Справа № 2-1341/09

      Р І Ш Е Н Н Я

      Іменем України

28 травня 2009 року                                                                                     м. Шахтарськ                                                                                                  

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді                                           Вірченко О.М.

при секретарі                             Грузновій О. М.

за участю позивача                   ОСОБА_1

представника відповідача        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

        25.03.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що з 25.06.2008р. перебував у трудових відносинах з підприємством відповідачем. 27.09.2008р. з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав травму голені лівої ноги. Згідно висновку МСЕК від 10.03.2009 р. позивачу встановлена безстрокова втрата професійної працездатності в розмірі 25% в зв’язку із виробничою травмою. В даний час позивач ставить питання про компенсацію моральної шкоди за отриману на виробництві травму. Стаття 153 КЗпПУ зобов’язує власника забезпечити здорові та безпечні умови праці. Керівництво ТОВ «ОП «Шахтоуправління ім. В. І. Чапаєва» порушило свої обов’язки по охороні праці, не організувало та не створило на належному рівні безпечні умови праці для своїх робітників, також не забезпечило в повному обсязі проведення заходів, які попереджають та виключають настання випадків виробничого травматизму.  Згідно ст. 26 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці. Внаслідок нещасного випадку на виробництві суттєво змінився образ його життя, труднощі доставляє необхідність постійно звертатися до лікаря, приймати медикаменти, обмежувати себе у виборі продуктів харчування, наслідки травми особливо проявляються під час зміни погоди, отримана травма зробили неможливим виконання тяжкої хвороби. Все це приводить позивача до душевних переживань, породжує в ньому почуття неповноцінності, змушує його докладати додаткових зусиль для організації життя. Розмір моральної шкоди, яку позивач вимагає стягнути з відповідача, він оцінює в 15 000 грн.

     Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, раніше позовні вимоги підтримував в повному обсязі, просив їх задовольнити.

     Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, мотивуючи тим, що позивачем необґрунтована сума розміру позовних вимог, позивач при прийомі на роботу був ознайомлений з умовами праці стосовно наявності шкідливих та небезпечних факторів, окрім цього в даний час відсутнє законодавство, яке б регулювало відшкодування моральної шкоди.  

                             Судом в межах заявлених позовних вимог, і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

                              ОСОБА_1 з 25.06.2008 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «ОП «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» в якості прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем. 27.09.2008р. позивач був травмований під час виконання трудових обов’язків.

                                Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 16.02.2009 р. № 56 «Про припинення діяльності ДП «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» діяльність ДП «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» припинено шляхом приєднання до ТДВ «Орендне підприємство ДП «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» та встановлено, що ТДВ «Орендне підприємство ДП «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» є правонаступником прав та обов’язків  ДП «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» згідно із передавальним балансом.

                               Згідно висновку МСЕК від 10.03.2009 р. позивачу встановлена безстрокова втрата професійної працездатності в розмірі 25% в зв’язку з виробничою травмою, наслідки якої   завдають йому моральних страждань – позивач страждає від того, що не має змоги в повній силі виконувати домашню роботу, постійно відчуває свою неповноцінність та ущербність, труднощі йому доставляє необхідність постійно звертатися до лікаря, приймати медикаменти, обмежувати себе у виборі продуктів харчування, наслідки травми особливо проявляються під час зміни погоди та ін. Таким чином, отримана травма призвела позивача до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків  і вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя

                                Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

                       Таким чином, нещасний випадок на виробництві, в результаті якого ОСОБА_1 отримав травму голені лівої ноги, стався в результаті порушення підприємством – відповідачем своїх обов’язків по охороні праці, неналежної організації безпечних умов праці для своїх робітників, неналежного забезпечення заходів, які попереджають та виключають настання випадків виробничого травматизму. Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним, що неналежним виконанням відповідачем заходів з охорони праці позивачу заподіяно моральну шкоду.                                  

                               Ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків  і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.                            

                    Суд вважає, що позивач довів факт його морального страждання, але керуючись принципами справедливості, виваженості та розумності, зменшує розмір позовних вимог до 8 000  грн.    

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» про відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.

                 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління імені ОСОБА_3»  на користь ОСОБА_1  у відшкодування моральної шкоди 8 000  гривень.        

               Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління імені ОСОБА_3»  на користь держави судовий збір  в розмірі 08 грн. 50 коп.

                Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління імені ОСОБА_3» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 грн. 50 коп.

                      Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області.

                      Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

                         Суддя                                                О.М. Вірченко