ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.10р. Справа № 7/207-09

За позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до

відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Акціонерного товариства "Євроекологія", Прага, Чеська Республіка

про визнання недійсним доповнення від 25.12.1996 року до кредитної угоди від 09.12.1994 року

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: заступник начальника юридичного відділу Департаменту забезпечення діяльності Дніпропетровської міської ради - апарату Дніпропетровської міської ради - ОСОБА_1- довіреність №7/11-585 від 07.06.10р.;

від відповідача-1: заступник начальника юридичного відділу Департаменту забезпечення діяльності Дніпропетровської міської ради - апарату Дніпропетровської міської ради - ОСОБА_2- довіреність №7/11-584 від 07.06.10р.;

від відповідача-2: представник за довіреністю б/н від 17.05.2010р. - ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) звернулася до господарського суду з позовом до відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ), відповідача-2: Акціонерного товариства "Євроекологія" (Прага, Чеська Республіка) про визнання недійсним доповнення від 25.12.1996р. до кредитної угоди від 09.12.1994р., укладеної між Акціонерним товариством "Євроекологія" та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що доповнення від 25.12.1996р. до кредитної угоди від 09.12.1994р. містить підпис міського голови ОСОБА_5, печаткою виконкому Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів підпис не скріплений. На час укладення доповнення, що оспорюється, діяв Закон України "Про місцеві ОСОБА_4 народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування". Відповідно до ст. 23 цього Закону найвищою посадовою особою міської ОСОБА_4 був голова міської ОСОБА_4 народних депутатів, а не міський голова, як це вказано у доповненні до кредитної угоди. Поняття "міський голова" було введене лише Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р., який набрав чинності з 12.06.2007р. Голова міської ОСОБА_4 народних депутатів за положеннями Закону України "Про місцеві ОСОБА_4 народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" є одночасно головою виконавчого органу місцевого самоврядування. Виконавчий комітет ОСОБА_4 народних депутатів був виконавчим і розпорядчим органом відповідної ОСОБА_4, їй підпорядкованим та підзвітним. У міській ОСОБА_4 за рішенням відповідної ОСОБА_4 виконавчі комітети могли не утворюватися. У таких випадках виконавчо-розпорядчі функції здійснював голова ОСОБА_4 одноособово. Між тим, оскільки у м. Дніпропетровську на час укладення доповнення до кредитної угоди, тобто за станом на 25.12.1996р., виконавчий комітет Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів був створений, голова Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів не мав повноважень одноособово вирішувати питання, про які йде мова у доповненні до кредитної угоди, а саме щодо визначення та визнання суми заборгованості, включення до плану бюджету міста суми боргу та відсотків по ньому, про вирішення спорів по виконанню кредитної угоди на території Чеської Республіки, а не України, та Третейським судом при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки і ОСОБА_7 Чеської Республіки в місті Прага. Виконавчим же комітетом Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів рішення з вказаних питань не приймалися. За наведених обставин, на думку позивача, голова Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів ОСОБА_5 не мав необхідного обсягу повноважень на укладення спірного доповнення до кредитної угоди, що, з огляду на приписи п. 2 ст. 203 ЦК України, є підставою для визнання правочину (спірного доповнення) недійсним. Також, за наведених обставин, підписання ОСОБА_5 доповнення до кредитної угоди не відповідало внутрішній волі учасника правочину –виконкому Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів щодо бажання укласти вказане доповнення, що є підставою для визнання спірного доповнення недійсним за п. 3 ст. 203 ЦК України. Окрім того, позивач зазначає, що протягом 1996 року, в тому числі у грудні 1996 року, голова Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів ОСОБА_5 у відрядження за межі України не виїжджав, а тому укласти доповнення до кредитної угоди у м. Прага Чеської Республіки не міг.

Позивач також зазначає, що спірне доповнення до кредитної угоди виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів не укладалося та відсутнє як у Дніпропетровської міської ради, так і її виконавчого комітету. Копія вказаного доповнення надійшла до Дніпропетровської міської ради з Арбітражного суду при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки і ОСОБА_7 Чеської Республіки в пакеті позовних документів відповідача-2 про стягнення з Дніпропетровської міської ради та її виконкому процентів та збитків у сумі 5 003 190, 47 доларів США по кредитній угоді лише 10.06.2009р. Тому позивач вважає, що позовна давність для оскарження доповнення до кредитної угоди пропущена з поважних причин.

