задоволенню. Оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для зміни або скасування відсутні.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, с.Станіслав Білозерського району Херсонської області, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 23.06.2008р. у справі №1/119-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Мойсеєнко Т. В. Хуторной В.М.