ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року суддя Апеляційного суду Львівської області Танечник І.І., з участю прокурора Дячука В,В., гр-ки ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу прокурора Дячука В.В. на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1,

встановив:

Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 1 квітня 2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову судді прокурор Дячук В.В. повторно подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк апеляційного оскарження постанови місцевого суду у зв»язку з неправильним застосуванням законодавства з посиланням на роз»яснення Вищого спеціалізованого суду України №9-749/0/4-15 від 30.04.2015року, постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї стягнення у межах санкції цієї статті.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що 09.04.2015р. прокуратурою Львівської області було подано апеляційну скаргу на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 01.04.2015р. про закриття провадження у справі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 за ст..172-7 КУпАП у зв»язку із відсутністю в діях особи події та складу правопорушення на підставі п1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постановою апеляційного суду Львівської області від 28.04.2015р. апеляційну скаргу прокуратури Львівської області повернуто у зв»язку з тим, що згідно ст.294 ч.2 КУпАП в редакції Закону України №1697-У11 /1698-18 / від 14.10.2014р. прокурор не відноситься до категорії осіб, які наділені правом оскаржувати постанову судді у справі про адміністративні правопорушення.

Однак відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України №9-749/04-15 від 30.04.2015р. право прокурора на апеляційне оскарження постанови місцевого суду з огляду на зміни, внесені підпунктом 2 пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 14.10.2014р. №1697-У11 «Про прокуратуру», може бути реалізовано винятково у випадках, передбачених КУпАП, зокрема під час участі у провадженнях про адміністративні правопорушення, пов»язані з корупцією /ст.ст.172-4 - 172-9 КУпАП/. Згідно ч.2 ст.250 КУпАП участь прокурора у розгляді судом проваджень про адмінправопорушення, передбачені ст.ст.172-4 - 172-9 КУпАП є обов»язковою.

Також , прокурор вважає, що постанова місцевого суду відносно ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням вимог законодавства , а тому підлягає скасуванню, оскільки вчинення адмінправопорушення є повністю доведеним зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, суд оцінюючи законність прийняття ОСОБА_1 рішення від 14.10.2014року у справі №439/1666/14-п відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: наявність підстав для прийняття рішення про закриття адміністративного провадження на підставі ст.22 КУпАП, відсутність апеляційного оскарження цього рішення і як наслідок його вступ в законну силу не може свідчити про відсутність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями при розгляді цієї справи, наявність якої могла вплинути на об»єктивність або неупередженість прийняття рішення. Вважає, що перебування посадової особи в певних родинних відносинах, з прийняттям юридично значущого рішення стосовно цієї особи, ще і матеріального характеру, саме по собі свідчить про можливість впливу на об»єктивність або неупередженість прийняття рішення.

Також, судом стверджується, що не знайшло свого підтвердження факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки є неточності у записах в свідоцтвах про народження останніх щодо їх батька, а також те, що ОСОБА_1 не зазначала у своїх документах про наявність цих родинних відносин. Однак, наявні в справі матеріали свідчать про наявність родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є донькою та сином ОСОБА_2 /Батиєвського/ ОСОБА_3. ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала факт родинних відносин, заперечивши лише те, що до ознайомлення її з матеріалами протоколу про вчинення корупційного правопорушення вона знала про існування брата ОСОБА_2 Вважає, що ці твердження ОСОБА_1 є надуманими і надані з метою уникнути відповідальності за корупційне правопорушення. Вищенаведене стверджується поясненями ОСОБА_4, ОСОБА_5, які свідчать про обізнаність ОСОБА_2 про те, що його сестра ОСОБА_1 є суддею у Бродівському районному суді. Обставини розгляду справи відносно ОСОБА_2 в суді, а саме особиста присутність останнього, встановлення нею анкетних даних правопорушника і встановлення особи його батька, що було однією з підстав прийняття рішення про закриття адміністративного провадження. Висновок суду про неможливість прийняття як доказу пояснень ОСОБА_6 є неправильним, оскільки не встановлено факту неприязних відносин.

Заслухавши думку прокурора Дячука В.В. про можливість прийняття апеляційної скарги, поновлення пропущеного строку та розгляду її по суті, заперечення гр-ки ОСОБА_1, вважаю, що в прийнятті повторної апеляційної скарги прокурора Дячука В.В. слід відмовити як особі, яка за законом не має права на оскарження судового рішення, виходячи з наступного.

У зв»язку із прийняттям нового Закону «Про прокуратуру» внесено зміни до ряду законодавчих актів України. В тому числі до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у частині другій ст.294 слова «або прокурором» виключено. Таким чином з 26 квітня 2014 року по даний час «постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови».

Прокурор у переліку таких суб»єктів законодавцем не зазначений, а будь-яких виключень для прокурора дана норма закону не містить, тому він не має права на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення до врегулювання цього питання в законодавчому порядку.

Покликання прокурора на лист касаційного суду від 30.04.2015 року за №9-749/0/4-15 не є обставиною для визнання права прокурора Дячука В.В. на повторне оскарження в апеляційному порядку постанови Личаківського районного суду м.Львова від 01.04.2015 року - відносно гр-ки ОСОБА_1, відновлення пропущеного строку на таке оскарження при наявності діючої постанови судді апеляційного суду Львівської області від 28 квітня 2015 року по даній справі.

За наведеного, у прийнятті апеляційної скарги прокурора до розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.294 КУпАП ,-

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити прокурору Дячуку Володимиру Володимировичу у прийнятті до розгляду повторної апеляційної скарги на постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 01 квітня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області Танечник І.І.