В подальшому, позивач уточнив правові підстави позову. Позивач вважає, що спірне доповнення до кредитної угоди підлягає визнанню недійсним в силу ст. 48 ЦК УРСР, що діяв на час його укладення, оскільки укладене з порушенням вимог Закону України "Про місцеві ОСОБА_4 народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", який був чинний на той час.

Мотивуючи звернення з даним позовом на підставі законодавства України та до господарського суду Дніпропетровської області, позивач посилається на положення Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, ратифікованого Законом України 10.01.2002р., відповідно до якого правовідносини, що виникають в результаті укладення договорів, регулюються законодавством, яке обирається за згодою їх учасників; якщо учасники не змогли домовитися, ці відносини регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої було укладено договір. За доводами позивача, спірне доповнення до кредитної угоди не є самостійним договірним документом, а є доповненням до угоди, яка укладена у м. Дніпропетровську, у зв’язку з чим даний спір підлягає розгляду за законодавством України. Також, відповідно до положень Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах справи з вирішення спорів, що виникають з договірних відносин, є компетентним вирішувати орган юстиції тієї Договірної сторони, на території якої має місце знаходження відповідач. Оскільки відповідачем у справі є виконком Дніпропетровської міської ради, вказаний спір підлягає розгляду в судах України.

Відповідач-1 позов визнає в повному обсязі. Відповідач-1 також стверджує про відсутність у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради спірного доповнення до кредитної угоди, про отримання копії цього доповнення 10.06.2009р. з Арбітражного суду при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки і ОСОБА_7 Чеської Республіки в пакеті позовних документів. Відповідач-1 не приймав рішень з питань, про які йде мова в спірному доповненні. Відповідач-1 повністю погоджується з доводами позивача, наведеними в позові в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач-2 подав письмову заяву, в якій послався на помилковість порушення господарським судом Дніпропетровської області провадження у даній справі. Відповідач-2 вважає, що будь-які спори, що виникають з кредитної угоди від 09.12.1994р., укладеної в м. Прага між позивачем та відповідачем-2, можуть розглядатися виключно відповідним чеським судом та виключно на підставі чеського права. Відповідач-2 є резидентом Чеської Республіки, його місцезнаходженням є м. Прага. На території України відповідач-2 не має і не мав ні місцезнаходження, ні будь-яких філій, представництв чи інших структурних підрозділів, ні будь-якого нерухомого майна. Відповідно до загального принципу, встановленого ст. 124 ГПК України щодо компетенції господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій, господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України. Аналогічні положення містить ч. 5 ст. 48 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах. Виключний перелік підстав, за яких українські суди повноважні приймати до провадження і розглядати справи з іноземним елементом, визначає ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право". Щодо спірних правовідносин такі підстави відсутні. Відповідно, відповідач-2 вбачає підстави для припинення провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також, відповідач-2 зазначає, що згідно п. 6 додаткової угоди від 25.12.1996р., яка є доповненням до кредитної угоди від 09.12.1994р., будь-який спір, що виникає у зв’язку з кредитною угодою від 09.12.1994р. підлягає вирішенню виключно Третейським судом при ОСОБА_6 Чеської Республіки і ОСОБА_7 Чеської Республіки в м. Прага. За доводами відповідача-2, ця норма повністю узгоджується з вимогами законодавства, зокрема, ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та міжнародними угодами, зважаючи на те, що кредитну угоду підписано в м. Прага і місцезнаходженням кредитора (позикодавця), яким є відповідач-2, також є м. Прага. Додаткова угода від 25.12.1996р. є чинною на момент звернення з позовом у даній справі, отже підлягає безумовному застосуванню і підсудність спору має визначатися саме на її підставі. Відповідно, будь-які спори, пов’язані з кредитною угодою від 09.12.1994р., в тому числі спори про визнання її недійсною повністю або частково, підлягають вирішенню виключно зазначеним вище третейським судом. Відповідач-2 звертає увагу на те, що питання законності додаткової угоди від 25.12.1996р., як і питання наявності у осіб, що її підписали, повноважень на це, вже було предметом судового дослідження у спорі між тими ж сторонами. За результатами судового дослідження Третейським судом при ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Чеської Республіки спростовано доводи Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету щодо незастосування додаткової угоди від 25.12.1996р. та винесено рішення у справі № Rsp 382/04, яким позовні вимоги відповідача-2 задоволено в повному обсязі. Зазначене рішення визнано в Україні у встановленому законодавством порядку таким, що підлягає примусовому виконанню, та виконано в повному обсязі. Питання підвідомчості спору Третейському суду при ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Чеської Республіки було розглянуто окремо Президією цього суду, який виніс постанову від 14.05.2005р., встановивши відсутність законних підстав для незастосування додаткової угоди від 25.12.1996р. та визнавши Третейський суд при ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Чеської Республіки єдиним компетентним судом при розгляді справ, пов’язаних з виконанням кредитної угоди від 09.12.1994р.

