Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
18.01.2011 р. 10:16 Справа № 2а-8564/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Миколаївської області", вул.Нікольська 47, м.Миколаїв, 54027;
доУправління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва, вул.Артилерійська 19, м.Миколаїв, 54030;
проскасування рішення №2172 від 11.11.10р.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, наказ №388-0 від 05.11.10р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №10143/07 від 02.06.08р.;
Державне підприємство "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Миколаївської області" пред’явило позов до Управління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва з вимогою скасувати рішення №2172 від 11.11.2010р.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення відповідача прийнято без врахування внесків, що здійснені позивачем, а також тим, що не відображено в особового рахунку відповідачем суми, що внесені на оплату пенсійних внесків 10 серпня 2010 року та 09 вересня 2010 року. Крім того, позивач зазначив, що чинним законодавством не надано право державному органу змінювати призначення платежу.
Відповідачем позовні вимоги не визнано, зазначено, що суми які надійшли від позивача розподілені на погашення боргу по внескам, фінансовим санкціям та пені відповідно до ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, -
встановив:
Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст.14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.
11 листопада 2010 року Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва було винесено рішення № 2172 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органом ПФУ (а.с.10).
Відповідно до ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до матеріалів справи, а саме картки особового рахунку позивача (а.с.27-29) відповідачем було зараховано суми внесків позивача на суму 13503,58грн. та 5605,89грн., таким чином посилання позивача на те, що рішення прийнято без врахування внесків, що ним здійсненні позивачем є помилковим, так як всі суми перераховані до Пенсійного фонду відображені в картці особового рахунку.
Посилання позивача, що чинним законодавством не надано право органам ПФУ змінювати призначення платежу є безпідставним, так як погашення заборгованості проводиться в порядку календарної черговості їх виникнення, що передбачено ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Статті 79 та 86 КАС України передбачають, що письмовими доказами є документи, акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.
Доводи позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для несплати недоїмки, пені та фінансових санкцій до органів ПФУ.
Враховуючи вищевикладене, рішення Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва №2172 від 11.11.10р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органом ПФУ, є правомірним.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі покладені на позивача.
У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О. А. Зіньковський
постанова складена у повному обсязі
21.01.2011р.