ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2011 р. Справа № 2a-1787/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю :
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення коштів в сумі 1012,53 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
12 червня 2011 року Івано-Франківський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення зайво виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю в сумі 1012,53 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частин 2 та 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за період з 19.04.2010 року до 29.07.2010 року зайво отримано матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 1012,53 грн.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання з'явився, позов визнав повністю, пояснив, що 19.06.2009 року звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з метою пошуку роботи, згідно з якою, йому було призначено виплату допомоги по безробіттю. З 19.04.2010 року надавав послуги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на підставі договору про надання послуг від 19.04.2010 року № 1, про що своєчасно не повідомив Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами зазначеного Закону та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" безробітними можуть бути визнані працездатні особи працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" .
Судом встановлено, що відповідач 19.06.2009 року звернувся в Івано-Франківський центр зайнятості з метою пошуку роботи, згідно поданої заяви відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с 7-8).
В судовому засіданні встановлено, що 11.03.2011 року позивачем проведено звірку з ДПА та складено Акт № 419 від 18.03.2011 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з якого вбачається, що ОСОБА_2 з 19.04.2010 року надавав послуги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на підставі договору про надання послуг від 19.04.2010 року № 1 (а.с. 9 - 10). Виявлений факт надання послуг підтверджується також договором №1 від 19.04.2010 року (а.с. 13).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", як застрахована особа зареєстрована в установленому порядку як безробітня, зобов’язана своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Керуючись частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Судом встановлено, що сума виплаченого матеріального забезпечення з 19.04.2010 року по 29.07.2010 року, яка підлягає поверненню становить 1012,53 грн. (а.с. 11).
15.04.2011 року відповідачу було надіслано повідомлення щодо повернення коштів в зазначеній сумі, однак зайво виплачена матеріальна допомога відповідачем не була повернена (а.с. 14).
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 за період з 19.04.2010 року по 29.07.2010 року зайво виплачена матеріальна допомога по безробіттю в сумі 1012,53 грн., яка ним не повернута та підлягає стягненню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (76000, вул. В. Стуса, 45/2, м. Івано-Франківськ, код ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Івано-Франківського міського центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 19.04.2010 року по 28.06.2010 року в загальній сумі 1012 (одну тисячу дванадцять) гривень 53 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 06.07.2011 року.