Окрім того, відповідач-2 зазначає, що на час звернення Дніпропетровської міської ради з позовом у даній справі в провадженні Третейського суду при ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Чеської Республіки перебувала та перебуває на даний час порушена 26.05.2009р. справа № Rsp 731/09 за позовом відповідача-2 до Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету про стягнення відсотків, штрафних санкцій та збитків, заподіяних неналежним виконанням кредитної угоди від 09.12.1994р., яка є продовженням справи № Rsp 382/04, рішенням в якій стягнено основну заборгованість за кредитною угодою від 09.12.1994р. На думку відповідача-2, зазначена обставина виключає можливість прийняття позовної заяви у даній справі будь-яким українським судом.

Також, відповідач-2 надав заперечення по суті спору. Зокрема, за доводами відповідача-2, спірне доповнення від 25.12.1996р. до кредитної угоди укладене відповідачем-2 не з Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів, а з Дніпропетровською міською ОСОБА_4 народних депутатів. Відповідно, відповідач-1 не може бути відповідачем у даному спорі, а залучення його до участі в спорі в якості відповідача спрямоване на штучну зміну підсудності спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "Євроекологія" (м. Прага, Чеська Республіка), як кредитором, та ОСОБА_4 народних депутатів м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ), як позичальником, укладено кредитну угоду, яка Акціонерним товариством "Євроекологія" підписана 09.12.1994р. у м. Прага.

Посилань на дату підписання та місце підписання цієї угоди головою ОСОБА_4 народних депутатів м. Дніпропетровська М. ОСОБА_5 угода не містить.

Пункт 9 кредитної угоди передбачає, що Акціонерне товариство "Євроекологія" надасть ОСОБА_4 народних депутатів м. Дніпропетровська кредит в сумі 10 млн. доларів США, який буде погашений взаєморозрахунками до 1 кварталу 1996 року.

25.12.1996р. укладено Угоду –доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р. між ОСОБА_4 народних депутатів м. Дніпропетровська та Акціонерним товариством "Євроекологія".

За змістом цієї угоди вона укладена також в м. Прага.

З боку ОСОБА_4 народних депутатів м. Дніпропетровська угода підписана ОСОБА_5, посадове становище якого зазначено як міський Голова.

Згідно п. 1 Угоди від 25.12.1996р.- доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р. у відповідності з кредитною угодою від 09.12.1994р. між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ОСОБА_4 народних депутатів та Акціонерним об'єднанням "ОСОБА_8 Інтернейшнл Корпорейшн" передбачено кредитування підприємств комунального господарства м. Дніпропетровська на суму до 10 млн. доларів США.

Відповідно до п. 2 Угоди від 25.12.1996р. - доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р. право підпису всіх документів по даній угоді від імені позичальника також надане Виконкому м. Дніпропетровська, який буде здійснювати всі взаєморозрахунки та взаємозаліки з кредитором.

