23.11.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа № 11 а-1429/2010 Головуючий в 1-й інстанції : Непомняща Н.О.

Категорія ч.1 ст. 317 КК України Доповідач: Пляс М.Г.

УХВАЛА

іменем України

23 листопада 2010 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Грушицького А.А.,

суддів Післєгіної Л.М., Пляса М.Г.,

з участю прокурора Литвненко О.О.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 21 липня 2010 року, -

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, проживаючий по вул.Леніна,

30, кв. 4 в м.Нова Каховка, засуджений за ч.І ст. 317 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки, і на нього покладені обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Постановлено стягнути із засудженого на користь держави судові витрати на проведення експертизи в сумі 304,98грн.

Вирішено питання про речові докази.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 14.04.2010р. в обідній час надав квартиру своєї матері ОСОБА_2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для незаконного вживання наркотичних засобів.

У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини і кваліфікацію дій засудженого, посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. При цьому зазначає, що при призначені покарання суд першої інстанції хоча й дослідив, але не прийняв до уваги дані про особу засудженого, а саме те, що ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості, судимість не погашена відповідно до ст.89 КК України за злочини, пов’язані зі незаконним оборотом наркотичних засобів. Просить скасувати вирок суду та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання за ч.1 ст.317 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з поміщенням в кримінально- виконавчу установу закритого типу.

Іншими учасниками судового розгляду вирок не оскаржується.

Заслухавши судцю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, його останнє слово, в якому він просив залишити вирок щодо нього без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо фактичних обставин справи, встановлених судом та викладених у вироку, доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.317 КК України в апеляції прокурором не оскаржується.

Доводи прокурора про м’якість призначеного покарання засудженому є необгрунтованими.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про його особу, а саме, щире каяття, посередню характеристику, а також те, що він має на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_2, 1938р.н. - інваліда 1 групи, і обґрунтовано дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, і призначив покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Тому підстав для скасування вироку в частині призначення покарання внаслідок м’якості, як про це ставиться питання в апеляції прокурора, немає.

Посилання прокурора в апеляції на те, що ОСОБА_1 має непогашене відповідно до ст.89 КК України судимість за злочини, пов’язані з незаконним оборотом наркотичних засобів, є безпідставними, оскільки, по-перше, ОСОБА_1 раніше не був засуджений за злочини, пов’язані з незаконним оборотом наркотична! засобів, а по-друге, судимість погашена.

На останню обставину суд першої інстанції також не звернув уваги, і необгрунтовано зазначив у вироку, що ОСОБА_1 має непогашену судимість, і обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочинів.

Так, згідно з пунктом 11 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Кримінального Кодексу України 2001 року правила, встановлені Кримінальним Кодексом України 1960 року щодо погашення і зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом, за винятком випадків, якщо цим Кодексом пом”якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб.

ОСОБА_1 був засуджений 31.05.2001р. до 5 років і 6 місяців позбавленні волі за злочини, вчинені ним до набрання чинності КК України 2001 року. 24.12.2004р. він був умовно-достроково звільнений на 1 рік 16 днів на підставі ст.81 КК України. У цьому випадку строк погашення судимості відповідно до положень ст.55 КК України 1960 року - 5 років, а відповідно до положень ст.89 КК України 2001 року - 6 років, який обчислюється з дня дострокового звільнення особи від відбування покарання. Таким чином, застосуванню підлягає КК України 1960 року, і, враховуючи те, що новий злочин ОСОБА_1 вчинив 14.04.2010р., тобто після спливу 5-річного строку зі моменту умовно-дострокового звільнення, він визнається таким, що не має судимості.

В зв’язку з цим, в порядку ст.365 КПК України із вироку необхідно виключити вказівку суду першої інстанції про наявність непогашеної судимості у засудженого і обставини, що обтяжує покарання, - рецидив злочинів.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої

інстанції, залишити без задоволення.

В порядку ст.365 КПК України вирок Новокаховського міського суду

Херсонської області від 21 липня 2010 року відносно ОСОБА_1 змінити, виключивши із вступної частини вказівку про судимість, а з

мотивувальної частини вказівку про те, що ОСОБА_1 має непогашену судимість, і

обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочинів.

В решті цей вирок залишити без змін.

Головуючий: підпис

Судді: підписи

Згідно з оригіналом: суддя підпис