Справа № 2-1470
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 травня 2009 року м. Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
судді Вірченко О.М.
при секретарі Грузновій О.М.
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
06.04.2009р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що з 1973 р. перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, загальний стаж роботи 39 років, підземний 14 років. Згідно висновку МСЕК від 19.06.2002р. позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 50% в зв’язку із професійним захворюванням – хронічним обструктивним бронхітом пилової етіології та ІІІ група інвалідності. В даний час позивач ставить питання про компенсацію моральної шкоди за професійне захворювання, в зв’язку з тим, що захворювання, викликане шкідливими умовами праці, призвело до моральних страждань, порушило життєві умови, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя. Позивач просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та пояснив, що відчуває фізичні страждання та нервово-емоційний дискомфорт, через отримане професійне захворювання порушилися його життєві зв’язки. Масу негативних емоцій доставляє йому постійні звернення до лікарні, так як раніше він майже не мав проблем зі здоров’ям, неприємні відчуття спричинює й необхідність постійного прийому ліків. Хід протікання хвороби приносить позивачу багато страждань. Особливо загострюється хвороба в вечірній та нічний час. Практично всію ніч він відчуває біль в грудях. Позивач засмучений тим, що порушує сон своїх близьких. Все це призводить до виникнення у позивача душевних хвилювань щодо власної неповноцінності. Просив стягнути на його користь 30 000 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2207р. № 717-V змінено ст. ст. 1, 21, 28, 34 базового Закону щодо виключення положень про відшкодування моральної шкоди застрахованим особам та членам їх сімей. Моральна шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Оскільки позивач отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов’язків, заподіяна йому моральна шкода, згідно зі ст. 237-1 КЗпП України повинна відшкодовуватися власником підприємства або уповноваженим ним органом. Окрім цього, позивачем пропущений тримісячний строкпозовної давнини, встановлений ст. 233 КЗпП України. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
З 1973 р. ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, загальний стаж роботи 39 років, підземний 14 років. Згідно висновку МСЕК від 19.06.2002р. позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 50% за в зв’язку із професійним захворюванням – хронічним обструктивним бронхітом пилової етіології та ІІІ група інвалідності. Професійне захворювання, викликане шкідливими умовами праці, призвело до моральних страждань, порушило життєві умови, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації життя.
Суд вважає доведеним, що позивачу внаслідок професійного захворювання заподіяно моральну шкоду – він переніс фізичні страждання через тривале та стійке відчуття фізичної болі, переживання, пов’язані з пошкодженням здоров’я та необхідністю постійного лікування, зіткнувся з порушенням нормальних життєвих зв’язків через неспроможність здійснювати активну діяльність, незмогу виконувати домашню роботу та ін.
Доводи представника відповідача про те, що в позові слід відмовити, суд не бере до уваги з наступних причин.
Судом встановлено факт заподіяння моральної шкоди позивачеві і він має право на відшкодування цієї шкоди. Правовідносини між ним та відповідачем виникли на час проходження МСЕК та встановлення втрати працездатності і регулюються актом законодавства, який діяв на час виникнення цих правовідносин, в даному випадку ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” на Фонд покладений обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди потерпілим на виробництві. Зупинення в даний час дії окремих його статей не є підставою для відмови в позові про відшкодування моральної шкоди.
Ст. 58 Конституції України закріплений принцип дії закону в часі, а саме до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час якого вони виникли. На момент настання права позивача на відшкодування моральної шкоди норми базового Закону в часті відшкодування моральної шкоди потерпілим діяли, не призупинялися та не скасовувалися.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на перебіг тримісячного строку позовної давнини, встановленого ст. 233 КЗоТ України, так як правовідносини, що виникли між позивачем та Фондом соціального страхування, не належать до трудових, та регулюється нормами спеціального закону – ЗУ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 ЦК України позовна давнина не розповсюджується на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим пошкодженням здоров’я чи смертю.
Суд, керуючись принципами справедливості, розумності та виваженості, вважає доцільним зменшити розмір суми, заявленої позивачем, у відшкодування моральної шкоди до 17 500 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 17 500 грн.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 50 грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.М. Вірченко