Угода від 25.12.1996р.- доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р. містить положення про те, що у разі, якщо між сторонами, що виконують кредитну угоду від 09.12.1994р., виникнуть розбіжності, які не могли бути вирішені мирним шляхом, то будь-який спір, що виник у зв’язку з вищезазначеною кредитною угодою буде, з виключенням правомочності загальних судів, вирішуватися з остаточною юридичною силою третейським розглядом в Третейському суді при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки та ОСОБА_7 Чеської Республіки в м. Прага у відповідності з його Правилами трьома суддями, призначеними відповідно до цих Правил з запрошенням арбітра з України (п.6). Якщо в подальшому позичальником або підприємствами комунального господарства будуть укладені та підписані контракти, протоколи, угоди, в тому числі різні доповнення як до даних документів, так і до кредитної угоди від 09.12.1994р., та якщо кредитна угода від 09.12.1994р. і всі в подальшому підписані документи мають відношення одне до одного, пов’язані між собою взаємними правами та обов’язками сторін, що містяться як в раніше підписаних документах, так і в тих, що виникли в подальшому, то у разі виникнення будь-якого спору, який не може бути врегульований шляхом переговорів, всі спори будуть, з виключенням правомочності загальних судів, вирішуватися з остаточною юридичною силою третейським розглядом в Третейському суді при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки та ОСОБА_7 Чеської Республіки в м. Прага у відповідності з його Правилами трьома суддями, призначеними відповідно до цих Правил з запрошенням арбітра з України (п. 6.1.).

Згідно п. 7 Угоди від 25.12.1996р. - доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р., як кредитна угода від 09.12.1994р., так і будь-які подальші переговори, угоди, доповнення, акти, додатки, які мають відношення до кредитної угоди, або виникають із взаємних прав та обов’язків, зазначених в даній кредитній угоді, або виникли на підставі даної кредитної угоди (в тому числі цього доповнення) регулюються чеським правом.

Враховуючи ті обставини, що кредитна угода від 09.12.1994р. укладена між Акціонерним товариством "Євроекологія" та ОСОБА_4 народних депутатів м. Дніпропетровська, Угода від 25.12.1996р. є доповненням до кредитної угоди від 09.12.1994р., а також враховуючи безпосередньо зміст Угоди від 25.12.1996р. - доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р., зокрема п. 1, п. 2, Угода від 25.12.1996р. - доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р. укладена між позивачем та відповідачем-2, а не між відповідачем-1 та відповідачем-2, як про це стверджує позивач у справі.

Відповідно, відповідач-1 не є належним відповідачем у даному спорі, оскільки не є стороною спірної Угоди, а надання йому позивачем при зверненні з позовом статусу відповідача-1 не може впливати на вирішення питання підвідомчості та підсудності даного спору господарським судам. Спір щодо визнання недійсною Угоди від 25.12.1996р. - доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р. є спором між позивачем та відповідачем-2, з огляду на що і повинна визначатися підсудність цього спору.

Відповідно до ст. 124 ГПК України в редакції, що діяв на дату порушення провадження у даній справі, господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12-17 цього Кодексу. Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо: місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України; іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

З системного зв'язку всіх частин ст. 124 ГПК України вбачається, що справа за участю іноземних підприємств і організацій підлягає розгляду господарськими судами України, якщо відповідач - іноземне підприємство і організація має на території України філію, представництво, інший відособлений підрозділ, або ж іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

З 01.09.2005р. набрав чинності Закон України "Про міжнародне приватне право", який встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок (далі норми Закону наведені в редакції, що діяв на час порушення провадження у даній справі).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону даний Закон застосовується до такого питання, що виникає у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, як підсудність судам України справ з іноземним елементом.

А відповідно до визначення термінів, наведених в ст. 1 Закону, іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.

Підсудність справ з іноземним елементом судам України визначає ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", а виключну підсудність –ст. 77 цього Закону.

Дана справа, враховуючи положення ст. ст. 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" не підсудна господарським судам України.

При цьому, суд враховує, що:

-          кредитна угода від 09.12.1994р., доповнення до якої оспорюється у даній справі, укладена в м. Прага, що виключає можливість застосування п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право";

-          на території України відповідач-2 у справі не має місцезнаходження, не знаходиться його філія або представництво, що виключає можливість застосування п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право";

-          сторони не передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, що виключає можливість застосування п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Також, відповідно до ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Законом України від 10.01.2002р. № 2927-ІІІ ратифіковано Договір між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах.

