ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 року Справа № 35/117
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання : Стуковенковій Н.В.
За участю представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, що відбулося 13.07.2006 року
від позивача: Можиловська Л.М. інженер претензійного бюро вантажної служби, довіреність № 20-1119 від 10.11.2005 року, Жердєв І.С. юрисконсульт, довіреність № 20-1268 від 05.12.2005 року
від відповідача : Філоненко Т.А. начальник відділу контролю розрахунків, довіреність № 249 від 01.01.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006 року у справі №35/117
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
до відповідача: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 3182,30 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006 року у справі №35/117 ( суддя Л.В. Широбокова) провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до відповідача Державного підприємства "Придніпровська залізниця" припинено в частині стягнення 2739,10 грн.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат” Запоріжсталь” витрати по сплаті державного мита –87,72 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу –101,48 грн.
Оскаржуючи рішення, Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права.
Скаржник посилається на те, що вагон № 68535202 прибув зі станції Янполь по залізничній накладній № 32220374 на станцію Запоріжжя - Ліве 10.11.2005 року о 12. годині 45 хвилин. В залізничній накладній у графі 4 вказаний перелік документів, що додаються: акт походження лому, сертифікат якості, свідоцтво про вибухонебезпечність, протокол радіаційного контролю. Вагон прибув на станцію Запоріжжя –Ліве без свідоцтва про вибухонебезпечність і простояв з 10.11.2005 року по 12.11.2005 року про що свідчить у графі 5 запис товарного касира станції Запоріжжя –Ліве. Позивач не може надати документ про направлення запиту на станцію відправлення щодо свідоцтва про вибухонебезпечність вантажу та відповідь на нього, тому що запит направляє станція Запоріжжя –Ліве і комбінату його не надає. На станції Запоріжжя –Ліве складений акт загальної форми №1761 від 10.11.2005 року, що підтверджує відсутність свідоцтва про вибухонебезпечність та дана телеграма. Після отримання станцією Запоріжжя –Ліве свідоцтва про вибухонебезпечність, повторно був пред”явлений до огляду вантаж вже зі свідоцтвом про вибухонебезпечність, після чого вантаж був прийнятий комбінатом. Згідно п.1.6 Розділу 1 Наказу міністерства транспорту та зв”язку України № 540 від 12.09.2005 року оформлені відправником перевізні документи перевіряються та візуються уповноваженим представником станції. Перевіркою встановлюється наявність необхідних супровідних документів та дозволів на відправлення вантажів. У п.5 Вимоги безпеки ДСТУ 4121-2002 вказано, що кожний транспортний засіб з металоломом необхідно супроводжувати документом відносно радіаційної безпеки, вибухонебезпечності та хімічної безпеки.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те, що вантаж на станцію призначення доставлений за 4 доби, тобто до закінчення терміну доставки. На підставі статті 116 Статуту залізниць України штраф за несвоєчасну доставку вантажу не сплачується, якщо вантаж не було вивезено із станції одержувачем впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу. Пунктом 2.4 „Заповнення комплекту перевізних документів” Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, вантажовідправник заповнює графу 4 зворотнього боку накладної „Заяви і відмітки відправника”, в тому числі відмітку про найменування і номери документів, які додано до перевізного документа. За правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм розписом. Відповідальність перевізника з цього питання ні Статутом залізниць України , ні Правилами не передбачена. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося з незалежних від залізниці обставин. Залізниця виконала свої зобов’язання по виконанню термінів доставки вантажу.
У судовому засіданні, що відбулося 13.07.2006 року оголошувалась перерва до 20.07.2006 року .
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав:
В листопаді 2005р. за залізничними накладними №32316196, 32316197, 32220367, 32220368, 32213882, 32220374, 32204888 та 32363665 на адресу позивача надійшов вантаж.
При прийнятті вантажу позивач встановив прострочення доставки вантажу за кожною накладною –на 2 дні, за накладною № 32213882 –на три дні, нарахував штраф в сумі 3182,30 грн. та направив відповідачу претензію.
Вимоги позивача задоволені частково, перераховано грошові кошти в сумі 2739,10 грн. згідно платіжного доручення №1040 від 28.03.2006р., тобто після звернення позивача з позовом. Провадження в цій частині підставно припинено господарським судом згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
В частині стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу за залізничною накладною №32220374 в сумі 443,20 грн суд обґрунтовано відмовив в позові з огляду на наступне.
Відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (надалі Правила) термін на доставку цього вантажу складає 5 діб. Відповідач доставив цей вантаж за 4 доби, що слідує з календарних штемпелів на накладній, та повідомив позивачу про прибуття вантажу на його адресу, що підтверджується записом №36493 в книзі прибуття вантажів.
Таким чином відповідач своєчасно доставив вантаж. Позивачем вантаж не був прийнятий в зв’язку з відсутністю посвідчення про вибухонебезпечність вантажу, про що складений акт загальної форми №1761 від 10.11.2005р.
Згідно зі статтями 23,24 Статуту України відправники надають станції навантаження на відправлення заповнену накладну ( комплект перевізних документів) та несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця лише має право перевіряти правильність цих відомостей. Підпунктом 2.3 пункту 2 “Заповнення комплекту перевізних документів” Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.1.2000р. за № 863/5084 встановлено, що представник відправника у графі „Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую” вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Позивач не довів наявність вини відповідача у відсутності посвідчення про вибухонебезпечність.
Окрім того, статтею 46 Статуту залізниць України встановлений обов’язок одержувача прийняти та вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу.
Одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключає можливість повного або частково його використання (ст.47Статуту).
За таких обставин позивач не мав правових підстав для відмови від прийняття вантажу.
З огляду на викладене , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність вини відповідача в тому, що позивач несвоєчасно прийняв вантаж і відмовив в позові в цій частині.
З урахуванням вищевикладеного рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України , Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства ”Запорізький металургійний комбінат ”Запоріжсталь” м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006р. у справі № 35/117 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.О.Лотоцька
Судді Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнеєв