Судове рішення #4974697

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

 Іменем   України

 

2 вересня    2008 року апеляційний суд Житомирської області   в складі:

головуючого - судді                                 Романова   О.В.

суддів:                                                        Михайловського В.І.,  Андрушкевича С. З.

з участю: прокурора                                 Руденка   В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2008 року, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Цим вироком                                        ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженець і житель АДРЕСА_1,  громадянин України,  судимий :   1). 4.06. 1991 року Лугинським районним судом Житомирської області за  ст. 81 ч.3,   ст.  46 1 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

вироком Коростенського районного суду

Житомирської області від 23.12. 1993 року

за  ст.  ст.  206 ч.2,  45 КК України на 2 роки

позбавлення волі умовно на 2 ( два) роки;

3).вироком цього ж суду від 13.08. 1998 року

за  ст.  ст.  206 ч. 1, 45 КК України на 6 місяців

позбавлення волі умовно з іспитовим

строком на 1 рік та штрафу у сумі 170

гривень,  у прибуток держави ; 4). вироком

цього ж суду від 28.09. 1999 року за  ст.  ст.

140 ч.3,  43,  44   КК України на 9 місяців

позбавлення волі;

 

 

Справа№11-574                                       Головуючий у суді 1-ї    інстанції Категорія  ст.  186 ч.2

КК України                                                Доповідач      Михайловський В.І.

 

2

5). вироком цього ж суду від 25 січня 2001 року за  ст.  102  ст. 45 КК України на 1 рік позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 3 роки та штрафом у сумі 200 гривень у прибуток держави;

6). вироком Кролевецького районного суду Сумської області за  ст.  ст.  186 ч. 1 КК України на   1   рік позбавлення   волі   від  23 січня 2006 року,

засуджений за  ст.  186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за  ст.  357 ч.3 КК України на 2 ( два) роки обмеження волі. На підставі  ст.  70 ч.1 КК України шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно  призначено ОСОБА_1. - 4 ( чотири )  роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому,  до набрання вироком законної сили,  залишено попередній- тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1. рахується з 11 травня 2007 року.

Згідно змісту вироку суду,  8.05. 2007 року,  близько 22-ї години ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння у будинку АДРЕСА_2 таємно викрав з гаманця гроші потерпілого ОСОБА_2 у сумі 50 гривень,  паспорт,  банківську картку банку „ Аваль". Після повернення до вказаного будинку потерпілий ОСОБА_2 виявив зникнення особистого майна та документів,  намагаючись оглянути кишені ОСОБА_1.,  який схопив за сорочку потерпілого,  відштовхнув від себе,  зірвав мотузку з шиї останнього,  на якій був закріплений мобільний телефон та відкрито викрав чуже майно у вигляді мобільного телефону „Самсунг Х-640" вартістю 750 гривень,  сім - карту „ Ді-Джус" вартістю 25 гривень,  на рахунку якої знаходилися кошти у сумі 60 гривень.

Після заволодіння вказаним майном потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_1 вибіг з будинку на вулицю,  з метою утримання майна наніс потерпілому ОСОБА_2. один удар кулаком у верхню частину живота праворуч,  заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження,  що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я,  з місця події ОСОБА_1 згодом зник.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить всебічно розглянути вказану кримінальну справу,  оскільки вважає,  що суд першої інстанції розглянув відносно нього справу упереджено,  з обвинувальним нахилом.  Крім того,  йому було відмовлено в ознайомленні з протоколом судового засідання,  а працівники міліції затримали його під час досудового слідства незаконно.

 

3

 

Судом не взято до уваги те,  що потерпілого ОСОБА_2 було доставлено в судове засідання примусово,  а також наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері похилого віку,  яка хворіє.

Державним обвинувачем надані заперечення на апеляцію засудженого,  в яких він просить апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення,  а вирок Коростенського міськрайонного суду від 5 червня 2008 року щодо нього - без зміни.

Свої заперечення державний обвинувач обґрунтовує тим,  що вина засудженого ОСОБА_1. підтверджена дослідженими по справі доказами,  а сама кримінальна справа розглянута з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача по справі,  висновок прокурора,  який заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1.,  обговоривши її доводи та вивчивши справу,  суд вважає,  що апеляція засудженого задоволенню не підлягає .

Вина ОСОБА_1. у вчиненні злочину,  за який його засуджено судом першої інстанції,  підтверджена наданими органами досудового слідства та дослідженими судом доказами: показами потерпілого ОСОБА_2,  свідка ОСОБА_3,  ОСОБА_4. ,  письмовою заявою ОСОБА_2,  протоколом огляду місця події з доданою схемою,  розпискою ОСОБА_2,  про отримання викраденого телефону,  висновком судово- медичного експерта щодо виявлених у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Дії засудженого ОСОБА_1.,  вчинені щодо потерпілого ОСОБА_2 8.05. 2008 року ,  кваліфіковано вірно: за  ст.  ст.  186 ч.2,  357 ч.3 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог  ст.  65 КК України та обставин,  передбачених  ст.   ст.  66,  67 КК України.

Судом враховано,  що ОСОБА_1 раніше судимий та має рецидив злочину,  останній злочин,  за який його засуджено,  вчинив у стані алкогольного сп'яніння. У даний час ОСОБА_1 має неповнолітню дитину,  як особа характеризується посередньо.

З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу засудженого,  суд першої інстанції обгрунтовано призначив засудженому ОСОБА_1. мінімальну міру покарання,  передбачену санкцією  ст.  186ч.2 КК України,  застосувавши вимоги  ст.  70 ч. 1 КК України.

Приймаючи до уваги викладене,  апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку щодо засудженого ОСОБА_1. та пом'якшення йому міри покарання.

Посилання засудженого на упереджений,  з обвинувальним нахилом розгляд справи,  його незаконне затримання під час розслідування справи та порушення права на захист в частині ознайомлення з протоколом судового засідання є безпідставними та спростовуються наданими письмовими матеріалами справи ,  а також і розпискою самого ОСОБА_1. ( а.с.  221,  52-68).

На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  апеляційний суд, -

 

4

УХВАЛИВ:

 

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від    5 червня 2008 року  щодо нього -   без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація