ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.09.2015Справа № 910/20557/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії

України"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

2) Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту (IATA)

про визнання правочину недійсним та зобов'язання виконувати умови договору

Суддя Андреїшина І.О.

представники учасників судового процесу:

від позивача: Гончаренко Є.С., Козуб Б.Ю., Повар О.М.

від відповідача-1: Конопка І.І.

від відповідача-2: Чорноус А.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (Авіакомпанія МАУ, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (Банк, відповідач) про визнання Повідомлення про переуступку та підтвердження отримання від 29.04.2013 недійсним та зобов'язання виконати умови договору застави майнових прав № 2551ИП/0708 від 30.07.2008.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивач посилається на те, що Повідомлення про переуступку та підтвердження отримання від 29.04.2013 (Повідомлення) є значним правочином у розумінні чинного законодавства та укладено сторонами з порушенням вимог ч. 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» за відсутності відповідного рішення загальних зборів акціонерів позивача. Крім того, зміст Повідомлення не відповідає вимогам статей 512, 513, 572 Цивільного кодексу України, оскільки всупереч положенням Повідомлення позивач не відступав відповідачу права вимоги, що є предметом застави за договором застави майнових прав № 2551ИП/0708 від 30.07.2008 (Договір застави), а таке відступлення могло стати лише наслідком звернення стягнення на заставлене майно, чого насправді не було. Невиконання ж відповідачем умов Договору застави полягає в обмеженні останнім позивача у доступі до коштів, що обліковуються на рахунках позивача у Банку та права вимоги на які є предметом Договору застави. Згідно з положеннями Договору застави та чинного законодавства відповідні кошти, на думку позивача, належать йому та саме він має право такими коштами розпоряджатися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 вказаний вище позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20557/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 до участі у справі відповідачем залучена Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (International Air Transport Association), що має в Україні офіційно зареєстроване представництво - Представництво «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» (вул. Боричів Тік, 33/6А, м. Київ, Україна).

10 серпня 2015 року, разом з позовною заявою у даній справі, до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій позивач просить суд заборонити Міжнародній Асоціації Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі Представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» перераховувати грошові кошти (надходження за системою взаєморозрахунків BSP Україна на підставі укладеного з позивачем договору № 010-BSP/PS від 31.03.2006, з наступними змінами та доповненнями) на усі та будь-які рахунки позивача, відкриті у Банку, а також на усі та будь-які рахунки Банку.

Заява мотивована наступним.

31.03.2006 між позивачем та Представництвом «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» (ІАТА Україна) укладено договір № 010-BSP/PS, згідно з яким ІАТА Україна зобов'язалась перераховувати виручку від продажу авіаперевезень позивача за системою надходжень BSP Україна на поточний рахунок позивача у Банку. Права на виручку позивача за системою надходжень BSP Україна перебувають у заставі Банку на підставі Договору застави, положення якого не обмежують позивача у праві розпоряджатися відповідною виручкою.

Повідомленням про переуступку та підтвердження отримання від 29.04.2013, позивач та відповідач повідомили Міжнародну Асоціацію Повітряного Транспорту (International Air Transport Association), інтереси якої в Україні представляє ІАТА Україна, про необхідність виплачувати виручку від продажу авіаперевезень позивача за системою надходжень BSP Україна Банку шляхом перерахування коштів відповідно до інструкцій Банку, які останній може періодично надавати (п. 2.1 Повідомлення). Умови Повідомлення також не обмежують позивача у праві розпоряджатися надходженнями за системою BSP Україна.

Однак, всупереч положенням Договору застави та Повідомлення, Банк з грудня 2014 року обмежує МАУ в доступі до коштів, що надходять від продажу авіаквитків за системою надходжень BSP Україна на поточний рахунок позивача у Банку, що встановлено судовими рішеннями у справі № 910/1085/15-г, та свідчить про свідоме порушення Банком прав позивача як заставодавця на доступ до предмету застави.

