Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-42/291-04 суддя Яризько В.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Істоміна О.А.
«18»грудня 2006 року
Колегія суддів суду у складі:
головуючого судді Істоміної О.А., суддів Лащенко Л.Д., Погребняка В.Я.
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача – не з'явився
відповідача –Галецького І.М., дов. №998/10/10-014 від 18.02.06р. (копія у справі)
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (вх. 4257Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2004 року по справі № А-42/291-04
за позовом Закритого акціонерного товариства „Харківдерев”, м. Харків
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
встановила:
У серпні 2004 року Закрите акціонерне товариство „Харківдерев” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002122310/0 від 30 липня 2004 року, як такого що суперечить чинному законодавству.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2004 року (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0002122310/0 від 30 липня 2004 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2004 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального права.
Представник позивача не скористався наданим процесуальним правом і в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, хоча його представники були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2004 року провадження по справі № А-42/291-04 за позовом Закритого акціонерного товариства "Харківдерев" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення було зупинено до розгляду господарським судом Харківської області справи № 41/369-04.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2005 року були скасовані постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2005 року та рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2005 року у справі № 41/369-04 за позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова до Закритого акціонерного товариства "Харківдерев" та ПП "Промторг" про визнання угоди недійсною, а справа направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду по суті, де справі було присвоєно номер 04/309-05.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 року по справі № 04/309-05 позов Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова до Закритого акціонерного товариства "Харківдерев" та ПП "Промторг" про визнання угоди недійсною було задоволено частково: угода, укладена між Закритим акціонерним товариством "Харківдерев" та ПП "Промторг" визнана недійсною, господарські зобов'язання по цій угоді визнані недійсними, в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Харківдерев" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушував питання про скасування рішення господарського суду від 21 грудня 2005 року по справі № 04/309-05, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просив прийняти нове, яким у позові відмовити.
Постановою Харківського апеляційного суду (колегія суддів у складі: Лащенко Л.Д., судді Гончар Т.В., Погребняк В.Я.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 17 квітня 2006 року по справі № 04/309 залишено без змін.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено тематичну позапланову документальну перевірку підприємства позивача за період березень, квітень 2003 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 468/23-204 від 28 липня 2004 року.
30 липня 2007 року керівником Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002122310/0, згідно якого позивачу було нараховано податок на додану вартість у розмірі 26657,37 грн. та штрафних санкцій 13328,68 грн. на підставі п.п. "б" п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Перевіркою було встановлено, що підприємство протягом перевіряємого періоду відносило до складу валових витрат витрати на плівку поліетиленову, придбану у Приватного підприємства "Промторг" на загальну суму 159944,22 грн., у тому числі ПДВ –26657,37 грн. згідно накладної № 15 від 24 квітня 2003 року. Вказана плівка позивачем була оприбуткована по балансу та відображена у книзі придбання під № 385.
Для підтвердження оплати за придбану плівку позивачем було надано квитанції до прибуткових касових ордерів на суму 37149,00 грн. на яких є печатка Приватного підприємства "Промторг" та накладні на відвантаження товару Приватному підприємству "Промторг" в рахунок оплати на суму 95116,12 грн. Всього на загальну суму 132265,12 грн.
Згідно інформації, отриманої від державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 20003/7/23-5-09/6 від 20 липня 2004 року встановлено, що Приватному підприємству "Промторг" рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 2 березня 2004 року (справа № 8/76 від 26 грудня 2003 року) скасовано державну реєстрацію у зв'язку з неподанням звітності за 2003 рік та 2004 рік та установчі документи визнані недійсними.
Так, на думку відповідача, з огляду на той факт, що установчі документи Приватного підприємства "Промторг" було визнано недійсними, витрати по придбанню товарів від Приватного підприємства "Промторг" не належать до складу валових витрат, оскільки вони не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами відповідно до п.п. 5.3.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, порядковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Згідно до підпункту 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань в двох примірниках, є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Позивач не заперечує проти фактів встановлених актом перевірки, але наполягає на тому, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та визнання недійсним документів не є підставою для неприйняття наданих податкових накладних і з цим висновком погодився суд першої інстанції у своєму рішенні.
