ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № Б-50/48-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

на постанову та ухвалу від 02.06.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 господарського суду Харківської області

у справі№ Б-50/48-09 господарського суду Харківської області

за заявою боржникафізичної особи -підприємця ОСОБА_4

провизнання банкрутом

ліквідатор арбітражний керуючий Немашкалов В.М.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "ОТП Банк" - Чорний А.М., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2009 порушено провадження у справі № Б-50/48-09 про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, Боржник) за заявою останнього в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 13.07.2009 Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бережного О.І.

В подальшому ухвалами місцевого господарського суду кандидатура арбітражного керуючого для призначення ліквідатором Боржника неодноразово змінювалась.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2013 ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Немашкалова В.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2015 (суддя Швидкін А.О.) задоволено клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Немашкалова В.М. про частковий розподіл коштів; затверджено оплату послуг ліквідатору Боржника - арбітражному керуючому Немашкалову В.М. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за час здійснення ним повноважень ліквідатора з 11.09.2013 по 11.02.2015 відповідно до звіту про оплату послуг ліквідатора; затверджено оплату витрат ліквідатора ФОП ОСОБА_4 в ліквідаційній процедурі станом на 11.02.2015 на підставі довідки про оплату за вчинення нотаріальних дій на суму 5 000 грн.; визначено порядок оплати послуг ліквідатору ФОП ОСОБА_4 - арбітражному керуючому Немашкалову В.М. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за час здійснення ним повноважень ліквідатора з 11.09.2013 по 11.02.2015 та порядок оплати витрат ліквідатора шляхом перерахування коштів із депозитного рахунку приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.04.2015.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Білоусова Я.О., Здоровко Л.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 21.04.2015 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "ОТП Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, ухвалу господарського суду Харківської області від 21.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Немашкалова В.М. про частковий розподіл коштів.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ч.6 ст.31, ст.49 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Банку, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Немашкалова В.М. про частковий розподіл коштів, затвердження оплати послуг ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат за час здійснення ним повноважень ліквідатора з 11.09.2013 по 11.02.2015, затвердження оплати витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі станом на 11.02.2015 на суму 5 000 грн., визначення порядку оплати послуг та витрат ліквідатора шляхом перерахування коштів із депозитного рахунку приватного нотаріуса, суд першої інстанції зазначив, що клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Немашкалова В.М. є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства.

З вказаними висновками повністю погодився суд апеляційної інстанції та з посиланням на норми ст. ст. 31, 48 Закону про банкрутство додав, що суд повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатору у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця, оскільки арбітражний керуючий має встановлене Законом право на оплату своїх послуг та відшкодування понесених ним витрат відповідно до Закону. При цьому, апеляційним судом зазначено, що суми витрат та послуг ліквідатора є підтвердженими, обґрунтованими, тому підлягають визнанню.

Заперечуючи вказані висновки господарських судів Банк зазначив, що місцевий та апеляційний суди дійшли помилкового висновку про те, що редакція Закону про банкрутство, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає можливість постановлення ухвали про часткове відшкодування витрат ліквідатора, а використання коштів з депозитного рахунку приватного нотаріуса для часткового відшкодування таких витрат можливе без задоволення вимог кредиторів. Крім цього, за твердженням заявника касаційної скарги, оскаржувані рішення стосовно використання коштів можуть мати наслідком неможливість виконання рішення в разі визнання недійсними оскаржуваних договорів купівлі-продажу та вплинути на реалізацію права реституції за оскаржуваними правочинами.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених судами обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, загальний порядок оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульований ст.31 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч.12 вказаної статті оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Згідно з ч.14 ст. 31 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Частиною 16 названої норми передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Відповідно до ч.7 ст.48 Закону про банкрутство у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. ст. 31, 48 Закону про банкрутство, суд повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатору у справі про банкрутство громадянина-підприємця, оскільки арбітражний керуючий має право на оплату своїх послуг та відшкодування понесених ним витрат відповідно до Закону.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти у розмірі 62 634,90 грн. були зараховані на депозитний рахунок приватного нотаріуса Ємець І.О., що підтверджується платіжним дорученням №34 від 12.08.2013.

Відповідно до п. п. 9.1, 9.2. п. 9 Глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 видача з депозиту грошових сум або цінних паперів здійснюється за заявою, яку подає депонент, за заявою та рішенням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина-підприємця.

Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що розрахунок розміру оплати послуг ліквідатора Немашкалова В.М. за період виконання ним обов'язків ліквідатора банкрута з 11.09.2013 по 11.02.2015 на суму 41 317,53 грн. є обґрунтованим.

Правомірність та доведеність понесення ліквідатором витрат в ліквідаційній процедурі у розмірі 5 000,00 грн. (оплата за вчинення нотаріальної дії) була встановлена апеляційним судом.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм та враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, касаційний суд вважає законним та обґрунтованим висновок судів про наявність підстав для задоволення клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Немашкалова В.М. про частковий розподіл коштів, затвердження оплати послуг та витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі та визначення порядку оплати послуг та витрат ліквідатора шляхом перерахування коштів із депозитного рахунку приватного нотаріуса.

При цьому, касаційний суд зауважує, що є правомірним на даному етапі провадження у справі саме затвердження (а не стягнення) оплати послуг та витрат ліквідатора Боржника. Оскільки питання щодо фактичного відшкодування послуг та витрат ліквідатора оскаржуваними судовими актами не вирішувалось, колегія суддів не вбачає порушень прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів Боржника, в тому числі і ПАТ "ОТП Банк".

Поряд з викладеним слід зазначити, що доводи заявника касаційної скарги про неправомірний розподіл коштів та про право Банку на першочергове задоволення його вимог як заставного кредитора до уваги не приймаються, оскільки наведені Банком без врахування положень ст. 49 Закону про банкрутство.

Так, відповідно до ч.1 ст.49 Закону про банкрутство до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

При цьому, вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця, задовольняються у третю чергу (ч.2 п. 3 ст. 49 Закону про банкрутство).

Решта доводів касаційної скарги ПАТ "ОТП Банк" зводяться до припущень та не спростовують правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

Керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 47-49, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ст. 80 та ст.ст. 107, 1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі № Б-50/48-09 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 01.10.2015