Відповідно до підпункту а) пункту 1 статті 1 Договору для цілей цього Договору розуміється, що цивільними вважаються такі справи, які виникають, в тому числі, із комерційних правовідносин, а відповідно до підпункту б) пункту 1 статті 1 Договору органами юстиції визнаються органи Договірних Сторін, які мають право приймати рішення та здійснювати відповідні дії у справах, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті Договору (повноваження цих органів визначені законодавством кожної з цих країн).

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Договору справи з вирішення спорів, що виникають з договірних відносин, є компетентним вирішувати орган юстиції тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання, перебування чи знаходження відповідач або знаходиться спірне нерухоме майно.

Отже, відповідно до міжнародного договору України, враховуючи місцезнаходження відповідача-2, дана справа також підлягає вирішенню органом юстиції Чеської Республіки.

Окрім того, Угода від 25.12.1996р. - доповнення до кредитної угоди від 09.12.1994р., яка оспорюється у даній справі, містить угоду про вирішення спорів що виникають з кредитної угоди від 09.12.1994р. та угод, доповнень до неї, Третейським судом при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки та ОСОБА_7 Чеської Республіки в м. Прага.

На час вирішення даного спору Арбітражним судом при ОСОБА_6 Чеської Республіки та ОСОБА_7 Чеської Республіки розглядається справа за позовом Акціонерного товариства "Євроекологія" до відповідачів: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради про стягнення 1 403 694, 59 доларів США з нарахуваннями.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", яка з огляду на ч. 1 ст. 1 цього ж Закону застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном, суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідач-2 в поданій першій заяві щодо суті спору, в тому числі з підстав наявності арбітражної угоди, просить припинити провадження у даній справі.

Суд не вбачає підстав для визнання арбітражної угоди недійсною, такою, що втратила чинність або не може бути виконана.

Отже, за наведених встановлених вище обставин справи, спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, як в силу Законів України, що регулюють питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, так і в силу укладеної між позивачем та відповідачем-2 арбітражної угоди.

Провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Припиняючи провадження у даній справі господарський суд також враховує, що Арбітражним судом при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки та ОСОБА_7 палаті Чеської Республіки вже вирішувався спір у справі (справа № Rsp 382/04) за позовом Акціонерного товариства "Євроекологія" до відповідачів: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради про стягнення 712 339, 68 доларів США з власністю, який ґрунтувався на кредитній угоді від 09.12.1994р. При розгляді зазначеної справи розглядалося питання наявності повноважень (компетенції) у Арбітражного суду розглядати справу. Зі змісту прийнятого рішення у названій справі вбачається, що Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради висував пропозицію припинення арбітражного розгляду з причин відсутності повноважень Арбітражного суду розглядати справу, яку розглянула Президія Арбітражного суду та видала з цього питання постанову від 14.05.2005р. В постанові Президія Арбітражного суду зазначила, що заперечення проти відсутності повноважень у даного Арбітражного суду для слухання і винесення рішень з цієї справи, відхилене; повноваження даному Арбітражному суду для слухання і винесення рішення у цій справі надані. Арбітражним судом надавалася оцінка Угоді від 25.12.1996р.

Рішення Арбітражного суду при ОСОБА_6 палаті Чеської Республіки та ОСОБА_7 палаті Чеської Республіки у справі № Rsp 382/04 визнане в Україні у встановленому законодавством порядку таким, що підлягає примусовому виконанню.

Враховуючи встановлені обставини справи, положення законодавства, суд відхиляє доводи позивача та відповідача-1 щодо наявності компетенції господарського суду на вирішення даного спору.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. 47 ГПК України, п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, з подальшими змінами, сплачені позивачем державне мито у розмірі 85, 00 грн. та сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн., підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, з подальшими змінами, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Повернути Дніпропетровській міській раді (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний код 26510514) з державного бюджету державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., оплачене платіжним дорученням № 1362 від 25.09.2009р., яке міститься в матеріалах справи, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., оплачені платіжним дорученням № 1363 від 25.09.2009р., яке міститься в матеріалах справи, про що видати довідки.

Суддя ОСОБА_9