Проте колегія суддів не може погодитися з цим висновком господарського суду Харківської області, оскільки судом не було забезпечено всебічний, повний і об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Щодо правових наслідків наданих контролюючому органу під час перевірки товаро-транспортної накладної № 15 від 24.04.2003 року та податкової накладної, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що у податкових відносинах пов’язаних зі сплатою податку на додану вартість однією з особливостей є те, що реальний та формальний платник цього податку не співпадають. Реальним платником податку на додану вартість є особа, яка купує (набуває) товари, роботи, послуги, тобто фактичний покупець (споживач), саме за рахунок його коштів здійснюється сплата цього податку до державного бюджету України продавцями товару, робіт, послуг. Саме такі дії узгоджуються з визначенням терміну “Платник податків” наданому в п.п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” за яким платником податку є особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету сум податку, що сплачується покупцем, або особа, що вивозить (пересилає) товари на митну територію України.
ЗАТ “Харківдерев” не надав ні позивачу - контролюючому органу, ні суду доказів сплати своєму продавцю - ПП “Промторг”, податку на додану вартість за нібито придбану від нього плівку поліетиленову. Разом з тим, за наявності у ЗАТ “Харківдерев” податкових накладних, виписаних недієздатною юридичною особою, надає можливість ЗАТ “Харківдерев” отримати з державного бюджету України несплачену ним своєму продавцю і відповідно не зараховану до державного бюджету суму ПДВ.
Між тим, відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку. Якщо при придбанні товарів сума ПДВ не сплачена платником податку, то не може існувати і бюджетної заборгованості перед покупцем товару.
Нормами Конституції України встановлюються основні принципи існуючого суспільного ладу.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” закріплюється обов’язок кожної особи подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та сплачувати належні суми податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Доказів настання реального результату, який сторони мали б бажати отримати під час укладання спірної угоди, тобто одна сторона передати товар, друга сторона оплатити отриманий товар і сплатити податок на додану вартість, покупець за договором, –ЗАТ “Харківдерев” суду не надав, як не надав і доказів перерахування продавцем - ПП “Промторг” до державного бюджету України суми ПДВ, яку мав би йому сплатити ЗАТ “Харківдерев”. Більш того, як свідчить сам Покупець за договором –ЗАТ “Харківдерев” така сума продавцю –ПП “Промторг” не перераховувалась. Встановити перерахування ПП “Промторг” до державного бюджету суми ПДВ за угодою неможливо, в зв’язку з встановленою рішенням господарського суду Дніпропетровської області відсутністю особи, яка повинна була отриманий з позивача податок на додану вартість та перераховувати до державного бюджету України.
Не маючи волевиявлення продавця на укладання угоди купівлі-продажу плівки поліетиленової, не маючи наміру на реальне настання правових наслідків, передбачених угодою, у зв’язку з відсутністю юридичної особи продавця по договору, у тому числі, відсутність факту припинення права власності на належне продавцю майно і отримання майна у власність покупцем, не сплачуючи встановлений в державі податок на додану вартість по накладним на отримання товару від ПП “Промторг”, за відсутності доказів перерахування податку на додану вартість продавцем за договором - ПП “Промторг” до державного бюджету України, ЗАТ “Харківдерев” з посиланням на текст угоди, підписаний з боку продавця невідомою особою без відповідних повноважень, отримує право на відшкодування з державного бюджету України суми ПДВ. Вказані дії посадових осіб ЗАТ “Харківдерев” свідчать про відсутність наміру отримати юридичні наслідки передбачені угодою та про оформлення угоди, накладних на товар та податкових накладних з метою незаконного заволодіння грошовими коштами державного бюджету України.
На момент прийняття даної постанови у апеляційного господарського суду відсутні відомості про скасування рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року по справі № 04/309-05 за позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова до Закритого акціонерного товариства "Харківдерев" та ПП "Промторг" про визнання угоди недійсною, яким позов було задоволено частково, угода, укладена між Закритим акціонерним товариством "Харківдерев" та ПП "Промторг" визнана недійсною.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду, викладені в рішенні зроблені при неповному з’ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, та при порушенні норм чинного законодавства, тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2004 року –скасуванню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 статті 198, пунктами 1, 4 статті 202, пунктом 3 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2004 року по справі № А-42/291-04 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Адміністративну справу № А-42/291-04 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
суддя Л.Д. Лащенко
суддя В.Я. Погребняк