На думку Авіакомпанії МАУ, такі дії Банку, що мають тривалий характер, утруднять виконання рішення суду у даній справі, адже подальше блокування Банком надходжень за системою BSP Україна фактично унеможливить виконання рішення суду в частині зобов'язання Банку виконувати умови Договору застави, у тому числі не чинити перешкод Позивачу у розпорядженні надходженнями за системою BSP Україна понад ті суми, що станом на 03.08.2015 вже заблоковані Банком.

У судовому засіданні 23.09.2015 представник Банку заперечив проти доводів заяви позивача про забезпечення позову та просив у її задоволенні відмовити, в той час як представник Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) відповідну заяву підтримав.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, здійснивши оцінку наведених сторонами обґрунтувань та наявних у справі доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписами п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішення питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тобто, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до змісту п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 у справі № 910/1085/15-г за позовом Авіакомпанії МАУ до Банку, третя особа - ІАТА Україна, про внесення змін до умов договору, зобов'язання вчинити дії та визнання права, що в частині виключення пункту 8.3 з укладеного між позивачем та відповідачем договору про відновлювальну кредитну лінію № 598v-01-05 від 23.12.2005, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2015, встановлено, що Банк з грудня 2014 року безпідставно не виконує платіжних доручень позивача, чим обмежує останнього у доступі до коштів, розміщених на рахунках у Банку.

Вказані обставини носять преюдиціальний характер та не потребують доказування у даній справі в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, порушення Банком права позивача на розпорядження коштами, у тому числі надходженнями за системою BSP Україна, що містяться на рахунках позивача у Банку, встановлені у справі № 910/1085/15-г та не є припущеннями, як заявляє Банк.

Наявність в матеріалах справи листів Банку від 24.12.2014 № 11-071332/18894 та від 13.01.2015 № 11-071332/298, що містять вимогу Банку про дострокове повернення позивачем кредитних коштів, яка станом на сьогодні не задоволена, вказує на наявність між сторонами спору з даного питання, до вирішення якого Банк не має наміру повертати позивачу доступ до розміщених у Банку коштів та коштів, що надходять до Банку на періодичній основі.

З огляду на те, що виручка від продажу авіаперевезень за системою BSP Україна надходить на рахунки МАУ на періодичній основі, її подальше надходження на рахунки МАУ в Банку та/або рахунки Банку (у випадку надання останнім відповідної інструкції ІАТА згідно з Повідомленням), унеможливить виконання рішення суду в частині зобов'язання Банку не чинити перешкод позивачу у розпорядженні надходженнями за системою BSP Україна, оскільки фактичні обставини справи свідчать про небажання Банку відновлювати доступ позивача до власних коштів.

Крім того, у випадку визнання Повідомлення недійсним, позивачу буде складно повернути кошти, що надходитимуть в Банк відповідно до умов Повідомлення з підстав, зазначених вище.

Більш того, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 17.09.2015 №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», що виходячи з положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тільки підтверджує твердження позивача про унеможливлення отримання власних коштів у випадку їх перерахування на рахунки, відкриті в Банку.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку про те, що вжиття запитуваних позивачем заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співрозмірним заходом до забезпечення позову в справі № 910/20557/15 та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити повністю.

2. З метою забезпечення позову у даній справі заборонити Міжнародній Асоціації Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі Представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» (вул. Боричів Тік, 33/6А, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ 26558923) перераховувати грошові кошти (надходження за системою взаєморозрахунків BSP Україна на підставі укладеного з Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» Договору № 010-BSP/PS від 31.03.2006 року, з наступними змінами та доповненнями) на усі та будь-які рахунки Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», відкриті у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит», а також на усі та будь-які рахунки Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (вул. Артема, 60, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ 09807856).

3. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа.

4. Дана ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 23 вересня 2015 року.

5. Строк пред'явлення даної ухвали про забезпечення позову до виконання до 23 вересня 2016 року.

6. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (вул. Лисенка, 4, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ 14348681).

7. Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі Представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» (вул. Боричів Тік, 33/6А, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ 26558923).

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя І.О. Андреїшина